Незважаючи на наявність величезної кількості гіперзвукових та інших керованих ракет та розумних бомб, Росія не може завдавати точкових ударів через недосконалу роботу військових і супутникових систем зв’язку

Через відсутність супутникових розвідувальних можливостей. Росія має серйозні проблеми при нанесенні високоточних ракетних ударів по військовій інфраструктурі України. Про це йдеться в аналітичних публікаціях Ашиш Дангвала, магістра східноазіатських досліджень на сторінках The Eurasian Times та Майкла Пека, магістра політичних наук в Університеті Рутґерса на сторінках Popular Mechanics. А Foreign Ukraine пропонує переказ цих публікацій.

Під час холодної війни Росія стала першою країною, яка запустила в космос супутник, а згодом і людину. Сьогодні, коли на орбіті перебуває понад 160 російських супутників, кожне українське місто, танк та гаубиця мають бути під пильним поглядом орбітальних камер.

Але на полі бою цього не спостерігається. За словами одного західного експерта, у той час як українські військові отримують величезні вигоди від комерційних супутників зв’язку та фотографічних супутників, Росія отримує лише мізерну вигоду від своїх величезних інвестицій у військові космічні кораблі.

«Українська армія може використовувати комерційні супутникові системи для отримання зображень будь-якої місцевості з високою деталізацією не менше двох разів на день за сприятливих погодних умов, тоді як російська армія може отримувати зображення тієї ж місцевості приблизно раз на два тижні», — пояснює Павло Лузін, старший науковий співробітник The Jamestown Foundation та запрошений науковий співробітник Школи права і дипломатії Флетчера в Університеті Тафтса.

Крім того, «існуючі російські супутники забезпечують значно нижчу якість зображень порівняно з американськими та європейськими комерційними супутниками».

Супутники GPS дозволили українським керованим ракетам HIMARS американського виробництва точно націлюватися на російські склади постачання та штаб-квартири. Starlink від SpaceX, який використовує численні супутники на низькій навколоземній орбіті для забезпечення зв’язку через наземні станції розміром із рюкзак, став незамінним для українського військового зв’язку.

Проте, незважаючи на наявність величезної кількості гіперзвукових та інших керованих ракет та розумних бомб, Росія не може завдавати точкових ударів.

«Через відсутність розвідувальних можливостей, Росія не може використовувати свою високоточну зброю у плановому порядку. Саме тому Росія розпочала свою кампанію ракетного терору проти міст та цивільного населення України», – зазначає Лузін.

За його словами, Росія має понад 160 супутників на орбіті, з яких понад 100 є військовими системами. До них входять 25 супутників ГЛОНАСС GPS, 47 супутників зв’язку, 7 супутників океанічної радіотехнічної розвідки «Ліана», 2 супутники оптичної розвідки «Персона», а також різні ракетні комплекси виявлення, топографічного картографування та експериментальні космічні апарати.

Чого дійсно не вистачає Росії, так це правильного поєднання супутників, а також наземних систем і процедур для прийому та передачі даних тим, хто їх потребує. Наприклад, космічний супутник «Ліана» призначений для стеження за кораблями. Але Росія завжди була сухопутною, а не морською державою, і можливість відстежувати американські авіаносці у Тихому океані не допоможе виграти наземну війну в Україні.

Розуміючи, що вона відстає у новій космічній гонці, Росія на початку 2000-х років відмовилася від створення супутників-шпигунів.

«Кремль вирішив розпочати із супутникової навігаційної системи ГЛОНАСС та супутників зв’язку, які спираються на західні космічні електронні компоненти. Супутники-розвідники були набагато складнішим завданням для російської космонавтики, і вона почали над цим працювати лише на початку 2010-х років», — сказав Лузін.

Але запровадження західних санкцій після анексії Криму у 2014 році загальмувало інвестиції у розвідувальні системи. У підсумку, зараз у Росії на орбіті лише два супутники оптичної розвідки. Запуск двох нових супутників «Ресурс» перенесли, як мінімум до 2024 року, а три російські комерційні супутники, які можуть використовуватися для військових знімків, можуть більше не функціонувати.

Хоча інформація про точну кількість супутників-шпигунів у США є конфіденційною, Національне розвідувальне управління запланувало як мінімум сім запусків у 2022 році. Наразі агентство укладає контракти з комерційними компаніями на отримання гіперспектральних супутникових зображень, які можуть виявляти об’єкти у кількох діапазонах світла.

Проблема не лише у супутниках. У російських військах відсутні термінали супутникового зв’язку, що лише посилює жорстку та роздроблену систему командування російських збройних сил. В той час, як супутники ГЛОНАСС GPS працюють, користувачам не вистачає терміналів та електронних карт для використання супутникової навігації.

За оцінкою Лузіна, Росія у 2020 році витрачала 1,6 мільярда доларів на рік на свою військово-космічну програму. Проте, фінансування майбутніх російських супутників залишається невизначеним. Війна в Україні забиратиме ресурси на танки та ракети. Тим часом, західні санкції позбавлять російські космічні супутники складних компонентів.

І використання комерційних супутників, як це успішно зробила Україна – не варіант.

«Російська політекономічна модель робить приватні зусилля у космосі просто неможливими. Приватний бізнес й технологічні ініціативи вважаються політичними загрозами», – пояснює Лузін.

Країни Заходу також можуть вжити заходів, щоб не допустити відродження російської військово-космічної програми.

«Необхідно не допустити доступу Росії не тільки до космічної електроніки, але й до передового промислового обладнання та комерційних супутникових послуг, які можуть надавати шахрайські фірми в Азії та Європі», – рекомендує Лузін.

А от Пол Шиманскі, експерт із космічних бойових дій, який тісно співпрацював з кількома видами збройних сил (ВПС, армія, флот, морська піхота) вважає, що «Росія досить добре навчилася використовувати безпілотники, цілитися на полі бою, а її перевага в артилерії 10:1 означає, що вона зрештою переможе, незалежно від того, має вона хороші супутники чи ні».

У свою чергу Арвінд Панді, експерт у галузі геопросторової розвідки, підкреслює, що Росія має потенціал повітряної та космічної потужності, але не використовує його повністю.

Панді пояснив, що союзники Росії, які мають аналогічні космічні можливості, можуть запропонувати їй допомогу в разі потреби.

Зокрема, США звинуватили китайську супутникову компанію у підтримці російських військових операцій в Україні. Тепер Вашингтон підштовхує Європейський Союз та інших партнерів до запровадження санкцій проти цієї компанії.