Зелене відновлення має вирішальне значення для перспектив членства України у Європейському Союзі

Валерія Іжик була схвильована, коли приїхала на український гірськолижний курорт Буковель у Карпатах напередодні минулого Різдва. 28-річна дівчина возз’єдналась зі своїми батьками вперше з лютого 2022 року, коли втекла з Києва до Брюсселя після вторгнення Росії. Про це йдеться у спеціальному репортажі Bloomberg, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Вони обрали цей курорт, оскільки він знаходився далеко від лінії фронту та міст, що зазнавали постійних обстрілів.

«Перше, що ми почули, коли вийшли надвір, був шум величезних генераторів. Вони були у кожному готелі. Друге, що ми відчули, – це забруднене повітря – гірше, ніж у будь-якому місті. Дихати було неможливо», — згадує Іжик.

Вона не забула про це, навіть після того, як повернулася до Брюсселя і влаштувалася на роботу в CEE Bankwatch Network – консорціум екологічних груп. Це змусило її по-іншому поглянути на програму Європейського парламенту «Генератори надії», в рамках якої Україні було подаровано сотні дизельних генераторів після російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Хоча програма задовольнила нагальні потреби, деякі компромісні питання турбували її.

«Недостатньо просто запропонувати Україні найдешевше енергетичне рішення і очікувати, що це розглядатиметься як виконана місія. Ви маєте тримати свої гроші при собі, навіть у таких випадках, як в Україні, — сказала вона.

Іжик належить до спільноти українських активістів, учених і архітекторів, які постійно перебувають у контакті і поділяють ту ж мету, що й чиновники в Києві та Брюсселі: забезпечити відновлення України — масштабний проект, який стартував ще до початку війни і передбачає зменшення вуглецевих викидів та підвищення стійкості країни до наслідків зміни клімату.

Думати про відновлення у розпал війни, коли готується контрнаступ, може здатися надуманим. Але для України зелена реконструкція корисна для відновлення економіки та національної безпеки. За оцінками Київської школи економіки, російські атаки завдали збитків енергетичному сектору України на суму 8,1 мільярда доларів за перший рік війни. Середнє українське домогосподарство минулої зими провело без електрики 35 днів.

Багато країн світу розглядають чисту енергію як спосіб назавжди позбутись залежності від російського газу. Протягом десятиліть Москва використовувала свій контроль над газом, який транспортується трубопроводами через Україну та Європу, як інструмент впливу на чиновників у Києві. (У 2015 році Україна припинила прямі закупівлі газу у російського ПАТ «Газпром» після вторгнення на півострів Крим та Донбас).

Зелене відновлення також має вирішальне значення для перспектив членства у Європейському Союзі. Україна отримала статус кандидата у червні 2022 року і їй необхідно буде дотримуватись принципів сталого розвитку, кліматичних цілей та законодавства ЄС.

Незважаючи на те, що війна триває та її підсумок залишається невизначеним, кошти на відновлення України уже почали надходити. Чиста енергія та енергоефективні будівлі є частиною планів уряду України, і такі кредитори як Європейський інвестиційний банк та Європейський багатосторонній банк розвитку додали кліматичні умови до своїх кредитів на реконструкцію.

Ще до російського вторгнення Україна була змушена займатися екологією та кліматом. У 2021 році майже третина споживання енергії в Україні припадала на вугілля, що найбільше забруднює довкілля.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2019 рік, забруднення повітря в Україні позначилося на здоров’ї громадян більше, ніж у будь-якій іншій країні Європи. Заводи радянської епохи, неефективне опалення погано ізольованих квартир та старі автомобілі на дорогах призвели до того, що вміст шкідливих частинок у повітрі великих міст часто перевищував рекомендовані рівні у сотні разів.

Потім відбулось російське вторгнення. Виробництво електроенергії та інфраструктура, що використовується для її розподілу по країні, стали військовою мішенню для Росії: станом на грудень 2022 року, половина енергетичних потужностей України була окупована, пошкоджена або знищена. Але водночас це стало нагодою для прискореного переходу до відновлюваної енергії. Сонячні установки — від невеликих складних панелей, що звисають з балконів, до систем, що покривають цілі дахи, почали з’являтися всюди як резервна копія енергосистеми.

Одним із таких місць є київський будинок 54-річної Світлани Краківської, фізика та найвідомішого кліматолога України. У вересні 2022 року, коли стало зрозуміло, що Росія завдаватиме ударів по енергетичній інфраструктурі, а ціни на дизельні генератори почали різко зростати, вона та її чоловік вирішили встановити сонячні батареї на даху свого багатоквартирного будинку, щоб забезпечити електрикою свою сім’ю із чотирьох осіб.

«Цієї зими у нас було лише два сонячні дні, але цього вистачило – під час відключень електроенергії. Ми заряджали батареї і залишали увімкнутими кілька ламп для нашого сина, який дуже боїться темряви», – розповіла Світлана Краківська.

Сонячні та вітряні електростанції можна побудувати за тижні чи місяці, тоді як на будівництво атомної електростанції витрачаються роки. А сонячні панелі можуть забезпечити автономне електропостачання життєво важливої інфраструктури від лікарень до військових об’єктів.

Краківська, ймовірно, була першою, хто публічно заговорив про взаємозв’язок між війною та зміною клімату. На той час вона очолювала українську делегацію у Міжурядовій групі експертів зі зміни клімату, яку спонсорувала Організація Об’єднаних Націй. Коли делегати зібралися на віртуальну зустріч, Краківська вирішила залишити осторонь вузькоспеціалізовані формулювання і говорити від щирого серця. Її коментарі отримали висвітлення у пресі і стали закликом до Європи відмовитися від імпорту російського викопного палива.

Штучна зміна клімату і війна Росії проти України мають те саме коріння. Боротьба за контроль над ресурсами викопного палива, яке при спалюванні виробляє парникові гази, визначає баланс сил між державами.

«Ми не можемо змінити закони фізики – чим більше парникових газів ми викидаємо в атмосферу, тим сильніше нагрівається планета. Але ми можемо змінити закони нашого людського життя у бік стійкого до зміни клімату майбутнього», – вважає Краківська.

Перелік пошкоджень, завданих Україні, опублікований у березні 2023 року Київською школою економіки, приголомшує: близько 154 000 одиниць житла, 3 100 навчальних будівель та понад 1 200 медичних закладів було пошкоджено або зруйновано після вторгнення російських військ.

«Відновлення України вимагатиме «колосальних інвестицій» та стане «найбільшим проектом нашого часу», – заявив президент України Володимир Зеленський світовим лідерам у липні 2022 року.

У своїй дорожній карті Україна оцінює, що до 2032 року їй потрібно понад 750 мільярдів доларів у вигляді грантів, боргу та власного капіталу, що більш ніж утричі перевищує річний бюджет ЄС. Тільки на будівництво житла та пов’язаної з ним інфраструктури потрібно понад 150 мільярдів доларів.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) входить до основних фінансових установ, які підтримують зусилля з реконструкції України. Кредитний підрозділ ЄС, який є одним із найбільших у світі спонсорів кліматичних проектів, уже розробив план на 3 мільярди євро на ремонт та відновлення пошкоджених будівель на Донбасі. Після того, як розпочалася повномасштабна війна, ЄІБ виділив додаткові 340 мільйонів євро і тепер планує виділити ще 260 мільйонів євро. Щонайменше 50% коштів необхідно скерувати на підвищення енергоефективності будівель, зокрема на опалення та ізоляцію.