Також компанія «Генерал Черешня» оголосила про співпрацю з хорватською компанією Orqa, щоб знизити залежність від китайських комплектуючих

Станіслав Гришин заснував одну з найбільших українських компаній із виробництва безпілотників «Генерал Черешня». В інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung він розповідає про інноваційні методи ведення війни, плани відкриття нових підприємств, недоліки оптиволоконних безпілотників та зневажливі зауваження Німеччини з приводу виробництва українських дронів. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Пане Гришин, ви разом із братом три роки тому започаткували компанію з виробництва безпілотників «Генерал Черешня». Як це сталося?

Станіслав Гришин: Як і багато підприємців в Україні, ми до цього займалися зовсім іншою справою. Ми були юристами у Запоріжжі. На сході України ми одразу відчули наслідки війни, тому про продовження звичайної роботи вже не думаєш. Потім я вступив на службу до української армії і працював у відділі інновацій Міністерства оборони. Там я переважно працював над програмою під назвою «Дельта».

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Це командна система, яку Україна зараз використовує для картування поля бою в режимі реального часу та об’єднання своєї зброї у мережу?

Станіслав Гришин: Правильно. Частиною моєї роботи було збирання величезних обсягів даних з поля бою та зв’язок з військами на передовій. Швидко стало зрозуміло, чого не вистачає. У 2023 році ми почали створювати дрони, спочатку як волонтерська ініціатива. Ми швидко дійшли до того моменту, коли нам знадобилися гроші на додаткові матеріали та оплату праці наших працівників. Тому було неминучим, що ми станемо компанією. Досі ми не вважаємо себе просто бізнесменами. Ми хочемо допомогти нашій країні.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Яку роль відіграло існуюче велике технологічне середовище в Україні у розвитку індустрії дронів?

Станіслав Гришин: Це був вирішальний чинник. Велика IT-спільнота України входить до числа найкращих у світі; вона брала активну участь у розвитку оборонних технологій. Сьогодні інженери та менеджери працюють в оборонній промисловості. Крім того, IT-сектор часто інвестує у стартапи.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Який найважливіший урок ви засвоїли з моменту заснування компанії?

Станіслав Гришин: Ми маємо миттєво реагувати на зміни. Ми можемо перемогти ворога лише шляхом постійної адаптації. Для нашої компанії це означає, що ми повинні бути поряд із військами, які керують нашими дронами. Насправді це виглядає так: наші співробітники переміщаються по лінії фронту, від підрозділу до підрозділу, і отримують зворотний зв’язок у режимі реального часу. Для оборонних компаній дуже важлива присутність на передовій – по суті, в одному приміщенні зі своїми замовниками. Кожна ділянка землі вздовж лінії фронту має свої особливості: у деяких місцях дронами, як і раніше, можна керувати за допомогою радіочастот, тоді як в інших нам доводиться використовувати оптоволоконні кабелі для зв’язку.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Надтонкі кабелі з’єднують дрон та пілота на землі, захищаючи його від електронних перешкод. То хіба вам не завжди потрібні найновіші технології?

Станіслав Гришин: Ні, головне, щоб дрони були швидкими та простими у виробництві, а також ефективними та нескладними в управлінні. Хоча не варто недооцінювати і дротові дрони: вони мають свої унікальні проблеми, наприклад, через додаткову вагу котушки і кабелів.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Що ви робите з усіма даними, зібраними на полі бою?

Станіслав Гришин: З одного боку, ми вдосконалюємо дрони; це наш головний пріоритет. Ми намагаємося якнайшвидше впроваджувати отримані дані. Часто це не так уже й складно, наприклад, коли нам потрібно змінити частоту зв’язку. Іноді потрібні спеціальні антени або нові батареї. З іншого боку, ми намагаємося зрозуміти, які технології нам варто просувати, що буде актуальним у майбутньому. Отже, ми використовуємо отримані дані як на тактичному, так і на стратегічному рівні.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Чи доречна централізована система військових закупівель, коли поле бою змінюється так швидко?

Станіслав Гришин: Україна підтримує централізовану систему закупівель через Міністерство оборони для створення резервів, забезпечуючи оснащення армії навіть у найскладніші часи. У той самий час більшість процесу децентралізована. Ми укладаємо контракти безпосередньо із військовими; у кожному великому підрозділі є призначена особа, відповідальна за закупівлю безпілотників. У підсумку, ми маємо понад 100 різних замовників. Це немислимо у багатьох західних країнах, але ми бачимо, що вони навчаються в України.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: У якому сенсі?

Станіслав Гришин: США, наприклад, нещодавно запустили ринок безпілотників, який створений на зразок української системи, що дозволяє солдатам швидше отримувати доступ до зброї. Крім того, існує Програма «Домінування безпілотників» – конкурс серед 25 виробників. На цю програму виділено понад 1,1 мільярда доларів.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Компанія «Генерал Черешня» була обрана серед небагатьох міжнародних компаній?

Станіслав Гришин: Так, ми подали заявку незадовго до останнього терміну і дуже пишаємося тим, що пройшли до наступного раунду. Міжнародний попит дуже високий. Ми плануємо побудувати спільний завод у Нью-Гемпширі з американською компанією Wilcox. Ми також оголосили про співпрацю з хорватською компанією Orqa, щоб знизити нашу залежність від комплектуючих з Китаю. Це лише початок нашої оборонної промисловості. Ми пропонуємо набагато більше, ніж просто безпілотники. Йдеться досвід бойових дій, у тому, як системи взаємодіють, і знання у тому, як солдати мають бути підготовлені до розгортання з новими системами.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Нещодавно Німеччина та Україна оголосили про тіснішу співпрацю в оборонному секторі. Що ви сподіваєтеся отримати від цього?

Станіслав Гришин: Ми дуже хотіли б співпрацювати із німецькими виробниками. На даний момент ми не можемо розкривати жодних подробиць. Але ми завжди відкриті для партнерства.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Проте експорт безпілотників безпосередньо з України ускладнений; уряд у Києві дуже жорстко обмежує постачання?

Станіслав Гришин: Захист України – це пріоритет. Ми в компанії поділяємо цю думку; Наші безпілотники терміново потрібні на передовій.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Багато експертів стверджують, що українська індустрія безпілотників має нерозкритий потенціал. Попит із боку країн Перської затоки зараз високий. Чи не втрачає Україна можливість довести ефективність своїх систем за межами своїх кордонів?

Станіслав Гришин: Це обговорюється високому рівні. Навіть якщо ми експортуватимемо безпілотники, це безглуздо, доки солдати не зможуть ними керувати і належним чином інтегрувати їх у свою оборону. Без політичної підтримки це не спрацює. Ми готові до експорту та можемо наростити виробничі потужності. Війна показала одне: безпілотники «Шахед» із Росії та Ірану здатні тероризувати весь світ. Їх можна робити, так би мовити, у гаражах, на якихось підпільних заводах. Країни повинні вміти захищатись від цієї загрози. І зараз лише Україна знає, як це зробити. Але ми також заплатили високу ціну.

Frankfurter Allgemeine Zeitung: Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер, схоже, дотримується досить спрощеного погляду на виробництво дронів. У нещодавньому інтерв’ю він заявив, що найбільші українські виробники дронів — це домогосподарки із 3D-принтерами на кухнях. Що ви на це відповісте?

Станіслав Гришин: Тоді, мабуть, я домогосподарка, отже, ми всі домогосподарки. Серйозно, ми з паном Паппергером не на одній хвилі, навіть не в одній кімнаті. Він у Німеччині і має багато років на постачання своєї зброї. В Україні немає таких розкішних умов. Наша промисловість зародилася, бо не було альтернативи захисту нашої країни. Ми живемо у різних реальностях. Якби пан Паппергер більше часу провів на передовій, то не говорив би таких речей. Ми вдячні за підтримку наших партнерів, але вони не повинні применшувати значення компаній і технологій, що народжуються на полі бою. Я міг би показати вам відео, де наш безпілотник, який коштує 2000 доларів, знищує російський вертоліт вартістю мільйони доларів.

Frankfurter Allgemeine Zeitung:  Проте в Україні, як і раніше, потрібні танки для забезпечення безпеки території?

Станіслав Гришин: Так, але все це має функціонувати в інтегрованій системі із безпілотниками. Навчання НАТО «Їжак» продемонстрували, що НАТО не готове до війни з використанням безпілотників. У ході імітованого бою у травні 2025 року група з приблизно десяти українців, як повідомляється, вивела з ладу 17 бронемашин за допомогою безпілотників. Цей результат став шоком для західних армій. І для нас в Україні також. Ми досі не до кінця усвідомили, в якому новому світі живемо та які його наслідки.

Frankfurter Allgemeine Zeitung:  Що насправді означає назва компанії «Генерал Черешня»?

Станіслав Гришин: Черешневе дерево дуже поширене у нашому рідному Запоріжжі, яке зараз значною мірою окуповане росіянами. Ця назва також є нагадуванням: ми повернемо собі те, що належить нам.