Схоже, що росіяни не зможуть пережити довготривалу війну в Україні, а тому у найближчі місяці забажають активізувати військові дії та отримати якнайкращу позицію для можливих переговорів і поступок з боку України

Ніхто поза Кремлем (і, можливо, західна розвідувальна спільнота) не знає, як Росія збирається воювати у 2023 році, можливо, навіть сама кремлівська влада ще точно не знає. Можливо, їхні плани систематично змінюватимуться, як це було у 2022 році. Але є багато ознак того, що у 2023 році Росія хоче багато чого змінити. Про це йдеться в аналітичній публікації Defence24, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Майбутні можливі політичні зміни в Росії, включно з можливими розмовами про припинення війни, досі залишаються великою загадкою. Навряд чи Росія хотіла б вийти з окупованих регіонів України. Навпаки. У 2014 році Росія незаконно включила до свого складу Севастополь і республіку Крим зі столицею у Сімферополі (це дві різні територіальні одиниці). У 2022 році Росія незаконно реінкорпорувала Луганську, Донецьку, Харківську та Запорізьку області. Хоча росіяни не контролюють усі свої території, у власній правовій системі та системі організації федеративної держави вони вже розглядають їх як невід’ємну частину Росії. Там вони створюють подальші інститути місцевої та федеральної влади. Утім, згідно з міжнародним правом, усі шість перелічених територіальних одиниць досі належать Україні і їхня анексія не визнається світом. Також мало вказівок на те, що Київ готовий припинити війну, поки Росія повністю не вийде з окупованих територій і не гарантує безпеку й територіальну цілісність незалежної України в майбутньому.

На цьому тлі вкрай важливими будуть дії російської армії, яка хоч і не повністю виконала поставлені перед нею завдання у 2022 році, але діє, має великі резерви та ресурси, а структура всієї держави знаходиться на рівні. Завдяки частковій мобілізації, оголошеній 21 вересня 2022 року, Росії вдалося мобілізувати 300 тисяч резервістів та 20 тисяч добровольців. За словами міністра оборони РФ Сергія Шойгу, понад 830 тисяч солдатів ще не мобілізовані і виконують важливі функції в оборонній промисловості та забезпеченні функціонування держави. Наведення цієї цифри було чітким сигналом Москви, що мобілізаційні можливості Росії досі великі. І все ж часткова мобілізація стосується здебільшого колишніх кадрових військових і контрактників. Якщо оголосити загальну мобілізацію, людські резерви будуть у рази більші.

Наприкінці 2022 року Росія оголосила про плани значного нарощування армії. Перед агресією проти України вона мала близько 1 мільйона військових. За планами росіян, у перспективі це має бути близько 1,5 млн професійних, контрактників і строковиків, не враховуючи мобілізованих. Зокрема, планується збільшити кількість військовослужбовців-контрактників (до 695 тисяч), щоб вони могли системно замінювати мобілізованих резервістів. Тож Росію чекає довга і виснажлива війна. Найближчими роками вік призовників буде планомірно змінено з 18-27 років до 21-30 років. Крім того, з першого дня призову можна буде підписати контракт і піти на контрактну службу. Ця та нинішня масова агітаційно-рекламна кампанія мають суттєво збільшити кількість бажаючих вступити на контрактну та професійну службу. Росія хоче мати таку армію, як у США, яку вона буде використовувати будь-яким способом, не питаючи згоди солдатів, плюс додатково збереже призов, який доповнить поточний стан і дасть підготовлений резерв у майбутньому. Цей резерв завжди може повернутися до армії за власним бажанням або під час загальної мобілізації за розпорядженням влади.

Гігантські плани розширення армії також стосуються створення нового військового округу і нового армійського корпусу в Карелії, на кордоні з Фінляндією, новим майбутнім членом НАТО. Також передбачається формування трьох нових механізованих підрозділів (штаб і частини). Два з них мають бути сформовані в окупованих Херсонській та Запорізькій областях у складі існуючих загальновійськових армій Південного військового округу. Де буде створено третій дивізіон, поки невідомо. Сім існуючих бригад будуть перетворені у ще сім механізованих дивізій. Це стосуватиметься бригад із Західного, Центрального та Східного військових округів та Північного флоту. Підсумовуючи, планується створити новий армійський корпус і 10 нових механізованих дивізій. План розширення російської армії також передбачає розширення ВДВ і морської піхоти. Нині морська піхота налічує п’ять бригад і один полк. П’ять бригад мають бути переформовані у п’ять дивізій Корпусу морської піхоти. У ВДВ планується створити ще дві десантно-штурмові дивізії, але поки не повідомляється, чи будуть це нові підрозділи чи створюватимуться на базі існуючих у цих військах бригад. Нині вони складаються з двох десантно-штурмових дивізій і трьох десантно-штурмових бригад. Деякий час була інформація, наприклад, про плановане переформування 31-ї десантно-штурмової бригади у 104-ту десантно-штурмову дивізію, але на відміну від підрозділів морської піхоти, йдеться про формування, а не про переформування.

Традиційно Росія не забуває про артилерію. На рівні військового округу планується створити п’ять артилерійських дивізій і артилерійську бригаду великої потужності. П’ять дивізій, мабуть, на п’ять районів, тобто Московський, Ленінградський, Південний, Центральний і Східний. Зараз у Західному військовому окрузі є лише 45-та велика артилерійська бригада, артилерійських дивізіонів немає. Ще більш фантастичними виглядають плани щодо російської авіації. Планується сформувати три нових команди авіаційних дивізій, вісім бомбардувальних полків, винищувальний авіаційний полк і шість бригад армійської авіації. Зберігаючи чисельність полку на рівні 24 літаків у двох ескадрильях, вісім нових бомбардувальних полків потребують щонайменше 192 літаків, наприклад Су-34, не кажучи вже про потреби у навчанні та поповненні. При нинішніх темпах виробництва це займе до 10 років. Бригади армійської авіації налічують від 80 до 100 вертольотів. Для шести нових бригад потрібно 480-600 гелікоптерів, також без урахування навчання і поповнення втрат, а це також займе 10 років виробництва.

Раніше з’явилася інформація про планове формування чотирьох додаткових і резервних армійських корпусів по одному в Західному, Південному, Центральному і Східному військових округах. Першим у 2022 році розпочалося формування 3-го армійського корпусу у Західному військовому окрузі. Здається, що невдачі в Україні призвели до того, що процес формування цього корпусу йшов не за початковим планом. Формування решти трьох резервних корпусів, ймовірно, повністю припинено. Під час церемонії, що відбулася 31 грудня 2022 року в командуванні Південного військового округу, президент Володимир Путін вручив російські військові прапори командуванню 1-го Донецького армійського корпусу та командуванню 2-го гвардійського Луганського-Північно-Донецького армійського корпусу. Це були т. зв народне ополчення обох повсталих республік.

Звичайно, збільшена російська армія і численні нові підрозділи потребують не тільки людей, але й військової техніки. В даний час російська збройна промисловість не в змозі швидко задовольнити величезні потреби. Щоправда, багато виробничих і ремонтних заводів переходять у «воєнний режим», тобто в режим посиленої роботи, але це, звичайно, потребує багатьох років. Друге джерело постачання бойових частин — численні російські бази та склади, де зберігається стара військова техніка. Складно чітко оцінити їх технічний стан і наскільки вони ще придатні для реактивації, але перші такі дії вже дали позитивний результат для росіян. Міністр Шойгу оголосив про створення у структурі ВПК РФ ще трьох військово-ремонтних заводів. У 2022 році вже створено два таких заводи. Це сигнал, що міністерство не влаштовує те, що велика ремонтна галузь, успадкована від СРСР за останні 30 років, була виведена з-під міністерства, частково ліквідована та частково приватизована. Російській армії знову потрібні повністю контрольовані ремонтні заводи, тому що вона очікує тривалої війни.

Зовсім недавно Кремль оголосив про зміни в командуванні угруповання військ (сил) в Україні. Новим командувачем став генерал армії Валерій Герасимов, який досі є начальником Генштабу ЗС РФ. У командира вперше є заступники. Заступниками стали генерал армії Сергій Суровікін, тобто головнокомандувач Повітряно-космічних сил, генерал армії Олег Салюков, тобто командувач Сухопутними військами, і генерал-полковник. Олексій Кім, нещодавно заступник начальника Генштабу. Як ви можете здогадатися, все угруповання досі ділиться на чотири регіональні угруповання: Захід, Північ, Центр і Схід, командири яких підпорядковуються генералу Герасимову. У жовтні 2022 року вперше офіційно оголосили імена командувача всіма військами (силами) в Україні. Це був генерал Суровікін. Зараз його місце зайняв найвищий і найважливіший російський військовий – начальник Генштабу. Президент Путін, формально Верховний Головнокомандувач і міністр оборони Шойгу не солдати, а політики. Нажаль, присвоєння такого найвищого рангу та ваги командуванню угруповання може свідчити про активізацію бойових дій в Україні. Крім того, заступники командувачів у формі командувачів Сухопутними військами та Повітряно-космічними силами ще більше дають зрозуміти, що Росія хоче проводити спільні операції в Україні. Нижчим ступенем організації військ (сил) в Україні залишатимуться регіональні угруповання, якими керуватимуть окремі штати командувань окремих військових округів. Деякий час командувачем угруповання «Полудне» був командувач Повітряно-космічними силами генерал Суровікін, його нещодавній перехід на посаду заступника командувача всіма силами може означати, що тепер він буде більше задіяний в авіації.

Описані вище зміни у верхівці російської армії та імперські плани її розширення супроводжуються, на жаль, дедалі гострішою позиційною боротьбою на російсько-українському фронті та дедалі сильнішими російськими атаками. Це, безсумнівно, наслідки прибулого російського мобілізаційного підкріплення. Головним питанням на найближчі дні залишається те, наскільки інтенсивно зараз росіяни завдаватимуть ударів. Про те, що вони планують завдати удару, говорять і останні зміни в західних планах військової підтримки України. Схоже, що росіяни не зможуть пережити довготривалу війну в Україні, а тому у найближчі місяці забажають активізувати військові дії та отримати якнайкращу позицію для можливих переговорів і поступок з боку України. Українські людські ресурси, однозначно, менші за російські. Значна частина української збройової промисловості вже знищена. Подальше функціонування української держави та оборони України залежить від фінансової, військової та розвідувальної підтримки Заходу. Росіяни знають це, і вони знають, що час грає проти них, окільки немає жодних ознак того, що ця допомога Заходу коли-небудь закінчиться. Ці витрати на війну з Україною в рази менші від тих витрат, які довелося б понести Заходу, якби росіяни перемогли та окупували всю Україну. Тому зараз ставки дедалі вищі, а час невблаганно тече, щодня приносячи непотрібні страждання українському суспільству. Тому ми повинні зробити все, щоб Росія не змогла реалізувати свої плани.