Російське вторгнення в Україну змінило творчість Михайла Реви, спонукавши його надати своїм скульптурам – нових і похмуріших форм та відтворити жахливий світ війни

Він – найвідоміший скульптор України. Грайливі та жартівливі твори Михайла Реви побачили мільйони людей, їх можна зустріти на площах та пляжах у його рідній Одесі, у Києві та за кордоном. Його скульптури резюмують безтурботний погляд Одеси на життя. Про це йдеться у спеціальному репортажі The Guardian, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
«Одеса має унікальну мову та дух. Я зрозумів, що в цьому місті має бути своя пластика — трохи іронічна, трохи наївна, недбала та жартівлива», — каже Михайло Рева.
Але вторгнення Володимира Путіна змінило творчість Реви, як і інших українських художників, спонукавши його надати своїм витворам – нових і похмуріших форм. Жахіття Бучі та Маріуполя, де російські солдати стратили мирних жителів, надихнули його на створення серії незвичайних нових скульптур. Вони могли виникнути з казки Гофмана у поєднанні із кошмаром.
Центральним елементом є чотириметрова скульптура древнього бога Молоха – образ російського ведмедя. Рева зробив його з уламків та інших осколків бомб, витягнутих з поля бою та зварених разом.
«Це як гігантська страшна дитяча іграшка. Він буде на колесах. Ведмідь має біблійні асоціації та має стосунок до Москви. Ви дивитеся на нього, і він вас гіпнотизує. Є крихкість та жорстокість», – пояснює Рева.
Ще одна скульптура називається «Процвітання». Його квітуча металева форма створена із скручених частин російської ракети Х-31, яка приземлилася поряд із студією Реви на чорноморському курорті Затока на півдні України. Вона знесла двері з його літньої дачі. Тільки дивом скульптури Реви вціліли. Уламки зібрав сусід і віддав йому.

Колекція із 10 предметів має уїдливу назву «Русский мир». Путін виправдав свою війну спробою повернути Україну до спільного культурно-цивілізаційного простору з Росією, включаючи мову та православну релігію. Для українців ця фраза стала означати смерть, терор та винищення: груба спроба однієї країни поглинути іншу.
Рева має свій інтимний зв’язок з Путіним. У 2002 році український уряд попросив його створити унікальну прикрасу для президента Росії, який тоді лише розпочинав свою політичну кар’єру. Рева розробив срібний сонячний годинник. На ньому було написано про важливість закону.
«Путін тримав це на своєму столі. Тоді ми думали, що він є реформатором. Так робили всі, включно із Джорджем Бушем-молодшим», — згадує скульптор.
Реві потрібно було знайти форму з «Русским миром», яка була б зрозуміла всім.
«Ми бачили фотографії війни в Україні, але цього замало. Вам потрібні зображення, які говорять з усіма: зі снобами мистецтва та зі звичайними чоловіками та жінками на вулиці. Це має бути мова істини», – зазначає скульптор.
Його скульптури «виглядають як хаос», але ретельно виліплені.
«Не можна прибрати один елемент, не змінивши композиції», – підкреслює він.
Він використав дах російської вантажівки КамАЗ, щоб зробити жахливого дракона, робота над яким незабаром буде забарвлена у червоний колір.
Двометрова сова зроблена з обертових плавців ступи; його гігантські очі нагадують ґрати сповідальні.
За останній рік скульптор став експертом у різноманітних видах ворожої зброї. Деякі уламки, принесені до його студії, включають фосфорні бомби.
«Я знаю характер й текстуру кожного шматка металу. Моя робота – це не інсталяція чи перформанс. Це месидж, який походить від болю», – стверджує Рева.
Він сподівається виставити «Русский мир» у Лондоні, Берліні, Нью-Йорку та інших великих містах світу.
Рева вважає свою 88-річну матір Валентину – жертвою російської агресії. Вона померла влітку 2022 року невдовзі після того, як він евакуював її з дому на дев’ятому поверсі в Одесі.
64-річний Рева, син капітана далекого плавання, вивчав скульптуру наприкінці 1980-х років і провів п’ять щасливих років у Вищій школі мистецтв та дизайну у Ленінграді.
Як відмінник у навчанні, він виграв стипендію у Рим, потім повернувся до Одеси. Тяжкі часи тоді були у новій незалежній Україні. Одним із його перших покровителів був місцевий мафіозі, якого пізніше застрелили.
Його кар’єра пішла вгору, і тодішній президент України Леонід Кучма став його шанувальником. Саме Кучма замовив путінський сонячний годинник. Зараз Рева каже, що йому соромно за Росію та Санкт-Петербург, де він провів студентські роки.
«Це війна Каїна проти Авеля чи Давида проти Голіафа. Моя маленька країна чинить опір великому монстру», — підкреслює він.
Рева додає, що «глибокі почуття» стосовно війни змінили його мистецтво. Він хотів уникнути «естетики», воліючи натомість створювати «точний й кінцевий образ».
Тим часом, одесити досі шукають його публічні скульптури до російського вторгнення, створені, за його словами, з місця «світла і добра».

На пляжі Ланжерон, неподалік від одеської гавані, багато людей позують перед разючими дверима під назвою Domus Solis (Будинок Сонця) на вході у величний особняк ХІХ століття, нині зруйнований. За ним — Чорне море, забите російськими військовими кораблями.
Ще один знаковий пам’ятник Реви знаходиться на головній пішохідній вулиці Одеси – Дерибасівській. «Дванадцяте крісло» — це данина пам’яті радянським письменникам Іллі Ільфу та Євгену Петрову, чия історія про діаманти, які заховані у кріслі, була екранізована.

«Крісло запрошує глядачів на нескінченну гру зі скульптурою. Свого роду вистава відносин», – каже Рева.