У Європейській організації з ядерних досліджень та інших наукових установах спостерігається безвихідь через небажання визнавати авторство російських дослідників у нових роботах

Раніше Європейська організація з ядерних досліджень (ЦЕРН) публікувала величезну кількість наукових статей протягом року, розповідаючи про чотири великі фізичні експерименти з використанням зіткнень протонів на Великому андронному колайдері (ВАК) у Швейцарії. Але в березні 2022 року кількість нових наукових робіт за підсумками експериментів на ВАК знизилась до нуля. Причина: відсутність згоди щодо того, як вносити до списку російських і білоруських вчених та інститути, і чи вносити їх взагалі. Тимчасовий компроміс, що діє дотепер, є таким: не публікувати їх. Про це йдеться в аналітичній публікації The Guardian, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Публікації – це тверда валюта наукових досліджень, яка використовується для обміну інформацією і доказів внеску окремих осіб і фінансових установ. Чотири найбільші експерименти ВАК є результатом співпраці тисяч науковців та інженерів, а статті, як правило, належать усім учасникам проекту.

Згідно з джерелами у ЦЕРНі, після російського вторгнення в Україну, деякі члени цієї організації заперечували проти співавторства з російськими інститутами і навіть з окремими вченими, які працюють в цих установах (вони становлять близько 7% співавторів). Федір Ратніков, російський фізик, пояснює, що жодна публікаційна політика не була схвалена необхідною більшістю у дві третини інститутів-учасників у кожній співпраці.

«У нас працюють українці, для яких це питання є надзвичайно болючим. [Але] більшість моїх українських колег не поширюють відповідальність за вторгнення на своїх колег з російських інститутів. Я б сказав, що деякі з моїх колег з ЄС налаштовані набагато радикальніше», – зазначає Ратніков.

Андреас Геккер, речник експерименту ATLAS, підкреслює, що питання пов’язане «виключно з формою інституційного визнання, враховуючи заяви високопоставлених представників російських академічних установ… і зв’язки високопоставлених фінансових органів з російським урядом».

З березня 2022 року чотири експерименти ВАК продовжують готувати нові статті, надсилати їх до журналів на рецензування і заморожувати їх публікацію. Неопублікованими наразі є понад 70 статей.

Публічні версії завантажуються на сервер предруків arXiv, але як у них, так і в поданих до журналів статтях відсутній список авторів та установ, що їх фінансують. Якщо раніше цей список налічував кілька сторінок, то тепер є загальне посилання, наприклад, «співпраця з ATLAS».

Вчені з європейських країн і США кажуть, що наразі це не дуже вплинуло на фінансування або присудження наукових ступенів. Проте, старший науковий співробітник ВАК за межами Європи зазначив: «Збережіть цей політичний підхід на деякий час, і він створить проблеми для студентів, аспірантів і для нас самих». Браджеш Чаудгарі, професор Університету Делі і учасник експерименту ЦЕРН з детектором системи управління сайтів, стверджує: «Якщо ви не будете публікуватися протягом наступних кількох місяців, аспіранти, постдокторанти і молоді викладачі зіткнуться з багатьма проблемами».

Чаудгарі зазначає, що статті без імен та установ можуть бути прийнятними в рамках експерименту, але не для зовнішніх науковців та викладачів і установи піклуються про згадки науковців, оскільки вони забезпечують їхній рейтинг. Стосовно фінансових установ, то якщо їх не визнають, то «можу запевнити вас… що вони не дуже позитивно відреагують».

Навесні 2022 року рада ЦЕРН ухвалила рішення припинити статус спостерігача Російської Федерації та угоди про співпрацю з Білоруссю, коли через два роки закінчиться термін їх чинності (Україна є асоційованим членом ЦЕРН, постійними членами якої є 22 європейські держави та Ізраїль, а співпраця поширюється на кілька десятків країн по всьому світу). Речник ЦЕРН заявив, що «заходи спрямовані проти [військового вторгнення в країну-асоційованого члена], адже це суперечить цінностям мирного співробітництва», додавши, що «рішення залишає двері відчиненими для мирного наукового співробітництва, якщо умови дозволять це зробити в майбутньому».

Щодо публікацій, то на засіданні ради директорів ВАК у жовтні 2022 року керівництво ЦЕРН визнало, що «дискусії в рамках співпраці дуже складні», і закликало керівників різних експериментів до того, що «авторство має базуватись на науковому підґрунті».

Ратніков, який працював в експериментах на прискорювачах для американських і німецьких інститутів, перш ніж повернутися до Москви у 2016 році в якості професора, вважає, що заморожування публікацій – не найбільша проблема.

«З розмов з моїми російськими колегами, ніхто не може змиритися з тим, що Росія робить в Україні. Вони просто продовжують робити свою роботу: проводити наукові дослідження, навчати студентів… [Ми] маємо цей негативний тиск у ЦЕРНі, незважаючи на те, що багато років, іноді значну частину життя [науковця], витрачено на успіх експериментів ЦЕРНу», – підкреслює Ратніков.

За словами Джона Елліса, професора Королівського коледжу Лондона і ветерана теоретичної фізики в ЦЕРНі, росіяни, які працюють у цій організації, підпадають під дію міжнародних угод про співпрацю. Якщо угода стане нечинною, то не буде жодних правових підстав для їхньої роботи у Швейцарії, і все ж деякі з них підписали відкриті листи з протестом проти війни». Він пояснює, що припинення статусу спостерігача у 2024 році забезпечує захист допоки не знайдеться якесь дипломатичне рішення, також Елліс закликає до загального «захисту науковців».

Хоча випадок з експериментами на ВАК є унікальним, він є частиною більшої тенденції. Німецький дослідницький фонд застеріг науковців від публікацій зі співавторами з російських інститутів. База даних «Web of Science», яка відстежує цитування, припинила оцінювати статті з Росії. З’явилися повідомлення про те, що окремі рецензенти відхиляють їх. І оскільки російські інститути виключаються з міжнародних проектів, деякі галузі відчувають безпосередній вплив, наприклад, дослідження зміни клімату, які призупиняються через припинення співпраці в Арктиці.

У листі, опублікованому в журналі «Science» навесні 2022 року, п’ять видатних західних вчених закликали колег не «відмовлятися від російських вчених». Одна з них, Ніна Федорофф, почесний професор біології Університету штату Пенсильванія, каже, що «дещо [в цій ситуації] здається досить символічним». На її думку, наукова дипломатія «може відокремити поганих гравців від хороших, але ми робимо набагато менше через офіційні канали, ніж могли б зробити».

Стосовно тупикової ситуації з ВАК, то в ЦЕРНі вказують на рішення, яке реалізоване на експерименті з фізики елементарних частинок «Belle II» в Японії. «Belle II» почав перелічувати авторів з їхніми інституційними приналежностями, заміненими на ORCID (відкритий ідентифікатор дослідника і учасника) – схему ідентифікації, яка масово використовується у фізичних дослідженнях і пов’язує авторів з їхніми установами. Однак, як повідомляється, польський уряд виступив проти такої тактики, не погоджуючись з явним пропуском польської приналежності. Це питання досі висить у повітрі.

Оскільки міжнародна спільнота фізиків елементарних частинок опинилася у незвичному для себе стані невизначеності, для таких вчених, як Елліс, «підтримка наукової співпраці є головним пріоритетом, оскільки це чудовий спосіб об’єднати нації для вирішення проблем людства».

«Під час так званої холодної війни взаємодія між російськими та американськими фізиками, а також між фізиками та урядами їхніх країн тривала лише тому, що війна залишалася холодною», – зазначає Федорофф.

Переклад: Руслана Ященко