Євросоюз стурбований контраверсійними й радикальними трудовими реформами в Україні

У ЄС підкреслюють, що трудові реформи в Україні повинні відповідати міжнародним стандартам праці та принципам соціального діалогу

Європейський Союз регулярно висловлює занепокоєння щодо радикальних трудових реформ, які Україна намагається запровадити з 2020 року, Про це йдеться в аналітичній публікації openDemocracy, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Суперечливі реформи спрямовані на дерегуляцію того, що український уряд вважає надмірною роллю профспілок на робочому місці та надмірною тяганиною при наймі, звільненні та керівництві.

Але брифінги до і після російського вторгнення свідчать, що ЄС закликав український уряд провести реформи відповідно до міжнародних трудових стандартів і в консультаціях з профспілками.

Документи Європейської комісії (ЄК), отримані, завдяки законам про свободу інформації, виявляють очевидну розбіжність між реформами в Україні та моделлю «соціальної ринкової економіки» в ЄС, де держава прагне досягти компромісу між ринковими силами та громадянами.

Ці висновки зроблені в той момент, коли Україна прагне адаптувати своє законодавство до норм ЄС у рамках статусу кандидата в ЄС та існуючої угоди про асоціацію – угоди про політичні, торговельні та економічні реформи, покликаної наблизити країну до стандартів ЄС.

Але українські реформи, які відбуваються окремо від процесу гармонізації з ЄС, критикували європейські та українські профспілки за порушення правових конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) ООН, а також трудових норм ЄС.

«Українська влада постійно утискає права профспілок і намагається виключити їх і працівників з процесу реформ», — зазначив Ян Віллем Гудріан, генеральний секретар Європейської федерації профспілок державних службовців (EPSU).

Згідно зі звітом, підготовленим для ключового саміту Україна-ЄС у Києві 3 лютого 2023 року, блок вважає, що законодавство України щодо соціально-економічних реформ знаходиться на «початковому етапі».

Але за лаштунками офіційні особи ЄС висловили критичну ноту щодо пропозицій України.

Напередодні зустрічі високого рівня для обговорення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2021 році офіційні особи ЄС хотіли «закликати Україну забезпечити», щоб реформи трудового законодавства «проводилися з повагою до соціального діалогу» та відповідно до конвенцій МОП.

Ця зустріч відбулася після місяців зростання напруги між профспілками та українським урядом у 2020 році через запропонований новий «Закон про працю», який радикально порушує принципи соціального діалогу, згідно з яким роботодавці, профспілки та уряд консультуються та координують економічну політику на національному рівні. Після масштабних протестів профспілок законопроект було скасовано.

Але проект закону згодом повернули до розгляду, оскільки уряд у Києві та правляча партія «Слуга народу» просунули реформи трудової та соціальної політики на тлі російського вторгнення, яке спричинило безпрецедентний тиск на українську економіку та державні фінанси.

Експерти кажуть, що уряд користується війною, щоб ухвалити в іншому випадку складне законодавство від 2020 і 2021 років. Зараз у країні діє воєнний стан, тобто протести заборонені.

Інші заходи, ухвалені українським урядом минулого року, включають запровадження нульового робочого часу та призупинення дії колективних договорів між роботодавцями та профспілками на час воєнного стану.

Парламент також ухвалив повноваження, які дозволяють державі конфіскувати майно профспілок – незважаючи на те, що МОП наглядає за двома скаргами щодо спірного майна профспілок.

Скасування протекції робочого місця

Один новий закон про працю, вперше обговорений у 2021 році та ухвалений парламентом у липні 2022 року та підписаний у наступні місяці, зазнав особливої критики.

Він забезпечує «паралельний режим» для малих і середніх підприємств (МСП) України, на яких зайнято до 70% робочої сили країни, до національного трудового кодексу, дозволяючи їм використовувати мінімальні трудові договори, які розглядають працівників і роботодавців як «рівні сторони» під час переговорів.

Згідно зі спільним проектом ЄС і МОП, закон також дозволяє «припинення трудових відносин за власним бажанням» і «односторонню зміну роботодавцем істотних умов».

Зміни, внесені в останню хвилину під тиском національних і міжнародних профспілок, означають, що законодавство, розроблене без участі профспілок, застосовується лише під час війни.

Любомир Чорний, консультант, який був експертом у розробці закону, розповів, що надзвичайний тиск російського вторгнення на український бізнес уможливив ухвалення закону.

«Мені здається, зараз є вікно можливостей. Бізнесу зараз дуже складно… дати [бізнесу] якусь паузу, була така ідея ухвалити цей законопроєкт», – сказав Чорний.

Він стверджував, що закон фактично дає працівникам українських МСП більше, а не менше, захисту щодо робочого часу, перерв для відпочинку, понаднормової роботи та своєчасної виплати заробітної плати, залучаючи більше людей до офіційної роботи, а також обходить «невиправдану» бюрократію для роботодавців.

Деякі українські політики іноді зневажливо ставилися до того, що вони вважають надмірним регулюванням робочих місць у країні – навіть якщо регулювання є частиною міжнародних зобов’язань країни, як у випадку з конвенціями МОП та директивами ЄС щодо робочих місць.

Народний депутат від «Слуги народу» та голова парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова розкритикувала МОП, стверджуючи, що її акцент на колективних правах є перешкодою українцям боротись через індивідуальні трудові договори, заважаючи захистити їхні трудові права через більш гнучкі засоби.

«Ми повинні переглянути зобов’язання держави, і вони мають відповідати спроможності держави в цей конкретний історичний момент», – сказала Третьякова минулого року.

Нещодавно вона звинуватила профспілки у використанні МОП у своєму опорі реформам. Агентство ООН, як заявила Третьякова 15 лютого 2023 року, також «навішує в Україну вмираючі теорії Маркса та Леніна».

Відданість ЄС міжнародним стандартам праці

Українські профспілкові лідери повідомили ЄС, що вони розуміють необхідність обмеження прав на роботі під час війни, але стурбовані довгостроковими наслідками дерегуляції. Відповідно до грудневої «оцінки потреб», проведеної Радою Європи, реформи наразі «здебільшого призвели до погіршення умов зайнятості в Україні».

Дипломатичне відділення ЄС, Європейська служба зовнішніх дій у червні 2022 року заявляла, що «буде твердо дотримуватися своїх зобов’язань стосовно європейських стандартів і [трудових] стандартів МОП» стосовно реформ в Україні. Наразі ЄС фінансує проект з МОП щодо безпечної та здорової праці в Україні.

Того ж місяця комісар ЄС з питань праці та соціальних прав Ніколас Шміт зустрівся з лідерами українських профспілок у Брюсселі, де «наголосив на важливості соціального захисту, діалогу та прав працівників, як наріжного каменю європейської соціальної ринкової економіки».

Шміт висловить занепокоєння лідерів профспілок щодо воєнних реформ і відсутності ролі профспілок у зусиллях з відновлення України з президентом Єврокомісії Урсулою Фон дер Ляєн. Він також закликав українські профспілки писати безпосередньо фон дер Ляєн.

Принципи соціального діалогу

У звіті ЄС про узгодження законодавства України та ЄС зазначалося, що «варто звернути увагу» на «вплив запровадження нового трудового законодавства на соціальний діалог», який варто посилити.

Речник ЄС з економічних і фінансових питань, робочих місць і соціальних прав Верле Нуйтс сказав, що ЄС «приділяє пильну увагу трудовим реформам в Україні» і «використовує будь-яку доступну можливість для обговорення цих важливих питань».

ЄС «підкреслив» необхідність виконання стандартів ЄС і МОП в рамках Угоди про асоціацію та кандидатства України на членство в ЄС.

МЗС України погодилося; прес-секретар відомства зазначив, що «приведення та впровадження міжнародно визнаних стандартів праці… є одним із головних завдань» в угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

За словами Нуйтса, «Україна конструктивно співпрацює з ЄС щодо узгодження її законодавства з відповідними європейськими директивами в рамках трудової реформи» в останні місяці.

Але європейський дипломат, який працював в Україні, сказав на умовах анонімності, що Європейська комісія не має на меті «дати українським реформаторам зелене світло» на трудову реформу, але вона також не планує їх зупиняти.

«Ніхто не штовхає Європейську Комісію щодо трудових реформ в Україні. Це просто не питання», – сказав чиновник, зазначивши, що ЄС «ніколи» не робив публічної заяви про зміни в трудовому законодавстві України.

Гудріан, генеральний секретар EPSU, сказав, що протоколи ЄС і брифінги «вказують на те, що увага [ЄС] у кращому випадку є поверхневою… і це дозволяє Україні легко відхилити свої міжнародні зобов’язання стосовно прав на робочому місці».

Власні проекти планів післявоєнної відбудови України наразі відображали намір відмовитися від принципів соціального діалогу. В оприлюднених у серпні 2022 року нарисах чітко зазначено, що країна планує перейти до моделі «невтручання держави у діалог між профспілками та роботодавцями».

Чорний вважає, що соціальний діалог є «безсумнівно важливим механізмом», який має досвід роботи в країнах ЄС, і він «колись повинен запрацювати в Україні».

Але, за його словами, це вимагатиме від української економіки структурної трансформації, включаючи розвиток більш активних профспілок.

Український аналітик з питань соціальної політики Наталія Ломоносова побоюється, що радикальна соціально-економічна політика уряду під час війни може погіршити вразливе становище мільйонів переміщених українців.

Анонімний європейський дипломат резюмував: «Ми є свідками розпаду соціальної держави в Україні.

«Все, окрім військових, тепер передано на міжнародний аутсорсинг. Соціальні питання дедалі більше передаються міжнародним донорам, тому вони повинні надавати цьому більше уваги. Вашингтонський консенсус ніколи не був таким живим, як в Україні. Це українська ініціатива, але на Заході ми це прийняли. А для України це спосіб зблизитися із Заходом і боротися з місцевими олігархами», – сказав єврочиновник, маючи на увазі політику підштовхування країн, що розвиваються, від державного регулювання до вільного ринку.