Українські військові почали доставляти FPV-дрони на повітряних кулях, щоб збільшити дальність їх польоту

Повітряна куля несе прикріплений FPV-дрон уздовж прогнозованих потоків вітру до цільової області, де він відокремлюється та починає працювати самостійно. Потім безпілотник може патрулювати прилеглі автомагістралі, шукати російські транспортні засоби та вражати їх, підриваючи вибуховий вантаж при зіткненні

Фото: Getty Images

Українські військові почали використовувати повітряні кулі для доставки FPV-дронів, оснащених терміналами Starlink Mini, на окуповану територію на півдні України. Надалі дрони застосовують для атаки на російські логістичні транспортні засоби, які рухаються по трасі, що веде до Мелітополя у Запорізькій області. Ця тактика застала російські війська зненацька, оскільки FPV-дрони зазвичай зосереджені ближче до фронту, де вони використовуються у великій кількості. Цей підхід може надати Україні ще один засіб розширення ударної кампанії середньої дальності проти російських логістичних мереж. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на Forbes.

Як повітряні кулі та Starlink розширюють дальність польоту FPV-дронів

Протягом останніх чотирьох місяців Україна проводила кампанію ударів середньої дальності, спрямовану на російські транспортні засоби, які доставляють вантажі на передову. Ці удари були особливо поширені на півдні України, де українські дрони атакували російські транспортні засоби, які перевозять озброєння з Маріуполя та Мелітополя у напрямку фронту. Багато з цих ударів відбуваються на відстані понад 100 кілометрів у глибину території, що утримується Росією, тому Україна покладається на дрони Hornet зі штучним інтелектом та фіксованим крилом.

Проте Україна не змогла повністю зупинити російські операції з постачання. Росія має доступ до великого парку військової та комерційної техніки, що дозволяє значній кількості вантажів надходити на фронт, незважаючи на українські удари. Також російські війська запровадили додаткові заходи протидії, зокрема системи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та збройний супровід транспортних засобів матеріально-технічного забезпечення. Таким чином, українська кампанія безпілотників порушила та уповільнила російську логістику, але підтримувати цей тиск за допомогою обмеженої кількості спеціалізованих безпілотників дальнього радіусу дії залишається проблемою.

Схоже, що зараз Україна розширює свою ударну кампанію середньої дальності на півдні України за допомогою FPV-дронів. Враховуючи малу дальність цих безпілотників, Україна доставляє їх на повітряній кулі. Повітряна куля несе прикріплений дрон уздовж прогнозованих потоків вітру до цільової області, де він відокремлюється та починає працювати самостійно. Потім безпілотник може патрулювати прилеглі автомагістралі, шукати російські транспортні засоби та вражати їх, підриваючи вибуховий вантаж при зіткненні. FPV-дрони зазвичай несуть відносно невелику вибухівку, тому їхня маневреність дозволяє операторам націлюватися на вразливі частини транспортного засобу, такі як паливний бак, щоб максимізувати пошкодження.

Переваги FPV-дронів, які доставляються з повітряної кулі та підтримують Starlink

FPV-дрони стали однією з найпоширеніших видів зброї в українському арсеналі і наразі спричиняють великий відсоток втрат росіян. Однак їх невеликий розмір обмежує ємність батареї та комунікаційне обладнання, яке вони можуть носити, зменшуючи радіус їх дії. Ця нова тактика усуває обидва обмеження, використовуючи повітряну кулю для транспортування FPV-дрон до зони бойових дій, зберігаючи при цьому заряд акумулятора. У той же час Starlink забезпечує зв’язок за межами діапазону традиційних радіоканалів.

Термінал Starlink Mini добре підходить для цієї ролі, оскільки забезпечує супутникове з’єднання із низькою затримкою в упаковці, достатньо малій для транспортування FPV-дроном. Це також знижує ефективність систем радіоелектронної боротьби, які дедалі частіше перевозяться російськими транспортними засобами. Ці встановлені на транспортних засобах перешкоди в основному призначені для переривання звичайних сигналів керування безпілотниками та навігації. Хоча Росія розробила системи, які здатні перешкоджати Starlink, для такого глушіння зазвичай потрібне потужніше обладнання, яке важко розгорнути на окремих транспортних засобах логістики.

Систему також важко виявити до запуску FPV-дронів. Куля та прикріплений до неї дрон відносно малі та працюють на великих висотах, що ускладнює візуальне виявлення із землі. Крім того, повітряна куля не видає шуму двигуна чи інших значних акустичних ознак. Її основні випромінювання надходили б від терміналу Starlink, але ідентифікація та відстеження цих сигналів складніша, ніж виявлення звичайних каналів керування дронами. У підсумку, російські війська не отримують попередження, поки FPV-дрон не відокремиться від кулі та не почне атаку.

Цей підхід також економічно вигідний для України, що важливо в умовах тривалої війни на виснаження. FPV-дрони значно дешевші та виробляються у набагато більших кількостях, ніж спеціалізовані системи середньої дальності, такі як Hornet. Навіть із додаванням повітряної кулі і терміналу Starlink Mini, вся система залишається значно дешевшою, ніж більший, спеціально створений ударний дрон на базі штучного інтелекту. Це дозволяє Україні розгорнути більше систем та потенційно знищити більше російського озброєння з тим самим рівнем інвестицій.

Наслідки використання FPV-дронів великої дальності польоту

Якщо ця тактика виявиться ефективною, то Україна розширить її використання проти цілей середньої дальності в тилу Росії. На півдні України це може посилити поточну ударну кампанію, ще більше порушивши переміщення російських поставок через логістичні центри, такі як Мелітополь та Маріуполь. Україна також може розширити цю тактику на інші райони фронту, щоб атакувати логістичні маршрути, зони збору та командні центри. Однак цей підхід менш практичний для ударів на велику дальність, оскільки невизначеність швидкості та напрямку вітру зростає із відстанню, що ускладнює прогнозування того, де і коли повітряна куля досягне своєї цільової зони дії.

Росія також могла б застосувати подібний підхід, хоча їй бракує доступу до Starlink і знадобиться альтернативний спосіб підтримки зв’язку за допомогою FPV-дрона. Російські збройні сили вже використовують FPV-дрони у великих масштабах і неодноразово адаптували українські концепції дронів для власного використання. Крім того, вони використовували більші дрони для доставки FPV на територію України, водночас виконуючи роль комунікаційних ретрансляторів для менших дронів. Росія окремо експериментувала із повітряними кулями як платформами для тимчасових мереж зв’язку. Поєднання цих концепцій дозволить російським збройним силам розробити аналогічні можливості доставки FPV-дронів на повітряних кулях, використовуючи альтернативну систему зв’язку.

Водночас російські збройні сили, ймовірно, розроблять контрзаходи, якщо FPV-дрони, що доставляються на повітряних кулях, стануть постійною загрозою. Вони можуть включати покращене виявлення повітряних куль, зміни логістичних маршрутів і схем руху або нові методи зриву дронів, підключених до Starlink. Повітряні кулі є одними із найстаріших видів військової авіації, тоді як супутниковий зв’язок і FPV-дрони є продуктом сучасного поля бою. Поєднання цих технологій дозволяє Україні подолати обмеження, з якими зіткнулася б кожна система сама по собі. У процесі розвитку війни Росія та Україна будуть поєднувати старі і нові технології, аби подолати виклики на динамічному полі бою.