На думку Кшиштофа Войчала, перемогою України можна вважати повернення Криму, отримання гарантій безпеки та подальший вступ до НАТО

Кшиштоф Войчал, геополітик з Польщі в інтерв’ю Super Express проаналізував причини російського вторгнення та назвав можливі сценарії закінчення війни в Україні. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

Super Express: У своїх аналізах ви стверджуєте, що Росія вже воює із Заходом. Коли саме почалася ця війна? 24 лютого 2022 року чи пізніше, коли Путін змінив риторику і скерував її проти Заходу?

Кшиштоф Войчал: Війна Росії із Заходом почалася набагато раніше. Нагадаємо, на Україну напали у 2014 році. Захоплення Криму і вторгнення на Донбас мали на меті досягнення двох головних цілей. По-перше, йшлося про припинення прозахідних устремлінь українців. Заморожування війни на Донбасі мало виключити приєднання України до західних політичних і військових структур. Таким чином, Володимир Путін опосередковано вдарив по інтересах ЄС і НАТО, продемонструвавши, що вони не можуть розвиватися і приймати нових членів без згоди Кремля. По-друге, йшлося про розкол західного світу, зокрема створення розриву інтересів між США та лідерами Євросоюзу – Німеччиною та Францією.

Super Express: На жаль, Путіну вдалося досягти обох цілей?

Кшиштоф Войчал: Так. У 2014 році обидві цілі були досягнуті. Україна ще не приєдналася до західних структур. Водночас, Німеччина та Франція продовжили співпрацю з Росією. Ті, хто ухвалює рішення в цих країнах, на відміну від американської адміністрації, здавалося, прийняли умови та вимоги Путіна. Хоча Євросоюз загалом наклав на Росію певні – не дуже жорсткі – санкції, сама Ангела Меркель у 2014 році вирішила побудувати «Північний потік-2». Для Володимира Путіна це був чіткий сигнал, що Німеччина не має наміру відмовлятися від стратегічного партнерства з Росією в ім’я захисту України. І це опосередковано могло спонукати Путіна розпочати війну 24 лютого 2022 року.

Super Express: А США? Тоді президентом був Дональд Трамп.

Кшиштоф Войчал: Американці на той час були набагато тверезішими. Президент Дональд Трамп всупереч інтересам Німеччини запровадив санкції проти будівництва Nord Stream II. Однак, відносини між Вашингтоном і Берліном постраждали. У якийсь момент це призвело до того, що США запровадили мита на сталь і алюміній. Це стосувалось, здебільшого інтересів Німеччини. Сам Європейський Союз також був розділений. Країни, що розташовані ближче до РФ, відчували загрозу, яку німці та французи ігнорували. Тому такі країни, як Польща, Литва, Латвія, Естонія та Румунія, почали орієнтувати свою зовнішню політику на Вашингтон. Американці, здавалося, були єдиними, хто зміг підвищити безпеку т. зв східного флангу НАТО.

Super Express: Європа, певним чином, розділилася?

Кшиштоф Войчал: У підсумку, після 2014 року між західними країнами виникло багато суперечок, що створило у Путіна враження, начебто Захід роз’єднаний з точки зору безпеки. Це також було однією з кількох причин, чому Путіну легше було ухвалити рішення вдруге напасти на Україну. У Москві сподівалися, що друге вторгнення, яке завершилося швидким захопленням України, призведе до тріщин у НАТО та ЄС, які спричинені російською агресією у 2014 році.

Super Express: Отже, це війна проти Заходу?

Кшиштоф Войчал: Те, що війна в Україні – це війна проти Заходу, очевидно. Нагадаємо, восени 2021 року Володимир Путін висунув вимоги до НАТО. Водночас Росія припинила транспортування газу до Європи, що було шантажем Німеччини, а не України. Жодних вимог чи ультиматумів до українців не було. У процесі попередніх переговорів вони були лише об’єктами. Потенційна жертва можливої ​​агресії. Путін застосував газовий шантаж проти Європи, приставив рушницю до скроні українського заручника і водночас висунув нереалістичні вимоги до НАТО. Це також була гра на розрив альянсу між США та ЄС, адже саме європейські країни (переважно Німеччина) розплачувалися за ескалацію напруги з Росією. Проблема Росії полягала в тому, що українська заручниця була озброєна і готова чинити опір. Коли 24 лютого 2022 року Путін натиснув на гачок, куля не потрапила в ціль. І почалася чергова боротьба. Якби не це, росіяни взялись би ще одного заручника й поновили свої вимоги.

Super Express: Тож, на вашу думку, чи виправдане твердження про те, що НАТО конфліктує з Росією?

Кшиштоф Войчал: Звичайно. Україна не є самоціллю. Звісно, ті, хто ухвалює рішення з Кремля, хотіли взяти під свій контроль цю чималу країну з великим сільськогосподарським, промисловим і гірничодобувним потенціалом. Проте, захоплення Києва під контроль – це лише етап.

Super Express: Етап?

Кшиштоф Войчал: Якщо Захід не погодиться на умови Путіна, наступною жертвою може стати Молдова. Пізніше Росія може почати гібридну війну проти країн Балтії, Польщі та Румунії. Кожен наступний успіх Росії – чи то внаслідок поступок Заходу, чи успіху Росії – призведе до посилення прямого тиску Володимира Путіна на Захід.

Super Express: Коли спостерігаєш і читаєш, що роблять лідери західних країн, чи складається враження, що вони знають про цей відкритий конфлікт, чи досі панує переконання, що це війна між Росією та Україною, а НАТО не є учасником цього?

Кшиштоф Войчал: Тут є нюанс. У кожній західній столиці, дії Росії сприймають дещо по-різному. Однак, майте на увазі, що все це процес. Здається, всі вже знають, що Росія діє не тільки проти НАТО, але й проти ЄС. Проблема в тому, що одні країни спочатку були готові пожертвувати Україною, а для інших це було неприйнятно. Деякі вважали, що поступка щодо України дозволить їм домовитися з Путіним. Інші розуміли, що Київ – це лише початок, і політика умиротворення не задовольнить апетит хижака.

Super Express: Тому що цей апетит зростатиме, коли ви їсте?

Кшиштоф Войчал: Так. Політика умиротворення полегшила Адольфу Гітлеру початок Другої світової війни. І до певного моменту його можна було зупинити. Те ж саме з Володимиром Путіним. Поки він воює в Україні, він не може відкрити фронт проти НАТО. Однак, послідовні успіхи Росії можуть призвести до ситуації, коли кремлівці зайдуть занадто далеко і своїми агресивними діями спровокують глобальний конфлікт. Навіть, якщо це не є їхнім наміром.

Super Express: Чи може НАТО перемогти Росію політично та економічно без військового втручання?

Кшиштоф Войчал: Звичайно, НАТО може політично та економічно перемогти Росію. Перевага настільки велика, що, здається, це справа часу. Питання в тому, чи варто чекати — можливо, навіть роками — на поразку Росії? Або ми повинні мінімізувати майбутні ризики та втрати, вдавшись до рішучих дій сьогодні?

Super Express: Як саме НАТО може перемогти чи зламати Путіна? Що повинно статися?

Кшиштоф Войчал: Те, що Росію можна перемогти, діючи лише в економічній і політичній площинах, є спокусою для Заходу. Незалучення до України виглядає більш консервативним, менш ризикованим і водночас непотрібним. Тому така велика проблема у визначенні єдиної спільної стратегії відносин з Росією. Втім, консервативне ставлення може виявитися пасткою. Наразі – поки конфлікт на сході України затягнувся – ситуація виглядає контрольованою. Проте, якби російська армія пішла далі, перетнула Дніпро, оточила Київ і зрештою призвела до того, що Москва взяла під контроль всю Україну, Путін став би набагато суворішим супротивником.

Super Express: А якщо Україна програє? Наслідки для світу будуть катастрофічними?

Кшиштоф Войчал: Успіх Путіна дозволив би зробити подальші кроки, наприклад, анексію Білорусі, вторгнення у Молдову, гібридну війну проти східного флангу НАТО. Перемога Росії в Україні також може переконати інші країни зробити ставку на Москву. Поки що Китай не хоче прямо ставати на бік Росії та наражатися на можливі наслідки, пов’язані з китайською допомогою Путіну. Держави Центральної Азії, які досі були залежними від Москви, намагаються послабити зв’язки з Росією. Але після окупації України, Путін може показати себе гравцем, якого варто підтримувати. І хто має шанс зламати Захід. Питання в тому, чи варто зупиняти Путіна тепер, коли він один? Або ми приймаємо ризик створення нового російсько-китайського східного блоку, який стане набагато складнішим викликом для Сполучених Штатів і Європи?

Super Express: Які сценарії цієї війни на найближчі місяці ви б окреслили?

Кшиштоф Войчал: На мою думку, обидві сторони хочуть швидкого розв’язання війни. Звичайно, всі сподіваються, що Україна переможе однозначно. З цим конфліктом пов’язані величезні витрати. І для росіян, і для українців. Тому найбільш вірогідним я вважаю сценарій, коли масштабні військові дії відбуваються наприкінці весни або восени. Велика генеральна битва, яка вирішить результат війни. Чи відбудеться це? Не відомо.

Super Express: Припустімо, що ні. Що тоді буде?

Кшиштоф Войчал: Якщо ніхто не досягає своїх цілей, то конфлікт може заморозитися. Тоді варто очікувати третього вторгнення в Україну, яке росіяни здійснять після відновлення сил.

Super Express: І чи можливий мир?

Кшиштоф Войчал: Тривалий мир можливий лише за сценарію, коли Росія зазнає нищівної поразки, а кремлівські еліти усвідомлять, що їх армія не має шансів перемогти в Україні. Тільки тоді Володимир Путін погодиться на мир і гарантії безпеки Заходу для України, яка вступить до НАТО. Якщо Захід не прикриє Київ парасолькою безпеки, Росія намагатиметься окупувати Україну, доки їй це не вдасться. Українці це знають, тому наразі не мають бажання до мирних переговорів. Вони не зацікавлені у тимчасовому припиненні вогню, вони хочуть остаточного врегулювання, після якого у них буде десяток років миру для відновлення країни.

Super Express: Чи бачите ви шанс завершити цю війну і мирні переговори, але не розділ України, щоб «дати щось Путіну», а відновлення кордонів до анексії Криму і Донбасу?

Кшиштоф Войчал: На мою думку, відновлення кордонів України до 2014 року є малоймовірним. Є певні шанси повернути Крим. Це оперативно досяжно, і водночас знайшло б потужну політичну підтримку на Заході. Сполучені Штати, Велика Британія, Туреччина та Румунія були б раді позбутися російських військ, авіації та флоту з Кримського півострова. З іншого боку, я вважаю неможливим військове відвоювання Донбасу – включно з Донецьком і Луганськом. Це великі міста, які важко було б оточити та захопити. Крим можна легко відрізати від постачання, дозволяючи захисникам здатися без необхідності штурму.

Super Express: А Донбас?

Кшиштоф Войчал: Донбас — це регіон, який межує з Росією. Його деокупація потребувала б величезних військових ресурсів. Україна не має на це сил. Тому напрошується висновок, що українцям на певному етапі доведеться погодитися на втрату території в обмін на тривалий мир. Навіть, якщо російську армію вдасться зупинити і побити. Я не можу уявити, щоб росіяни віддали території, які на момент мирних переговорів контролювалися б російською армією. І напевно так буде з Донбасом.

Super Express: Тож повернення Криму було б перемогою України?

Кшиштоф Войчал: Так, перемогою України – такою реальною для досягнення – може стати повернення Криму, отримання гарантій безпеки та подальший вступ до НАТО. Це максимальний варіант. Також вдалим можна вважати сценарій, за яким Україна, зрештою, приєднається до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу. Навіть, якщо втратять Крим і Донбас. Звичайно, було б краще, якби українці повернули втрачені території, але це може бути дуже важко.