Чому підприємці стануть головними архітекторами післявоєнної України?

Багато українських малих і середніх підприємств успішно орієнтуються в нових практичних засадах ведення бізнесу під час війни і включають нові військові чи гуманітарні потреби у свою бізнес-модель

Повномасштабне російське вторгнення в Україну за останній рік переросло в найбільший європейський конфлікт з часів Другої світової війни. Незважаючи на те, що наразі завершення війни немає чітко окреслених перспектив, майбутня реконструкція України досить активно обговорюється. Про це йдеться в авторській колонці Себи Салім та Сари Пейдж, фахівців із комунікацій міжнародної неурядової організації SPARK, на сторінках Atlantic Council, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Напередодні російського вторгнення, українська економіка перебувала у порівняно хорошому стані. Хоча у 2020 році Україна зазнала невеликого спаду через пандемію коронавірусу, цьому передували чотири роки поспіль потужного зростання ВВП. Малі та середні підприємства (МСП) відіграли важливу роль у цьому прогресі, особливо в секторах гуртової та роздрібної торгівлі, а також інформаційних технологій.

За останні 12 місяців позитивні економічні перспективи України були зруйновані жорстокістю та руйнуваннями російського вторгнення. Особливо сильно постраждав сектор малого та середнього бізнесу. Вибухи та атаки Росії на критично важливу інфраструктуру призвели до різкого погіршення бізнес-середовища. Внаслідок цього, українським підприємцям стає дедалі важче виживати.

Катерина Маркевич, провідний експерт з економічних і соціальних програм аналітичного центру «Центр Разумкова» у Києві, наприкінці 2022 року повідомила Reuters, що активність МСП в Україні значно погіршилася внаслідок авіаударів Росії по цивільній інфраструктурі. Загалом війна призвела до зростання витрат у ланцюжках доданої вартості, тоді як обсяг банківських кредитів зменшився.

Це означає, що МСП часто не можуть отримати альтернативні фінансові ресурси. У підсумку, багато з них були змушені припинити роботу. Інші наслідки конфлікту, такі як закриття морських портів, порушення торгівельних шляхів, дефіцит електроенергії та масштабні матеріальні збитки, додали викликів, з якими стикаються власники українського бізнесу.

Не дивно, що ВВП України впав приблизно на 35% протягом 2022 року, що є найбільшим щорічним падінням з моменту відновлення незалежності країни у 1991 році. За оцінками Міжнародної організації праці (МОП), за той же період, роботу втратили 4,8 мільйона людей. Водночас офіційні особи ПРООН передбачили, якщо конфлікт надалі триватиме, то до 90% населення України може опинитися на межі зубожіння.

Для власників МСП подолання цього кризового періоду вимагає рішучості та креативності.

«Війна завдала важкого удару українській економіці та бізнесу. Втрати підприємців внаслідок війни, на жаль, з кожним днем зростають. Але бізнес намагається адаптуватися до нових реалій або шукає нові напрямки та можливості для роботи», — вважає Богдан Ференс, засновник SD Platform, громадської соціал-демократичної організації в Україні та представник SPARK в Україні.

Багато українських малих і середніх підприємств успішно орієнтуються в нових практичних засадах ведення бізнесу під час війни. Для деяких це означає реагувати безпосередньо на нові військові чи гуманітарні потреби та включати їх у свою бізнес-модель.

Яскравою ілюстрацією цієї тенденції є Юрій Захарчук, який перейшов від виготовлення театральних костюмів до військового одягу. Так само, закривши на кілька місяців свій магазин, співробітники керамічної студії в Миколаєві вирішили влаштувати майстер-класи для дітей в обмін на пожертви.

Для інших власників малого та середнього бізнесу вижити означало переїхати у безпечніші регіони на заході України або до європейських країн. Наприклад, стоматологи Олексій Власов та Олена Шестакова переїхали з Краматорська на сході України до Чернівців поблизу кордону з Румунією, де пропонують безкоштовне лікування внутрішньо переміщеним особам. Це стало можливим завдяки кредиту під державні гарантії, який дозволив їм переїхати та допоміг покрити початкові платежі за оренду. Подібних випадків по Україні тисячі.

Місцева влада та існуюча українська підприємницька екосистема вже давно мають важливе значення для розвитку сектору МСП України. Підтримка включала ініціативи, спрямовані на надання підприємцям і власникам бізнесу – доступу до виробничих приміщень, служб підтримки та нових технологій.

Одним із таких прикладів є Центр «Розвиток КСВ», який пропагує принципи сталого бізнесу та соціальної відповідальності в Україні. Усвідомлюючи необхідність адаптації до нових умов воєнного часу, центр започаткував кілька ініціатив для підтримки підприємців, як-от Менторська програма для українців за кордоном. Ці ініціативи є прямою відповіддю на виклики після російського вторгнення.

Одна ініціатива містить програму для жінок, які хочуть заснувати МСП або розширити свій існуючий бізнес. Програма пропонує поєднання можливостей навчання, спілкування та фінансування.

«Під час війни роль жінки змінилася. Оскільки наразі в армії служить набагато більше чоловіків, тому жінки тепер мають більший вплив на стабільність української економіки. Водночас зросли вимоги до цих жінок, такі як забезпечення сім’ї, догляд за дітьми, управління бізнесом тощо», – зазначає Олександра Гондюл, керівник проектів Центру розвитку КСВ.

На міжнародному рівні уряди, філантропи та інституційні донори об’єднали зусилля протягом останніх 12 місяців, щоб допомогти задовольнити зростаючі гуманітарні потреби України. Хоча увага світу, зрозуміло, зосереджена на зусиллях з надання допомоги під час триваючого конфлікту, економічне відновлення та підтримка українського бізнесу також є вкрай необхідними.

У липні 2022 року український уряд запустив комплексний Національний план відновлення, в якому детально описано шлях до відновлення економіки після закінчення війни. Невдовзі Лізе Шрайнемахер, міністр зовнішньої торгівлі та розвитку співробітництва Нідерландів, пообіцяла значні кошти, щоб українські МСП могли інвестувати у свій бізнес і відбудувати низку українських міст.

Життєво важливо, щоб ці зусилля зараз продовжувалися з наголосом на підтримці сектору МСП.