Путін планує зупинити український контрнаступ методами Курської битви 1943 року

Російські військові хочуть перемогти українців у 2023 році за тими самими рецептами, які вони використали в Курській битві у 1943 році і зупинили останній великий наступ німецького вермахту, відомий як операція «Цитадель»

З кінця 2022 року росіяни готуються до контрнаступу України. По всьому фронту зводяться укріплення та загородження. Російські військові хочуть перемогти українців у 2023 році за тими самими рецептами, які вони використали в Курській битві у 1943 році і зупинили останній великий наступ німецького вермахту, відомий як операція «Цитадель» (гітлерівський наступ під Курськом — могила німецьких танків). Незважаючи на успіхи під Москвою у 1941 році та Сталінградом взимку 1942/1943 років, російські війська поступалися німецьким у відкритому та маневреному бою. Вони зазнали тяжкої поразки у третій битві під Харковом: танкові частини, які німці так нахабно оточили під Сталінградом, були практично знищені. Після цього радянське вище командування вирішило не робити жодних дій і вважало за краще просто дочекатися наступу Німеччини. Про це йдеться в аналітичній публікації німецького видання Stern, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Останній великий німецький наступ на сході

Радянські війська окопалися на передньому краї в районі міст Курська та Орла. Вони перетворилися на майстрів оборони, але водночас цинічно ставились до своїх солдатів. Москва вважала за потрібне частину своїх військ просто принести в жертву. Аналогічна ситуація зараз простежується і в Україні. Кремль також не довіряє своїм солдатам проведення великомасштабних операцій. Проте, український контрнаступ відрізняється від операції «Цитадель» за кількома параметрами. Тоді Сталін був добре обізнаний про плани Німеччини, тоді як німці майже нічого знали про плани Росії. Завдяки США, Україна тепер володіє набагато детальнішою інформацією про поле бою, ніж Росія. У Курській битві величезну кількість військ було зосереджено на невеликій ділянці. А лінія фронту в Україні, навпаки, має довжину понад 1000 кілометрів, і навіть якщо удар буде сконцентрований на одній ділянці, Київ зможе виставити лише від 9 до 12 бригад по 4000 солдатів, тобто близько 50 000 солдатів. З іншого боку, Гітлер у 1943 році зібрав 800 000 солдатів. У бою німецькі штурмовики так і не досягли абсолютного панування у повітрі, але німці мали справжню авіацію. А от масована підтримка української армії літаками та вертольотами над полем бою є малоймовірною.

Захист у глибині космосу

Російські оборонні позиції складаються з різних елементів та суттєво не відрізняються від українських аналогів. Основою все-таки є піхотний окоп, який сильно гасить дію мінометів та артилерії, тому що перехоплює далекобійну осколкову дію. Окоп не захищає від прямого влучення, він втрачає свою функцію прикриття, коли супротивник використовує дрони.

Окопи, у свою чергу, оточені укріпленими укриттями та бункерами. Якщо зарити їх досить глибоко, то їх можна усунути тільки прямими ударами спеціальних бункерних зломщиків. Крім того, села і міста повинні бути укріплені. Українські воїни довели на Донбасі, що рішучі захисники можуть тривалий час стримувати, навіть переважаючого ворога у броньованій міській місцевості. Зазвичай, окопна система фіксує власні війська. Однак це змінюється, коли позиції створюються у надлишку, і супротивник спочатку не може знати, які ділянки зайняті. Безпосередньо неподалік від фронту окопи та бункери викопують лопатами.

Росіяни, з іншого боку, могли будувати свої укріплення у промислових масштабах за допомогою будівельних машин. У Курській битві радянські війська вперше почали обкопувати танки. Це своєрідна підземна скриня, в яку танки можуть заїхати ззаду і вона захищає перед та борти танка земляними валами, з яких виступає лише башта. Такий самий варіант був би оптимальним і для старих радянських танків, у яких вкрай обмаль шансів проти західних танків у чистому полі. До цього додається звичайна система маскування та обману. Якщо такі броньовані скрині невидимі зверху, то важко сказати, чи там є танки.

Паралізувати супротивника

У той час, як такі позиції призначені для утримання ваших військ, різноманітні бар’єри та перешкоди призначені для того, щоб перешкоджати руху супротивника та спрямовувати його у певних напрямках. Росіяни викопують барикади та глибокі окопи, які навіть танкам не проїхати, а також бетонні загородження із зубів дракона та мінні поля. Окрім того, є особливість українського поля бою. По-перше, дуже мало мостів придатні для проходження важких західних танків.

З іншого боку, болотистість призводить до того, що транспортні засоби стають як мінімум незручними для бездоріжжя. Колісні транспортні засоби залежать від дорожньої мережі, навіть коли вона суха. Якщо Україні вдасться глибоко вклинитися, передовим військам знадобиться велика кількість боєприпасів. Але доставити їх можна лише дорожньою мережею. Тому українські збройні сили не можуть постійно оминати міста та села, їм доведеться розчищати найважливіші транспортні розв’язки.

Росіяни ж намагатимуться перекрити сприятливі для руху зони. Жодна з перешкод не є непереборною, але коли перешкоди, ікла дракона та окопи поєднуються з мінами, створення безпечних смуг стає важким завданням. Нещодавні поставки зброї із Заходу включають обладнання для розмінування, а також для перетину річок або окопів. Прогнози робити важко.

«Якщо Росія ще й ефективно застосує міни, Україні буде важко», – вважає Мік Райан, колишній генерал-майор австралійської армії та бойовий інженер.

Це було б, наприклад, у випадку поєднання зубів дракона та мін. Або росіяни дозволяють спочатку перетнути загородження, але потім засипатимуть наступаючі війська у вузькому розчищеному провулку мінами, які розкидають здалеку із гранатометів.

Також можна припустити, що росіяни знають про можливі точки прориву і пристосували до цих позицій свою далекобійну зброю, зокрема ракети та артилерію. Тож там українські війська можуть потрапити під обстріл. На відео видно, як росіяни готують дрони-камікадзе як розумний бар’єр. Ці квадрокоптери можуть перебувати у повітрі лише короткий час, але на землі чи всередині будівлі протримаються набагато довше. Особливо, коли вони оснащені ще однією наземною батареєю, яка залишається позаду, коли вони злітають.

Перевага у розділенні сил супротивника

При жорсткій обороні виникає критична проблема для захисника: він має блокувати сотні кілометрів, а супротивник може обмежити свої прориви декількома кілометрами лінії фронту – тобто встановити там чисельну перевагу. Однак, прорив через першу лінію оборони зробить свою справу. І тут росіяни враховують уроки Курської битви. Вони створюють глибоко розташовані у шаховому порядку системи оборони у кілька ліній, в яких також є сильно зміцнені основи.

Це змушує супротивника розділити свої сили. На ті, що просуваються далі, ті, що розширюють початкове падіння, і, врешті-решт, ті, що фіксують російські опорні пункти. Якщо війська Путіна просто не втечуть з поля бою, хоча б тому, що блокуючі війська завадять їм це зробити, для українців можуть швидко наступити важкі часи. Їхні кількісно невеликі збройні сили не повинні зазнавати великих втрат, а їхня міць та потуга не дозволяє їм постійно бути розділеними. Це стратегія, яка відпрацьована у Курській битві. Німцям вдалося пробитися через укріплення, але врешті-решт їхні елітні війська були настільки виснажені, що Гітлер припинив конфронтацію.

Історія не повторюється. За допомогою Заходу та незважаючи на тиск Росії, Україні вдалося розгорнути нові мобільні сили, які оснащені сучасною зброєю. Але перед війною сухопутних військ має бути бій далекобійних засобів. Київ має знайти спосіб протистояти путінській артилерії та нещодавно розгорнутим плануючим бомбам, щоб його власні війська могли організувати атаку. Цілком можливо, що далекобійна зброя, на кшталт HIMARS, допоможе досягнути тут вирішальних успіхів, щоб підготувати наступ.

Але якщо Путін не готуватиметься до українського контрнаступу лише за допомогою бетону та мін і матиме великий запас розумної зброї, то українцям буде важко. Зараз проти українців дуже ефективно працює дрон-камікадзе Lancet. Маючи радіус дії 40 кілометрів, він прикриває зону ведення контратаки. У росіян не повинно бути занадто багато цієї зброї (безпілотники Lancet знищили чотири С-300 і пошкодили німецький зенітний танк Gepard).

Драма великих сподівань

Багато прихильників Києва розуміють, що історія про дурних росіян і непереможних українців може стати небезпечною. Коли численні «експерти» вже анонсують звільнення Криму, планка успіху поставлена ​​занадто високо. Серйозні прихильники України задаються питанням, що станеться, якщо Київ не виправдає цих високих сподівань і контрнаступ не досягне вражаючих успіхів.

Домінік Ніколлс, співредактор британського видання The Telegraph, побоюється, що невдача після надто амбітних зусиль стане інструментом тиску на Київ зі сторони Заходу, щоб він погодився на переговори на умовах Москви.

«З цієї точки зору, для України наразі вигіднішими є скромні досягнення на полі бою, які підтримують військову силу та злагодженість без відмови від міжнародної політичної підтримки», – резюмує Ніколлс.