В умовах постійних агресивних нападів Росії на Україну, Українська Греко-Католицька Церква й надалі відіграватиме важливу роль у піклуванні про тих, хто був змушений покинути свої домівки через війну

Відколи Росія напала на Україну, мільйони біженців втекли на захід України, подалі від бойових дій. Дехто шукав притулку у найзахіднішому місті України, Львові, історичному центрі Української Греко-Католицької Церкви, який надає необхідні послуги за допомогою міжнародних католицьких благодійних мереж. Головний центр греко-католицького життя, Львівська архиєпархія має 306 парафій, понад 400 священиків, семінарію та університет. Про це йдеться в авторській колонці Джона Юджина Клея, доцента кафедри релігієзнавства в Університеті штату Арізона (США) на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

З моменту свого створення у ХVI столітті ця церква була важливим культурним та інтелектуальним ресурсом української ідентичності. Більшість українців вважають себе православними, а не католиками. Але від 4,5 до 6,5 мільйонів громадян (близько 10-15% населення) є парафіянами Української Греко-Католицької Церкви, яка є третьою за чисельністю церквою в Україні.

Незважаючи на свій порівняно невеликий розмір, Українська Греко-Католицька Церква, за словами історика Кетрін Девід, «зіграла величезну роль… у формуванні української нації». Як професор релігієзнавства, який присвятив три десятиліття дослідженню соціальної та політичної ролі релігії у Східній Європі, я зачарований зростаючим впливом Української Греко-Католицької Церкви в Україні.

Католицька церква в православній країні

Як випливає з назви, Українська Греко-Католицька Церква має складну спадщину. Це українська церква, яка має штаб-квартиру в столиці України Києві.

Українська Греко-Католицька Церква також є католицькою. Вона визнає владу Папи Римського як законного лідера всіх християн. Глава Української Греко-Католицької Церкви, нині Верховний Архиєпископ Святослав Шевчук, обирається собором єпископів Української Греко-Католицької Церкви та затверджується Папою Римcьким. Католицька побожність Діви Марії також відіграла важливу роль у духовному житті українських греко-католиків, як показали антропологи Влад Нямеску та Агнешка Халемба.

Водночас Українська Греко-Католицька Церква є грецькою – що стосується не грецької етнічної приналежності чи мови, а греко-православної віри, успадкованої від грекомовної Візантійської імперії.

Українські греко-католики дотримуються звичаїв, законів і літургії, які походять від Православної Церкви. Варто зазначити, що українські греко-католицькі парафіяльні священики одружені та мають сім’ї, на відміну від більшості католицьких священиків.

Історія Української Греко-Католицької Церкви

Українська Греко-Католицька Церква бере свій початок від хрещення великого князя Київського Володимира в Х столітті. Місіонери з Візантійської імперії принесли християнську віру до Києва в той час, коли православні церкви Сходу та римо-католики Заходу ще перебували у спілкуванні одна з одною.

Проте, лише через кілька десятиліть після навернення князя Володимира Великого до християнства, православна і католицька церкви розділились внаслідок того, що історики називають Великим розколом. Дві церкви розділилися через ритуальні та політичні питання, включно з повноваженнями Папи Римського. Католики наполягали на тому, що Папа має владу над усім світом. Натомість, православні християни вважали, що він має безпосередню владу лише над своєю єпархією в Римі.

На момент розколу більшість християн, які проживали на території сучасної України, перейшли на бік Православної Церкви. Але до кінця XVI століття цю територію контролювали католицькі правителі Речі Посполитої. Побоюючись, що їх просто поглине Римо-Католицька Церква, декілька православних єпископів погодилися приєднатися до Католицької Церкви за умови, що їм буде дозволено зберігати свою православну божественну літургію, обряди, закони та звичаї.

Берестейський собор 1596 року урочисто закріпив цю угоду. З одного боку, православні єпископи та їхня духовна паства погодилися стати католиками. Вони визнавали Папу Римського – намісником Христа і справжнім лідером усіх християн.

З іншого боку, Папа погодився, що ці новонавернені сформують особливу незалежну спільноту в Католицькій Церкві. Вони продовжуватимуть дотримуватись православних церковних ритуалів, правил і практик. Вони служитимуть богослужіння слов’янською мовою, а не латиною. Вони будуть поклонятись іконам – святим зображенням святих – а не статуям. Вони будуть дотримуватися православного календаря свят і постів, а не календаря, який використовується на Заході. І їхні парафіяльні священики одружувалися та створювали сім’ї, на відміну від більшості католицьких священиків, які повинні дотримуватися целібату. Таким чином, Берестейський собор створив те, що нині називається Українською Греко-Католицькою Церквою.

Займаючись українською національною справою

Наприкінці XVIII століття Польща перестала існувати як нація. Її територія була повністю поділена між сусідами: Росією, Пруссією та Австрією. Росія, яка забрала більшу частину території проживання греко-католиків, придушила греко-католицьку церкву. Православні царі вважали греко-католиків та їх унію з Римом загрозою безпеці.

Навпаки, католицькі Габсбурзькі правителі Австрії підтримували та субсидували греко-католиків. У підсумку, Українська Греко-Католицька Церква процвітала в контрольованій Австрією провінції Галичина, яка зараз знаходиться на заході України. Столиця Галичини, місто Лемберг – нині Львів – стало найважливішим центром українського греко-католицького життя та культури.

Під проводом митрополита Андрея Шептицького, який очолював церкву з 1901 року до своєї смерті у 1944 році, Українська Греко-Католицька Церква стала «знаряддям української національної справи», за словами історика Пола Роберта Магочі. І як церковний діяч, і як політик, Шептицький активно пропагував українську автономію та незалежність.

Напередодні Другої світової війни, Українська Греко-Католицька Церква мала 4400 парафій, 127 монастирів і духовну академію.

Переслідування в Радянському Союзі

Під час Другої світової війни офіційно атеїстичний СРСР анексував територію нинішньої Західної України, де проживала більшість греко-католиків.

З 1946 по 1989 роки радянська влада репресувала Українську Греко-Католицьку Церкву, яка існувала в СРСР як нелегальна підпільна організація. Глава церкви Йосиф Сліпий провів 18 років у радянських таборах до депортації у 1963 році.

Лише у 1989 році, завдяки лібералізаційним реформам Генерального секретаря КПРС Михайла Горбачова, Українська Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля в СРСР і відновила свій легальний статус.

Українські греко-католики в незалежній Україні

У 1991 році Україна проголосила свою незалежність. Хоча католицька церква є меншиною у переважно православній країні, Українська греко-католицька церква стає дедалі важливішою національною інституцією.

Зі своєю довгою історією підтримки української культури та ідентичності, історичними зв’язками з Великим князем Володимиром і зв’язками як з католицькою, так і з православною традиціями, УГКЦ пропонує привабливу релігійну альтернативу для українців, які прагнуть приєднатися до національної церкви.

Завдяки своїй гуманітарній діяльності та міжнародним контактам, Українська Греко-Католицька Церква також дала ефективну відповідь на незаконну анексію Криму у 2014 році та повномасштабне російське вторгнення у 2022 році.

Український католицький університет у Львові мобілізував міжнародну підтримку для своїх освітніх програм заради відбудови України. Контакти українських греко-католиків з Римом, Європейським Союзом та Північною Америкою сприяли його благодійній діяльності під час війни.

В умовах постійних агресивних нападів Росії на Україну, я вірю, що Українська Греко-Католицька Церква й надалі відіграватиме важливу роль у піклуванні про тих, хто був змушений покинути свої домівки через війну.