Світ залишається у певній нестабільній ситуації, коли погіршення ситуації в Україні або поганий урожай у якійсь важливій країні-постачальнику можуть спровокувати черговий стрибок цін на продовольство

Україна та Росія є основними постачальниками продовольства у світі, тому рік тому існували небезпідставні побоювання, що війна призведе до різкого зростання цін на продукти харчування та збільшення випадків голоду у світі. Минув рік, але ці прогнози не збулись і аби з’ясувати причини, американське видання NPR поспілкувалось із Джозефом Глаубером, старшим науковим співробітником Міжнародного дослідницького інституту продовольчої політики. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

Початковий вплив на вартість продуктів харчування справді був величезним

Глаубер зазначив, що до війни спільне виробництво пшениці в Росії та Україні становило близько третини від світової потреби. Ці дві країни також є важливими постачальниками добрив, рослинної олії та кормового зерна, наприклад кукурудзи. І вони є особливо важливими постачальниками продовольства для багатьох країн Близького Сходу та Африки.

Тому, коли Росія напала на Україну, «раптом виникла стурбованість тим, що обидві [країни] потенційно можуть бути вибиті зі світового ринку. І оскільки більшість посівів, наприклад, пшениці, проводиться восени, фермери за межами Росії та України насправді не мали шансу пристосуватися до цієї ситуації та посадити більше.

Додатковим викликом став той факт, що світові ціни на продовольство вже досягли рекордно високого рівня через серію попередніх посух і поганих урожаїв в інших країнах, які також є важливими постачальниками, включаючи Сполучені Штати. Оскільки продовольчі запаси настільки обмежені, не було компенсаційних механізмів, щоб впоратися із раптовим падінням поставок з Росії та України.

Саме тому, у перші кілька місяців після російського вторгнення, ціни на продовольство були досить високими та нестабільними. Ф’ючерси на пшеницю підстрибнули майже на 60%. Кукурудза та соєві боби зросли на 15-20% приблизно за перший тиждень війни.

Не допомогло і те, що в різні моменти протягом цього періоду багато країн-виробників продовольства відреагували на російське вторгнення, заборонивши експорт асортименту продуктів харчування місцевого виробництва, щоб зберегти їх постачання для внутрішнього використання.

Наприклад, Індонезія короткочасно заборонила експорт пальмової олії, яка становить 60% світового виробництва рослинної олії. А Індія тимчасово призупинила експорт пшениці.

Загалом, заборона на експорт «в один момент вплинула на близько 15% торгівлі сільськогосподарською продукцією. І це тільки посилило волатильність цін»

Але кілька хороших врожаїв незабаром змінили загальну ситуацію

До весни 2023 року, і підвищення цін, і заборони на експорт почали послаблюватися, оскільки стало ясно, що кліматичні умови сприяють набагато кращим урожаям пшениці, ніж у минулі роки.

Сталося значне відновлення виробництва на північних рівнинах Сполучених Штатів і у Канаді. І Європа насправді мала дуже хороший урожай.

Але найбільший урожай наразі був у Росії – їй пощастило рекордно збільшити виробництво пшениці на 22% порівняно з попереднім роком. І хоча багато країн запровадили санкції проти Росії у відповідь на її вторгнення в Україну, але ці санкції не стосувались експорту російських харчових продуктів.

Чудова угода між Росією та Україною також допомогла

Приблизно 25-35% історичного виробництва пшениці в Україні було зосереджено на територіях, які зараз окуповані Росією. І за останній рік виробництво пшениці впало приблизно на 35%.

Тим не менш, обсяги пшениці, які українським фермерам вдалося виробити, становлять значний урожай, враховуючи труднощі, з якими вони зіткнулися.

І вони змогли експортувати його завдяки угоді, укладеній за сприяння Туреччини між Росією та Україною у серпні 2022 року. Ця «Зернова ініціатива у Чорному морі» дозволяє обом країнам продовжувати відправляти кораблі із зерном через порти цих країн.

Згідно з угодою, кожна країна має надсилати інспекторів, аби засвідчити, що судна перевозять лише зерно. А Україна стверджує, що Росія не призначила достатньо інспекторів і це спричиняє затримки, які скорочують її прибутки.

Досі існує ризик стрибків цін у наступні місяці

Незважаючи на те, що протягом більшої частини 2022 року ціни на продукти харчування повернулися до рівня до російського вторгнення, ці рівні досі є рекордно високими порівняно з останнім десятиліттям.

Це загострило численні поточні кризи голоду в різних країнах від Ємену до Африканського Рогу. Згідно з оцінками Всесвітньої продовольчої програми, десятки країн відчувають двозначну інфляцію продовольства, а 349 мільйонів людей у 79 країнах світу наразі переживають «гострі продовольчі проблеми».

Серед рушійних сил для зростання високих цін є той факт, що, незважаючи на всі високі врожаї минулого року, «ми не змогли отримати стільки додаткового врожаю, щоб відновити запаси». Отже, прогнози щодо запасів на 2023 рік приблизно такі ж, як і для минулого року.

Іншими словами, світ залишається у певній нестабільній ситуації, коли погіршення ситуації в Україні або поганий урожай у якійсь важливій країні-постачальнику можуть спровокувати черговий стрибок цін на продовольство.