На думку Джорджа Кента, війна триватиме доти, доки живий Путін, адже йому байдуже на цінність людського життя, і він бореться за своє місце в російській історії

Джордж Кент був послом США в Естонії з 2023 по 2025 рік. Він також був послом в Узбекистані, Польщі та Таїланді. З 2004 по 2007 рік, а потім знову з 2015 по 2018 рік, він був послом в Україні. Дипломат обіймав різні посади у Державному департаменті США, зокрема заступника помічника державного секретаря, відповідального за політику щодо України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану. Перебуваючи на останній посаді, його викликали для свідчень у першому процесі імпічменту президента США Дональда Трампа у 2019 році. Кент має дипломи з російської історії та літератури Гарвардського університету, Університету Джонса Гопкінса та Школи Ейзенхауера при Національному університеті оборони. В інтерв’ю латвійському виданню Delfi досвідчений дипломат різко розкритикував чинну адміністрацію США, назвавши її вкрай некомпетентною та заявивши, що вона вже завдала величезної шкоди довірі до Сполучених Штатів. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись із його думками.

Delfi: Ми розмовляємо у досить напружений і тривожний час для Литви та всього балтійського регіону. Литва вперше активувала систему повітряної тривоги, і ми вже деякий час маємо справу з інцидентами із дронами. Існують різні думки з приводу того, що відбувається: одні вважають, що війна, яка відбувається в регіоні, просто наздогнала нас. Інші припускають, що це може бути ескалація. Яка ваша думка? Як ви бачите поточну ситуацію в країнах Балтії?

Джордж Кент: Я був послом США в Естонії з 2023 по 2025 рік, і було зрозуміло, що кілька років тому Росія почала прискорювати так звані «активні заходи». В англійській мові теоретики використовували цей термін «гібрид» – мені він не подобається. Я думаю, що нам варто використовувати російську доктринальну концепцію «активні заходи», яка виникла як концепція в 1920-х роках. Ідея полягала в тому, щоб вжити заходів для підриву ймовірного ворога за допомогою цілої низки дій, від дезінформації та пропаганди до диверсії та вбивств. Тож, якщо подивитися на кроки, які були зроблені за останні кілька років, то мова не йде про мир чи звичайну війну. Ви бачили дрони, що літали над Естонією, Латвією та Литвою, Німеччиною, Великою Британією, незрозумілі дрони в ірландському аеропорту. І якщо подивитися на те, як Росія діє в минулому, вона часто робить щось, аби побачити реакцію країни. Я пам’ятаю, як минулого року чи два роки тому дрон пролетів через литовський простір і розбився в Латвії без жодної реакції. В Естонії були дрони, на які ніхто не реагував. Нещодавно Повітряні сили НАТО збили дрон над південною Естонією. Тож цей дрон і тривога тут, у Литві – єдине, що було новим, це те, що Литва активувала систему оповіщення, але самі дії не є чимось новим.

Delfi: На вашу думку, чи може той факт, що ми врешті-решт реагуємо, стримати Росію від подальшої ескалації чи нових дій?

Джордж Кент: Я думаю, що ці дії були розроблені, аби побачити та перевірити. І важливо, щоб колективний Захід відреагував. Важливо, щоб сили повітряного патрулювання НАТО збили безпілотник над Естонією. Важливо, щоб литовці, латвійці, естонці, поляки були готові, тому що безпілотники літають над їхньою територією вже роками. Це не означає, що Вільнюс стане схожим на Київ. Але це означає, що в деяких дуже реальних аспектах ці російські дії з підриву почалися не цього тижня – вони тривають роками. І знову ж таки: це частина російської доктрини, і є способи спробувати підірвати суспільства, окрім відправлення армій через кордони.

Delfi: На вашу думку, чи була адекватною реакція в країнах Балтії чи по всьому колективному Заходу на ці російські зусилля?

Джордж Кент: Як я вже казав, ці російські дії є континуальними, тому й відповіді також є континуальними. Це буде не єдиний випадок. Можливо, не буде ще одного безпілотника та ще однієї тривоги по всій країні. Наскільки я розумію, був ще один безпілотник, і в інших місцях Литви почали лунати тривоги. Тож насправді, це було не один раз у Вільнюсі, було продовження. Тому я думаю, що часто так буває – тактика та реагування завжди розвиваються. Якщо ми подивимося на війну в Україні та використання безпілотників, ситуація сьогодні відрізняється від тієї, що була шість місяців тому. Існує невпинний цикл інновацій, що протидіють новим тактикам. Це котел війни. І наші країни, західні країни, які живуть у мирі, не думають і не адаптуються з тією швидкістю, з якою повинна це робити Україна, і Росія також. Тому я думаю, що ми можемо очікувати, що спроби, розслідування продовжуватимуться, і нам на Заході потрібно прискорити наші зусилля, аби бути готовими.

Delfi: Дехто вважає, що Росія може перевірити статтю 5 НАТО та спробувати атакувати країни Балтії чи іншого члена Альянсу. Труднощі, які вона переживає у війні в Україні, на думку деяких аналітиків, можуть спонукати Росію розпочати ще одну війну. Інші оцінюють, що Росія не має для цього можливостей. Як ви думаєте, які фактори можуть визначити таке рішення?

Джордж Кент: Я б сказав, якщо ми зараз намагаємося проаналізувати психіку Володимира Путіна та росіян, це завжди небезпечно. Але я б сказав, що росіяни колективно, здається, вже кілька років переживають імперський період. Я пам’ятаю, як кілька років тому на день народження Петра Великого Володимир Путін зустрівся зі студентами – це транслювалося по телебаченню, тож послання було адресовано не лише студентам. І він розповів про те, як війна Петра проти Карла XII, Велика Північна війна, тривала 21 рік. Я розглядав це як подвійне послання, а з доктриною російського КДБ про комбінацію часто намагаєшся досягти більше однієї мети кожною дією. Було послання до студентів і до Росії: якщо Петру знадобився 21 рік, щоб завоювати Україну та Балтію, то Росію чекає довга війна. І це послання він виголосив, здається, у червні 2022 року. Послання до Балтії, на мою думку, було таким: ми завоювали вас 300 років тому, ви також можете стати частиною Російської імперії. Це не було сказано, але я розглядав це як неявну загрозу. Володимир Путін – імперіаліст, який хоче, щоб його спадщина увійшла в історію Росії як одного з п’яти великих збирачів російських земель: Іван Грозний, Петро Перший, ​​Катерина Велика, Йосип Сталін, Володимир Путін. Він чітко бачить усе, що раніше було частиною Російської імперії, як потенційну територію, і це включатиме Балтію і навіть, можливо, Фінляндію та Польщу. Зараз я впевнений, що Литва залишиться вільною. Але це також означає, що не лише Литва, Естонія, Латвія, Польща та Фінляндія, але й усі країни НАТО повинні бути разом і бути готовими.

Delfi:  У цій ситуації, коли, як ви кажете, НАТО має бути єдиним, ми бачимо сигнали та риторику президента США Дональда Трампа, які натякають на його можливість вийти з Альянсу, і ведуться дискусії про те, чи виживе НАТО і чи США стануть на наш захист. На вашу думку, чи можуть ці дії та риторика підбадьорити Володимира Путіна? І що, на вашу думку, відбувається в адміністрації США?

Джордж Кент: Я вважаю, що нинішня адміністрація Трампа є вкрай несерйозною та некомпетентною. Вони не розуміють стратегії, вони не розуміють національних інтересів Сполучених Штатів і вони не розуміють, наскільки важливими для нас є довіра та наші зобов’язання перед нашими союзниками. І тому публічні заяви не лише президента Дональда Трампа, але й міністра оборони Піта Хегсета та його заступника з питань політики Елбріджа Колбі завдають великої шкоди американським інтересам, а також викликають велике занепокоєння. Спочатку здавалося, що ми збираємося вивести війська з Німеччини, а бронетанкова бригада не поїде до Польщі. Нещодавно президент Трамп заявив, що ми відправляємо до Польщі ще 5000 військовослужбовців. Це ті 5000, яких ми вивозимо з Німеччини? Це ті 4000, яких ми не відправляємо до Польщі? Незрозуміло. Знову ж таки, це вкрай несерйозний підхід до політики. І я думаю, що це не допомагає колективному проекту стримування зі США. І тому багато американців, включаючи тих, хто в Конгресі, глибоко засмучені цим вкрай несерйозним підходом нинішньої адміністрації.

Delfi:  Тож, коли Трамп піде з посади, чи можемо ми очікувати, що США повернуться до своїх союзників, НАТО та цього регіону?

Джордж Кент: Я думаю, що це буде складний шлях для наступного президента США, аби спробувати відновлювати довіру. Довіра – це одна з тих нематеріальних цінностей: її будувати довго, її можна швидко втратити, і вона вже була втрачена. Я думаю, що це займе роки, і я б сказав, що ми ніколи не повернемося до попередньої ситуації. Я думаю, що США доведеться знову переконати наших союзників, що ми є надійним та гідним довіри партнером, бо ця довіра була зруйнована президентом Трампом та його адміністрацією за дуже короткий проміжок часу. 80 років лідерства та довіри було зруйновано за 16 місяців.

Delfi: Що, на вашу думку, могли б і повинні зробити країни Балтії в цій ситуації?

Джордж Кент: Як регіон, ми перебуваємо у вразливому становищі щодо Росії, а президент Трамп такий, яким він є.

Delfi: Чи стверджуєте ви, що варто докласти зусиль для переговорів з ним, щоб спробувати укласти угоду? Чи варто нам звернутися до Європи – чи до України? Зрештою, ми дедалі частіше чуємо думку, що Україна зараз має найсильнішу армію в Європі, єдину, яка знає, як вести цей новий тип війни. Тож якою, на вашу думку, має бути стратегічна орієнтація країн Балтії щодо безпеки?

Джордж Кент: Я думаю, що мудра стратегія для будь-якої країни – це мати кілька варіантів. І я думаю, що протягом багатьох років Литва та інші країни Балтії розглядали США як свого основного партнера з безпеки з цілком зрозумілих причин. На даний момент очевидно, що навіть якщо має сенс залучати США як партнера та союзника, Литві та іншим державам на передовій також необхідно забезпечити наявність варіантів, міцних партнерств у сфері безпеки з іншими, хто цього бажає. Я думаю, що розвиток більших можливостей у європейських країнах – це те, що давно потрібно і назріло. Партнерство з Україною завдяки продемонстрованим технологіям має великий сенс. І українці роками говорять: ми хочемо бути частиною Європи, ми вважаємо себе європейцями. Зараз справа не в тому, що Україна просить лише фінансової допомоги, вони мають щось дуже відчутне запропонувати як партнер. І я думаю, що це також має великий сенс для Литви. Ведучи переговори зі США за президента Трампа, який демонструє класичні тенденції до залякування, також важливо показати себе сильним, а не слабким. Не просто щось просити, а пропонувати та стояти на своєму. Вважаю, що залякувачі поважають силу – це правда на дитячому майданчику, і це також правда у міжнародній політиці.

Delfi: Дивлячись на останні новини, схоже, що українці демонструють успіх глибоко всередині російської території, змушуючи росіян і Путіна хвилюватися. Чи вважаєте ви, що наближається переломний момент? Наскільки оптимістично ви дивитеся на те, що відбувається – чи можемо ми говорити про наближення кінця війни?

Джордж Кент: Я особисто думаю, що війна триватиме доти, доки живий Путін. Знову ж таки, йому байдуже на цінність людського життя, і він бореться за своє місце в російській історії. Саме це кажуть і у це вірять українські солдати, з якими я розмовляв, коли відвідував Україну. Ніхто не хоче миру більше, ніж Україна, але, як сказала Кая Каллас, коли була прем’єр-міністром Естонії, «мир без справедливості — це просто інше слово для окупації». І люди в цій частині світу, чи то українці зараз, чи литовці, латвійці та естонці тоді, розуміють, що окупація означає смерть. І динаміка війни постійно змінюється. Українці впроваджують інновації і наразі, я думаю, повернули собі певну ініціативу, вбиваючи більше росіян. Але ми ніколи не повинні забувати, що росіяни також впроваджують інновації. Ці оптоволоконні дрони, які зараз такі руйнівні і їх не можна глушити, були російською інновацією до того, як Україна їх запозичила. І використання Росією дронів також завдає великої шкоди, як і ракети в Україні. Тож ситуація для України зараз краща, ніж була минулого року. Але війна не закінчується негайно: немає жодної угоди, яка б не змусила Україну капітулювати. І я думаю, що війна продовжиться. Ось чому нам потрібно допомогти Україні перемогти, і нам також потрібно колективно готуватися.

Delfi: Чи очікуєте ви якихось радикальних змін у Росії найближчим часом, чи найближчим часом, чи взагалі? Ми постійно чуємо припущення, що, можливо, деякі інсайдери можуть спробувати вбити Путіна. Що ви з цього приводу думаєте – чи реалістичні ці сценарії, і чи можливі якісь зміни в Росії?

Джордж Кент:  Я думаю, що є питання прийняття бажаного за дійсне, що є питання надії. У нашому Національному військовому коледжі навчають, що «надія – це не стратегія». Зрозуміло, що сьогодні у російській системі більше стресу. Відключення інтернету, я б інтерпретував так, що це крок, зроблений владою, аби підготуватися до більших санкцій для населення. Але я не думаю, що це ознака того, що Путін – короткочасний. Але останні тижні продемонстрували, що авторитарні системи більш крихкі, ніж ми розуміємо. І вони часто здаються сильними до того моменту, поки не руйнуються. І тому це може залишатися надією, але, якщо бути реалістом, то не бачу в цьому можливості у найближчій перспективі.

Delfi: Ви особисто робите багато для збору коштів для України – незабаром ви поїдете на велосипеді з Німеччини до України. Чому це важливо для вас і чому ви обрали саме цю форму залучення?

Джордж Кент:  Після того, як я вийшов на пенсію минулого року, то вирішив приєднатися до цієї мережі під назвою Північноатлантична організація хлопців, або NAFO. І їхні два напрямки зусиль – це боротьба з російською дезінформацією та краудсорсингом, збір коштів для українських військових. І я вважаю, що це чудове поєднання діяльності. Українці борються за свободу, і є так багато чого, що можна зробити, аби допомогти їм гуманітарним, нелетальним способом. Я думаю, що уряди мають великі ресурси, тому мережа громадянського суспільства, яка підтримує Україну через краудсорсинг, також відіграє важливу роль, тому я роблю свій внесок.

Delfi: Ця ваша ініціатива здається способом спрямування негативного досвіду і тривоги на щось позитивне. Ви так бачите цю роботу? І враховуючи, що багато людей у ​​Вільнюсі та країнах Балтії стурбовані попередженнями про дронів, яку пораду ви б запропонували з цієї точки зору?

Джордж Кент:  Перш за все, людям не потрібно боятися. І люди повинні пам’ятати, що важливо відстоювати те, що правильно, не жити в страху, але розуміти, що в житті немає нічого певного. Але ми можемо бути позитивними. Ми можемо наполягати на змінах у наших суспільствах та підтримувати тих, хто діє у своїх країнах, не лише заради себе, але й захищаючи нас.