Для України шлях до ЄС також пролягає через боротьбу з корупцією та впливом олігархів: зараз війна нищить їхнє майно, а чинне законодавство обмежує їхні можливості

Під час візиту до Брюсселя 9 лютого 2023 року президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що переговори щодо вступу до ЄС розпочнуться цього року. Зі свого боку Євросоюз наголошує, що шлях України до цієї спільноти залежить від реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією. Крім того, варто обмежити вплив олігархів на українську політику. У 2021 році було ухвалено т.зв антиолігархічний закон, який зараз розглядається Венеціанською комісією Ради Європи. Очікується, що вона оголосить свої висновки у березні. Про це йдеться в аналітичній публікації Deutsche Welle, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Антиолігархічний закон» приносить свої плоди

Відповідно до цього закону, олігархами в Україні вважаються особи, які відповідають трьом із чотирьох наступних критеріїв: мають активи на суму близько 80 мільйонів доларів США, мають політичний вплив, контролюють ЗМІ або є монополістом в одному із секторів економіки. Особи з реєстру олігархів не можуть фінансувати будь-які політичні партії, не можуть брати участь у масштабній приватизації та повинні подавати спеціальну декларацію про доходи.

До цього часу українська політика оберталася в замкнутому колі політичної корупції: олігархи фінансували політичні партії – як правило, таємно – щоб впливати на закони та нормативні акти через політиків із добрими намірами, щоб максимізувати свої прибутки. Наприклад, їм було вигідніше лобіювати низькі державні збори, наприклад, за видобуток сировини чи використання інфраструктури, а не інвестувати в модернізацію промислових підприємств.

Тим часом, «антиолігархічний закон» дає свої плоди. Минулого літа, наприклад, мільярдер Ренат Ахметов став першим олігархом, який відмовився від ліцензії на мовлення своєї медіагрупи. Лідер партії «Європейська солідарність», експрезидент України Петро Порошенко також офіційно втратив контроль над своїми телеканалами. А мільярдер Вадим Новинський відмовився від свого депутатського мандату.

Ахметов втрачає багато своїх активів

З прогресуючим руйнуванням української промисловості, внаслідок війни з Росією, статки олігархів також тануть. У звіті, опублікованому наприкінці 2022 року незалежним Центром економічної стратегії (CES) у Києві, збитки олігархів у промислових активах оцінили у 4,5 мільярда доларів. Найбільших втрат зазнав Ахметов. Через захоплення Маріуполя росіянами, його холдинг «Метінвест» втратив важливий металургійний завод «Азовсталь» і ще один завод.

Коксохімічний завод Ахметова в Авдіївці під Донецьком припинив роботу через пошкодження, завдані російськими атаками; його вартість оцінюється у 150 мільйонів доларів США. Влучними російськими ракетами також було знищено багато об’єктів енергетичної компанії, що належить Ахметову, особливо теплові електростанції.

Експерти Forbes Україна оцінюють збитки Ахметова внаслідок війни у ​​понад 9 мільярдів доларів. Незважаючи на це, він досі вважається найбагатшим українцем зі статками у 4 мільярди доларів. За даними Forbes, молодший партнер Ахметова по холдингу «Метінвест» Вадим Новинський зазнав збитків на 2 мільярди доларів. Його статки перед війною оцінювали у 3 мільярди доларів.

Коломойський без українського паспорта і НПЗ

Статки донедавна впливового олігарха Ігоря Коломойського також значно скоротилися. Минулого року російські атаки знищили його найважливіше підприємство, нафтопереробний завод у Кременчуці. CES оцінює збитки у понад 400 мільйонів доларів. Разом зі своїм партнером Геннадієм Боголюбовим Коломойський контролював значну частину українського паливного ринку. Вони володіли найбільшою в країні мережею АЗС.

Завдяки своєму політичному впливу, Коломойський багато років контролював управління державною компанією «Укрнафта», в якій мав лише міноритарний пакет акцій. Контроль над найбільшою нафтовою компанією країни, найбільшим нафтопереробним заводом і найбільшою мережею АЗС забезпечив йому високі прибутки.

Наразі НПЗ знищено, а його частки в «Укрнафті» та НПЗ «Укртатнафти» на час воєнного стану належать державі. Тим часом, Коломойського, який також має ізраїльський та кіпрський паспорти, позбавили українського громадянства, оскільки в Україні можна мати лише одне громадянство. Проти нього відкрито кримінальне провадження за начебто вимагання мільярдів доларів з «Укрнафти».

Фірташ також втрачає переважну частину своїх статків

Дмитро Фірташ – ще один олігарх, який роками перебуває в Австрії. Він також відомий своїм великим впливом на українську політику. За останній рік війни він теж уже втратив значну частину власного майна. Внаслідок боїв серйозно постраждав окупований росіянами завод мінеральних добрив «Азот» у Сєвєродонецьку. CES оцінює збитки у 69 мільйонів доларів. Через борг Фірташа в розмірі 1,5 мільярда гривень (приблизно 40 мільйонів доларів), нарахований за користування державними газовими мережами, минулого року уряд України передав 20 своїх облгазів в управління НАК «Нафтогаз України». У 2022 році Фірташ більше не потрапляв до 20 найбагатших українців за версією Forbes. Роком раніше його статки оцінювали приблизно у 400 мільйонів доларів.

Вплив олігархів залишається

«Олігархи втратили значну частину засобів впливу на українську політику. Інвестування в політику стає менш важливим», – вважає експерт CES Дмитро Горджунов.

Він сподівається, що «антиолігархічний закон» змусить великих підприємців відмовитися від власних медіа та дозволити їм грати роль у політиці. Водночас він підкреслює, що для повної ліквідації впливу олігархів на українську політику зроблено надто мало.

«Поки у них є багатство, вони будуть робити все, щоб захистити або збільшити свій вплив», – каже експерт.

Як наголошує Центр економічної стратегії (CES), олігархи традиційно захищають свої інтереси через судову систему. З 2014 року український антимонопольний орган наклав штрафи на понад 200 мільйонів доларів на компанії Ахметова та на десятки мільйонів доларів на Коломойського та Фірташа за зловживання монопольним становищем на ринку. CES повідомляє, що троє звернулися до суду з усіма цими штрафами і поки що вони нічого не сплатили.

Політичний вплив дає вам більше прибутків

Дмитро Горджунов вважає, що найважливішою частиною політичного лобіювання Ахметова в майбутньому стане питання плати за видобуток залізної руди. Ахметов досі володіє двома великими гірничо-збагачувальними комбінатами, які у 2021 році нібито принесли кілька мільярдів доларів прибутку. Розрахунок простий: чим менший гонорар, тим більший прибуток найбагатшого українця.

На цьому тлі дискусійне політичне рішення, ухвалене в Києві, викликає збентеження. Наприкінці січня 2023 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект, поданий нардепами від правлячої партії «Слуга народу». Він передбачає зниження податку на видобуток залізної руди на період воєнного стану, що відповідає ідеям Ахметова. Данило Гетьманцев, голова парламентського комітету з питань фінансової та фіскальної політики зізнався українським журналістам, що дуже критично ставиться до цього закону.

Ігор Фещенко з руху «Чесно» також говорить про «велику спокусу» для Ахметова продовжувати впливати на державні рішення щодо регулювання економіки країни. За даними руху «Чесно», Ахметов регулярно надавав доступ до своїх телеканалів політикам, які потім лобіювали, наприклад, вигідні для нього залізничні тарифи.

Надія на іноземних інвесторів

Незважаючи на те, що деякі олігархи формально відмовляються від власних ЗМІ, Ігор Фещенко сумнівається, що після закінчення війни великий бізнес залишиться поза виборами.

«Я думаю, перше, що ми побачимо від олігархів, це те, що вони створять нові телеканали і прив’яжуть до них політичні партії», – каже активіст.

Він наголошує, що для того, аби перекрити потік непрозорих грошей на виборчі кампанії, необхідно внести зміни до Закону про політичні партії.

Експерти CES сподіваються, що у процесі євроінтеграції в Україні замість олігархів з’являться великі інвестори з ЄС. Водночас вони звертаються до міжнародних фінансових інституцій з проханням пов’язати допомогу, від якої Київ зараз надзвичайно залежить, з прогресом у «деолігархізації» та підтримати компанії, які конкурують з тими, що належать олігархам.