Microsoft налагодила «цілодобовий обмін даними про загрози», що дозволило компанії, «тісно співпрацюючи з представниками українського уряду та фахівцями з кібербезпеки», «виявляти й усувати загрози для українських мереж» та «захищатися від російських  кібератак»

Влітку 2026 року компанія Microsoft оголосила, що «продовжить підтримку України до кінця 2027 року», забезпечуючи технології, допомогу у сфері кібербезпеки та інші види підтримки, щоб «зберегти роботу критично важливих цифрових сервісів під час війни». У війну в Україні вступили не лише американські виробники зброї, але й ціла низка технологічних компаній зі США. Серед них — PayPal, одна з найбільших у світі міжнародних систем онлайн-платежів, яка заблокувала доступ до всіх російських акаунтів після того, як Росія напала на Україну в лютому 2022 року. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на Responsible Statecraft.

Компанія Palantir спочатку надавала свої послуги Україні безкоштовно. Водночас вона використовувала війну в Україні як полігон для випробування новітніх технологій, співпрацюючи з українською стороною у розробці штучного інтелекту (ШІ) для обробки й аналізу розвідувальних даних із поля бою, а також для планування й координації операцій із завдання ударів у глибокому тилу ворога.

Нині ця співпраця охоплює також керування зграями дронів та ідентифікацію цілей. Компанія налагодила партнерські відносини з багатьма українськими міністерствами; зокрема, у травні 2026 року було оголошено про масштабну угоду щодо розширення використання ШІ в усіх військових і цивільних оборонних операціях. Якщо у 2022 році ринкова капіталізація Palantir становила менш ніж 25 мільярдів доларів, то сьогодні вона наближається до 450 мільярдів доларів.

Тим часом супутникові системи Starlink, які належать компанії Ілона Маска, дозволяють Збройним силам України підтримувати зв’язок, відстежувати переміщення російських військ і обирати цілі. У своїй книзі «Російсько-українська війна: безумство імперії» (The Russo-Ukrainian War: Follies of Empire) Річард Саква зазначає, що надання такої можливості «мало вирішальне значення для початкового успіху України у відбитті російського наступу на Київ».

Хоча Ілон Маск виступає проти використання системи Starlink українськими військовими для завдання ударів у глибокому тилу Росії — позицію, яку він підтвердив у серпні 2026 року, — застосування Україною Starlink для керування дронами, які завдають ударів, суттєво змінило хід війни. Дженніфер Кавана, старша наукова співробітниця та директорка з військового аналізу в організації Defense Priorities, зазначила, що Україна не змогла б проводити свою нинішню військову кампанію без підтримки Starlink.

У 2025 році Маск заявив, що «весь фронт» українських військових «обвалився б, якби я його вимкнув».

Надання безкоштовного супутникового зв’язку Україні стало для Маска витратною справою. Через півтора року після початку війни він пригрозив припинити надання послуг, якщо уряд США не візьме витрати на себе. Так і сталося. Уряд Польщі також повідомив, що оплачує послуги Starlink в Україні, виділяючи на це 50 мільйонів доларів на рік.

Дії компанії Microsoft на підтримку України були менш публічними. Більшість із нас вважає, що війна почалася 24 лютого 2022 року. Проте, за словами президента Microsoft Бреда Сміта, вона розпочалася напередодні.

«Саме тоді ми зафіксували 300 скоординованих Росією кібератак, спрямованих на виведення з ладу українських державних систем. У цей момент Microsoft опинилася в епіцентрі наземної війни в Європі», – повідомив Сміт.

Згідно з наявними даними, шкідливе програмне забезпечення типу «wiper» (програма для знищення даних) намагалося повністю стерти інформацію зі сотень серверів, які належали українським державним установам.

Як зазначають Генрі Фаррелл і Абрахам Ньюман у своїй книзі «Підпільна імперія: як Америка перетворила світову економіку на зброю» (Underground Empire: How America Weaponized the World Economy), першими це виявили фахівці Центру аналізу загроз Microsoft.

Хоча їх розділяв океан, співробітники Microsoft фактично «перебували на передовій» в Україні. Вони оперативно поділилися розвідувальними даними з українськими фахівцями з кіберзахисту, завдяки чому вже за кілька годин системи виявлення вірусів в Україні були оновлені, а шкідливий код — заблокований.

За словами Фаррелла і Ньюмана, Microsoft налагодила «тісніші відносини з українським урядом, а також із радниками та командою, що відповідають за національну безпеку». Вона стала для України «щитом… проти хвиль атак».

Діючи майже як окрема держава, Microsoft оголосила, що «засуджує це невиправдане, неспровоковане й незаконне вторгнення з боку Росії», і негайно «призупинила всі нові продажі продуктів і послуг Microsoft у Росії».

У 2022 році The New York Times писала, що керівники технологічних компаній, зокрема й Microsoft, отримали допуски до державної таємниці та брали участь у закритих брифінгах Агентства національної безпеки (АНБ) і Кіберкомандування США.

Саме Microsoft і Google надали більшу частину розвідувальних даних, які можна було використати для протидії загрозам. На той час Microsoft налагодила «цілодобовий обмін даними про загрози», що дозволило компанії, «тісно співпрацюючи з представниками українського уряду та фахівцями з кібербезпеки», «виявляти й усувати загрози для українських мереж» та «захищатися від атак».

В інтерв’ю чотирирічної давнини президент Microsoft Бред Сміт зазначив, що компанія насамперед зосередилася на тому, аби «підтримати й захистити Україну». За його словами, Microsoft співпрацювала з урядом, перенісши інфраструктуру 16 із 17 українських міністерств у хмару.

Використовуючи військову термінологію — наче генерал кібервійни, — Сміт порівняв ситуацію із класичним військовим маневром: «потрібно розосередити оборонні ресурси, щоб вони не стали вразливими для однієї атаки».

Згідно зі звітом Microsoft від червня 2026 року, технологічний гігант витратив понад 700 мільйонів доларів на надання Україні технологій та забезпечення кібербезпеки. Якби Microsoft була країною, вона увійшла б до списку 25 найбільших держав, що підтримують Україну.

Російсько-українська війна змінила саму природу ведення бойових дій. Як зазначає The Wall Street Journal, гвинтівки й танки «відходять у минуле — подібно до битв на мечах чи атак кавалерії», адже «великі пальці на джойстиках значною мірою замінили вказівні пальці на спускових гачках», а бойові дії дедалі частіше розгортаються на екранах, а не в окопах.

Хоча Бред Сміт підкреслює, що Microsoft — це «компанія, а не уряд чи держава», він, за словами The New York Times, «чітко дав зрозуміти», що вона «не є нейтральною стороною». Великі технологічні компанії, такі як Microsoft, SpaceX і Palantir, — подібно до держав — визначилися зі своєю позицією та стали на бік США й України, співпрацюючи з ними як ключові учасники на полі бою, що зазнало докорінних змін. Технології, які ці компанії надали Україні, виявилися настільки ж важливими, як і озброєння, передане країнами-союзниками.

«Ваша здатність визначити потрібні технології та впровадити їх визначатиме хід подій на полі бою», — заявив у 2023 році генеральний директор Palantir Алекс Карп.

Того ж року він зазначив, що виступає за «рішучу позицію Америки» і що компанія Palantir прагне співпрацювати з людьми, які поділяють цінності Заходу — прагнуть зробити західне суспільство кращим і здатнішим до самозахисту.

Коли Росія напала на Україну, то США та країни-партнери надали зброю. Технологічні гіганти — Microsoft, SpaceX і Palantir — надали технології, засвідчили свою ідеологічну відданість Україні та стали на її бік у цій війні. Дехто може вважати таку поведінку цілком природною, особливо якщо ця справа сприймається як справедлива.

Інші ж можуть вважати, що це переходить певну межу: мовляв, такі дії лише затягують руйнівну війну, яку зрештою неможливо виграти виключно на полі бою, — і водночас сприяють зростанню прибутків акціонерів та зарплат керівництва компаній. Чомусь усе це здається неправильним.