Немає жодних ознак того, що проблеми з електропостачанням зламали опір українського суспільства чи істотно посилили міграційний тренд

Три місяці тривають регулярні масовані обстріли українських електростанцій та електромереж із застосуванням російських балістичних ракет та безпілотників-камікадзе. Незважаючи на те, що вони не призвели до постійного знеструмлення по всій Україні, робота мережі кілька разів серйозно дестабілізувалася, і дедалі частіші (аварійні та планові, зазвичай, багато годин) відключення електроенергії стали повсякденною практикою у майже всіх регіонах країни. У відповідь Київ готується забезпечити функціонування держави в умовах тривалої відсутності електроенергії.

Станом на кінець грудня 2022 року, мережа з майже 1,5 тисячі банківських установ, повинна надавати послуги незалежно від ситуації. Для забезпечення безперебійного зв’язку, заходи вживали також представники паливної галузі та оператори мобільного зв’язку. Хоча неможливо передбачити, чи зможе Росія досягти повного та довготривалого відключення електроенергії в Україні, ракетні атаки наразі вже мали дуже негативний вплив на економіку. Водночас немає жодних ознак того, що проблеми з електропостачанням зламали опір українського суспільства чи істотно посилили міграційний тренд. Про це йдеться в аналітичній публікації Славоміра Матушака, аналітика Центру східних досліджень імені Марка Карпіа, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Атаки на критичну інфраструктуру

Хоча обстріли росіянами енергетичних об’єктів відбуваються з перших днів війни, особливо у прифронтових містах, масовими вони стали лише 10 жовтня 2022 року. Випущені тоді 84 ракети, з яких майже 40 влучили в ціль, вперше серйозно дестабілізували енергомережу половини країни. З того дня було здійснено понад 10 масованих обстрілів, половина з них із застосуванням не менше 60 крилатих ракет. Крім того, ракетні атаки підкріплювалися ударами безпілотників-камікадзе, застосування яких активізувалося на рубежі 2022-2023 років. Хоча Київ заявляє, що більшість ракет збивають сили ППО, а поточний ремонт виконуються швидко, накопичення збитків призводить до того, що наступні атаки – навіть якщо вони завдають меншої шкоди – все одно спричиняють серйозні проблеми для електромережі та подовжують тривалість необхідних відключень електроенергії.

Схоже, що найбільше обстрілів (особливо на початковому етапі) припало на високовольтні розподільні підстанції. Українська влада мала запаси запасних частин і трансформаторів, але не змогла накопичити їх у достатній кількості, і ремонт пошкоджень був переважно тимчасовим. Ситуація ускладнюється ще й тим, що великий трансформатор замовляють під конкретний об’єкт і його виготовлення займає кілька місяців. Сьомий за рахунком обстріл 23 листопада 2022 року призвів до тимчасового розриву енергосистеми на кілька окремих островів, що змусило оператора вперше в історії припинити роботу всіх блоків АЕС. Дві третини споживачів залишилися без світла, а постачання 80% населення вдалося відновити лише через тиждень. Для порівняння, наслідки атаки 10 жовтня були ліквідовані за кілька-кілька годин. У свою чергу обстріл 16 грудня 2022 року змусив скоротити енергоспоживання по всій країні більш ніж на 50%, а через чотири дні 80% Київської області все ще були знеструмлені. Певний оптимізм може викликати той факт, що дві останні атаки 2022 року (29 і 31 грудня) спричинили менше проблем з постачанням електроенергії, ніж згадані вище.

Розмір збитку та наслідки для економіки…

Російська агресія 24 лютого 2022 року призвела до скорочення споживання електроенергії в Україні приблизно на 30%. Цьому сприяли військові дії, скорочення промислового виробництва та виїзд кількох мільйонів людей за кордон. Незважаючи на втрату деяких територій, Україна змогла задовольнити власні потреби в цьому плані. Масовані обстріли, здається, змінили цю ситуацію. Хоча важко точно оцінити, якою мірою поточний дефіцит електроенергії є результатом пошкодження мереж електропередачі, а якою – руйнуванням потужностей, які використовувалися для її виробництва, факт залишається фактом: протягом кількох тижнів «Укренерго» (оператор мережі) регулярно надсилав повідомлення про постійну нестачу електроенергії.

Масштаби збитків важко оцінити через обмежену інформацію, оприлюднену владою. У грудні 2022 рок уряд заявив, що всі теплові та гідроелектростанції країни були пошкоджені внаслідок атак, але не уточнив масштаб і характер збитків. Було обстріляно 35% «ключових об’єктів високовольтної мережі» (які не уточнюються), з них 70% неодноразово. У січні 2023 року уряд оцінив рівень пошкодження енергетичної інфраструктури у майже 50%.

Руйнування енергетичної інфраструктури негативно вплинуло на економічну ситуацію. У Мінекономіки України підрахували, що у жовтні 2022 року ВВП скоротився на 39% порівняно з відповідним місяцем минулого року, а в листопаді – на 41%, що свідчить про значне зниження цього показника порівняно з показаннями за серпень і вересень 2022 року (- 35%). Також міністерство переглянуло прогноз зростання ВВП на 2023 рік на 1,4 п.п. – з 4,6% до 3,2% – за умови, що війна закінчиться в середині 2023 року перемогою України. Подібний крок анонсував Національний банк України. Варто зазначити, що МВФ менш оптимістичний – він прогнозує зростання на 1%, тоді як інвестиційні фонди очікують подальшої рецесії.

…і бізнес

Підприємства сильно страждають від відключень електроенергії. До вересня 2022 року це було не дуже для них важливою проблемою (лише для 5% підприємств), але у листопаді 2022 року це стало найбільшою проблемою для 78% компаній і витіснило виклики, які пов’язані зі збільшенням вартості матеріалів, сировини та логістики. Також помітно зростає занепокоєння щодо безпеки праці в умовах повторних обстрілів.

У грудневому опитуванні, проведеному Європейською Бізнес Асоціацією (EBA), лише 18% компаній заявили, що перебої з електроенергією не мали суттєвого впливу на їх діяльність. 40% підприємств знизили рівень виробництва і 9% компаній призупинили свою діяльність. Водночас бізнес адаптується до нових умов – 86% опитаних ЄБА придбали генератор, а 66% змінили свій робочий графік.

Ступінь гостроти проблем електроенергетики багато в чому залежить від галузі економіки. Найбільше незручностей це завдає енергоємній важкій промисловості, зокрема металургії. Через відключення електроенергії деякі металургійні заводи суттєво скоротили виробництво, наприклад, ArcelorMittal у Кривому Розі в листопаді 2022 року використовував менше 20% своїх переробних потужностей. У свою чергу комбінат «Запоріжсталь», що входить до групи «Метінвест», у грудні 2022 року випустив сталі на 79% менше, ніж у 2021 році, і в обох випадках зниження також пов’язане з експортними можливостями, обмеженими логістикою. Меншою мірою дефіцит енергії є проблемою для сільського господарства, хоча тваринництво є винятком. У великих механізованих господарствах електроенергія необхідна для забезпечення вентиляції, опалення і т. д. Виходом може бути використання генераторів, але вартість отриманої від них енергії в кілька разів вище. Генератори також використовуються в роздрібній торгівлі та інших сферах послуг, але для бізнесу (особливо малого) дефіцит їх доступності та вартість їх придбання та обслуговування є проблемою.

Підготовка до відключення світла

Одним із факторів, який полегшив українцям виживання в перші тижні війни, був відносно високий рівень цифровізації державних послуг, завдяки якому можна було врегулювати низку справ, не відвідуючи державні установи. Подібна ситуація була і з онлайн-банкінгом – додатково пропагована владою універсальність безготівкових операцій дозволила (за винятком перших днів війни) уникнути черг у банках і біля банкоматів. Однак, в умовах дедалі триваліших відключень електроенергії в багатьох регіонах країни переваги високої популярності цифрових сервісів обернулися труднощами.

Одним із ключових елементів забезпечення підключення до Інтернету в Україні є інфраструктура мобільного зв’язку, яка налічує 32 тисячі антен, з яких 93% оснащені батареями, а 7% – генераторами. Перші можуть працювати без джерела живлення недовго (до чотирьох годин), а на їх підзарядку йде близько доби, що важко зробити при регулярних відключеннях електроенергії. Крім того, відсутність електроенергії (і відповідно відсутність мережі Wi-Fi) у квартирах призводить до масового переходу користувачів на мобільний Інтернет, що часто призводить до перевищення потужності антен. Особливо гостро ця проблема стоїть для жителів великих міст. Щоб забезпечити стабільний зв’язок, влада вжила заходів ще в березні 2022 року, запровадивши т. зв внутрішній роумінг – спочатку на території районів, де велися бойові дії, а потім по всій країні. Це стало можливим завдяки домовленості трьох найбільших операторів (Kyjvstar, Vodafone та Lifecell) з Мінцифри надати можливість абонентам користуватися сигналом будь-якої з цих компаній без будь-яких додаткових платежів. Крім того, оператори самостійно купують генератори та співпрацюють з місцевою владою та приватними компаніями, щоб спільно використовувати додаткове джерело живлення для стільникових антен. Незважаючи на це, російські обстріли продовжують викликати серйозні збої в доступі до Інтернету – так, 29 грудня 79% користувачів у Сумській, 75% в Одеській та 57% у Львівській області мали проблеми з Інтернетом протягом кількох годин.

Як наслідок, термінали Starlink мають особливе значення для забезпечення підключення до Інтернету. Якщо на початку війни вони були вирішальними для підтримки зв’язку військових на лінії фронту та на околицях, то зараз – через регулярні перебої в доступі до мережі – відіграють дедалі важливішу роль для функціонування установ, підприємств, а також звичайних громадян. Влада не повідомляє, скільки терміналів Starlink в Україні, але власник SpaceX Ілон Маск оцінював їх кількість у понад 25 тисяч в середині жовтня 2022 року. 30 грудня 2022 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що отримав чергову партію таких пристроїв із Польщі. За даними ЗМІ, йдеться про 13 тисяч штук, і це означає, що Варшава вже пожертвувала близько 20 тисяч штук.

Інші ключові для нормального функціонування економіки галузі також готуються до можливого знеструмлення. Щоб зберегти стабільність банківської системи в умовах тривалих відключень електроенергії, Національний банк України (НБУ) 26 грудня 2022 року запустив проект Power Banking. Він охопив майже 1,5 тисячі відділень 14 найбільших українських банків у всіх регіонах країни. Кожен із них оснащений генератором електроенергії, альтернативним засобом зв’язку та додатковою сумою готівки. У відділеннях, крім звичайних операцій, можна буде знімати гроші в банкоматах без комісії, незалежно від того, чи є ви клієнтом даного банку.

Паливна промисловість, зокрема АЗС, також захищена від знеструмлення. На кінець грудня 2022 року найбільші мережі забезпечили альтернативне джерело електроенергії на більшості об’єктів (ОККО та WOG – 90%, SOCAR – 100%, Prime – 75%). Численні станції концерну «Нафтогаз» також мають генератори, розташовані на майже 580 об’єктах у 20 регіонах країни. Це означає, що навіть у разі тривалих відключень електроенергії проблем із доступністю палива не повинно бути.

Коригувальні дії: генератори, скорочення споживання, імпорт

Щоб зменшити проблеми з доступом до електроенергії, влада вжила заходів щодо спрощення поставок іноземного обладнання для виробництва електроенергії. 9 листопада 2022 року уряд ухвалив постанову про призупинення оподаткування митом і ПДВ на генератори, трансформатори та запчастини до них, а також теплове обладнання й термінали Starlink. Пільги діятимуть до травня 2023 року. Крім того, до 2 тисяч літрів, було підвищено допустимий ліміт для зберігання пального без необхідності отримання ліцензії, що полегшило компаніям накопичення більших запасів. Ухвалені зміни призвели до масового зростання імпорту генераторів – за січень-жовтень 2022 року було ввезено менше 200 тисяч, а за листопад-грудень 2022 року – вже 470 тисяч штук.

Місцева влада також вживає заходів для підтримки придбання альтернативних джерел електроенергії. У багатьох містах (зокрема в Києві та Львові) для мешканців багатоквартирних будинків запроваджено субсидії на придбання генераторів у розмірі 50-75% від їх вартості. Іншим видом допомоги з боку влади є створення т. зв пунктів незламності – це стаціонарні або мобільні приміщення максимум на 500 осіб, обладнані доступом до опалення, води, електрики, а також Інтернету та мобільного зв’язку. Їх будують з листопада 2022 року по всій країні – станом на кінець 2022 року їх було 11,5 тисяч.

Також влада планує придбати мобільні електростанції потужністю 30-50 МВт, що використовують природний газ для виробництва електроенергії. Вони б дозволили забезпечити електропостачання критичної інфраструктури (насамперед водопостачання та котелень) у разі відключення. За різними даними, це має бути 10-14 пристроїв, але попит у ключових містах більший і досягає 800-900 МВт. Вартість оцінюється у $225-540 млн, переговори з цього приводу ведуть, зокрема із США. Ймовірно, закупівлю профінансують Світовий банк і ЄБРР.

Також здійснюються ініціативи щодо зменшення споживання електроенергії. У рамках спеціальної урядової програми з січня по березень 2023 року кожен громадянин України зможе безкоштовно обміняти до п’яти лампочок розжарювання на світлодіодні аналоги. За оцінками влади, заміна 50 мільйонів лампочок дозволить заощадити до 1,5 ГВт енергії в часи пікового споживання, що становить близько 10% споживання. У цьому мають допомогти іноземні партнери: 13 грудня 2022 року президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про фінансування закупівлі 30 мільйонів енергозберігаючих лампочок, ще 5 мільйонів закупить Франція, а 15 мільйонів – інші країни-донори.

Частковим вирішенням проблеми дефіциту електроенергії може стати її імпорт із сусідніх країн. До 11 жовтня 2022 року Україна була її експортером, але, щоб стабілізувати напругу в мережі після першої масованої атаки була змушена припинити її продаж за кордон. За оцінками влади, принаймні до кінця опалювального сезону буде необхідна екстрена допомога з боку країн ЄС на рівні до 2 ГВт (вартістю 800 млн євро). У жовтні та листопаді 2022 року було здійснено тестовий імпорт невеликої кількості електроенергії (1 МВт) зі Словаччини та Румунії. 3 січня 2023 року уряд оголосив про узгодження комерційних потоків енергії між ЄС та Україною та Молдовою – 0,7 ГВт вночі та 0,6 ГВт вдень, але головним недоліком цього рішення стала значно вища ціна на енергію в країнах-членах ЄС. Щоб стимулювати підприємства імпортувати електроенергію з-за кордону і тим самим розвантажити українську мережу, того ж дня уряд ухвалив постанову, згідно з якою до кінця квітня 2023 року компанії-імпортери енергоносіїв не підлягатимуть примусовому виключенню. 11 січня 2023 року Міненерго повідомило, що Україна почала імпорт невеликої кількості електроенергії з ЄС і сподівається найближчим часом її збільшити. Однак, навіть якщо це станеться, то, швидше за все, буде рішенням, обмеженим прикордонними лініями через проблеми з передачею всередині країни.

Перспективи

Починаючи з 10 жовтня 2022 року, головною метою російського обстрілу було призвести до постійного знеструмлення всієї України, що спричинить економічний колапс, гуманітарну катастрофу та спровокує хвилю міграції до сусідніх країн, а отже, послабить волю до опору і змусить Київ капітулювати. Однак, дуже важко оцінити, чи справді відключення електроенергії може тривати довше кількох днів. Деякі експерти галузі не виключають такої можливості. У свою чергу міністр енергетики Герман Галущенко стверджує, що Росії не вдасться досягти такого ефекту, а керівник «Укренерго» оцінив можливість повного блекауту як малоймовірну. Хоча останні дві атаки минулого року не були такими руйнівними, як деякі з попередніх, вони все ж спричинили відключення електроенергії у таких великих містах, як Київ і Львів.

Відкритим залишається питання про здатність Росії продовжувати невибірковий обстріл крилатими ракетами територій, віддалених від лінії фронту. За словами керівника української військової розвідки Кирила Буданова, у росіян достатньо запасів для двох-трьох таких атак (через обмежені потужності виробництва нових ракет). Водночас, навіть якщо запаси ракет великої дальності справді суттєво зменшилися, Росія все одно атакуватиме інфраструктуру прифронтових міст ракетами меншої дальності, такими як С-300. Крім того, варто зазначити, що хоча інформація про швидке вичерпання російського арсеналу з’являється у заявах представників української влади вже кілька місяців, обстріли тривають. Після трьох місяців атак на критичну інфраструктуру стає зрозуміло, що її руйнування та викликані цим неприємності у повсякденному житті не посилили соціального невдоволення та не зменшили бажання громадян чинити опір. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у грудні 2022 року, 85% респондентів висловилися за боротьбу до звільнення всієї території країни (87% у вересні 2022 року), суттєвих відмінностей між регіонами немає (навіть на сході, який найбільше постраждав від війни, показник становив 80%). Крім того, українці оцінюють ступінь підготовки власних квартир до перерв в опаленні як відносно високу. В іншому дослідженні КМІС від грудня 2022 року, 74% респондентів заявили, що готові до таких ситуацій, при цьому відсоток тих, хто заявив, що повністю готові, збільшився на 10 п. п. порівняно з вереснем 2022 року – від 24 до 34%. Відмінності у відповідях жителів окремих регіонів країни помітні, але вони відносно невеликі.