Історія сироти із Херсона, який став оператором дронів після повернення з російської окупації у Криму

18-річного Дениса Костєва у 2022 році примусово вивезли з дитячого будинку у Херсоні до окупованого Криму та змусили брати участь у проросійських пропагандистських заходах, але згодом йому вдалося втекти і наразі він перебуває на початковому етапі своєї військової кар’єри — як оператор дронів у Збройних силах України

Денис Костєв / Фото: Mansur Mirovalev / Al-Jazeera

Коли почалося повномасштабне російське вторгнення в Україну, Денису Костєву було 18 років, і він жив у дитячому будинку в Херсоні. Шокований війною, він записував відео для соціальних мереж, у яких засуджував російських загарбників. Проте невдовзі Дениса примусово вивезли до окупованого Криму, і його риторика різко змінилася на протилежну. Тепер, через чотири роки, перебуваючи в Києві, Костєв розповів катарському телеканалу Al-Jazeera, що грав роль «зразкового хлопця» для російської пропаганди лише заради того, аби вижити. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його історією.

Енергійний, красномовний і фотогенічний Денис свого часу відвідував театральний гурток у дитячому будинку в цьому південноукраїнському місті, де опинився після того, як його матір ув’язнили, а згодом вона померла.

Цей досвід допоміг йому «зіграти головну роль» у численних відеороликах для російських телеканалів — адже відмова від зйомок могла обернутись фізичною розправою або ув’язненням.

«Було корисно грати цю проросійську роль. Я хотів жити. Але вижити було непросто», — каже Костєв, який зрештою втік із Росії й тепер готується воювати за Україну.

Жахливий шлях Дениса Костєва

Танки увійшли до Херсона через кілька днів після початку війни. Людей, яких підозрювали в проукраїнських поглядах, затримували й допитували. Декого, як повідомляється, піддавали жорстоким тортурам.

Наприкінці 2022 року, перебуваючи у дитячому будинку, Костєв також навчався у професійно-технічному училищі. Проте, коли війна загострилася, його разом з іншими вихованцями перевезли до літнього табору «Лучистий» в окупованому Криму.

«Щоранку ти прокидаєшся під гімн Росії, а щопонеділка відбувається урочисте підняття російського прапора», — згадує Костєв про час, проведений там.

За його словами, діти-сироти перебували в ізоляції.

«У них немає батьків, нікому пояснити, що добре, а що погано. У певний момент починаєш повторювати проросійські наративи», — зазначив він.

Як розповів Костєв, принаймні один підліток, якого він зустрів у таборі, вступив до лав російської армії.

Україна працює над поверненням дітей, які, ймовірно, були викрадені, а також збирає докази проти осіб, підозрюваних у причетності до їхнього захоплення. На сьогодні вдалося повернути понад 2600 дітей.

«Адміністрація» літнього табору не відповіла на запит Al-Jazeera про коментар. За даними Києва, у 2023 році там утримували 84 українських дітей-сиріт.

За інформацією українських правозахисних організацій, ці діти — частина групи з майже 4000 неповнолітніх, яких примусово вивезли з дитячих будинків в окупованих регіонах України. Київ стверджує, що під час війни Москва вивезла до Росії майже 20 000 українських дітей, щоб піддати їх «промиванню мізків».

Хоча у Кремлі визнають, що дітей «перевиховують», там відкидають звинувачення України, стверджуючи, що всіх переміщених дітей насправді врятували із зони бойових дій.

Дехто з цих дітей втратив батьків під час російських обстрілів, а інші опинилися у «літніх таборах» після того, як проросійська влада, за наявною інформацією, переконала їхніх батьків відпустити дітей туди «задля безпеки».

Україна стверджує, що частину дітей було викрадено у батьків, які відмовилися співпрацювати з установленими Москвою «адміністраціями» на окупованих територіях.

Українські правозахисні організації також звинувачують російські війська та їхніх пособників з-поміж місцевого населення в тому, що вони допитували й катували батьків, а також оглядали їхні тіла, шукаючи татуювання на підтримку Києва або синці, які залишаються від віддачі вогнепальної зброї.

«Вкрай тривожні повідомлення»

Міжнародні правозахисні організації називають ймовірні викрадення та ідеологічну обробку дітей одними з найтяжчих злочинів Кремля.

«Фізичні руйнування, спричинені цією війною, бачать усі, але кампанія з викрадення та перевиховання українських дітей у дусі російської ідеології — це щось значно зловісніше. Це неприпустимо. Надходять вкрай тривожні повідомлення про те, що Росія проводить мілітаристську ідеологічну обробку, маючи на меті залучити частину цих дітей до лав збройних сил РФ для участі у війні проти України», — зазначив Івар Дале, старший політичний радник Норвезького Гельсінського комітету (правозахисної організації).

За даними українських офіційних осіб, близько 5500 юних українців на окупованих територіях Украхнм були відправлені до лав «Юнармії» — руху, де проводять військову підготовку.

За словами Світлани Чуніхіної, віце-президентки Асоціації політичних психологів України, що в молодшому віці відбувається дитина, то глибшими є зміни в її світогляді.

«У дітей гнучка психіка; вони швидко адаптуються до нового середовища, здебільшого довіряють дорослим — іноді мимоволі, але іншого вибору в них немає, — і сприймають багато речей як належне», — зазначила вона.

Саме тому, за її словами, вони не можуть протистояти наративам Москви.

«Але це не означає, що те саме обов’язково станеться з усіма українськими дітьми», — додала Чуніхіна.

Якщо молодші діти у таборі навчалися за російською шкільною програмою, то для підлітків, таких як Костєв, повноцінної та всеосяжної освітньої програми, схоже, не було.

Разом із друзями він проводив час на території комплексу радянських часів, де росли кипариси, акації та вічнозелені чагарники.

Залишати територію їм забороняли, проте іноді вони все ж вибиралися звідти, аби купити цигарки й алкоголь. За словами 22-річного Костєва, тих, кого ловили у нетверезому стані, ізолювали на три дні у медпункті, а начальник охорони табору — колишній офіцер українського спецназу, який перейшов на бік ворога, — погрожував їм ув’язненням.

«Їм постійно втовкмачували думку, що вони ніколи не повернуться в Україну», – розповів Денис.

У квітні 2023 року, провівши кілька місяців у таборах Криму, Костєв повернувся до окупованого Генічеська на півдні України. Там він дізнався, що російські війська відступили з Херсона ще сім місяців тому.

Він вступив до професійно-технічного училища, де його поселили у занедбаний гуртожиток, у якому панував крижаний холод. Про ці умови він розповів у відео, яке згодом стало вірусним.

Наступного ранку, як розповів Костєв, призначена окупаційною владою «поліція» провела його особистий огляд із роздяганням, звинувативши у «шпигунстві» на користь Києва та погрожуючи ув’язненням.

Після цього його змусили вихваляти Росію на відеокамеру.

В одному з відео він заявив, що приєднався до фінансованого Кремлем молодіжного руху, загорнувся у російський прапор і сказав, що хоче вступити до лав армії РФ.

Однак у розмові з Al-Jazeera він зазначив, що його змушували підтримувати Росію, і що він завжди прагнув виїхати звідти.

На початку 2024 року Костєв зв’язався зі своїм старшим братом і бабусею, які переїхали до Німеччини. Йому вдалося приєднатися до них, а згодом перетнути кордон із Польщею, де він провів кілька місяців в очікуванні нового українського паспорта.

У квітні 2026 року він повернувся в Україну. За його словами, він пройшов військовий вишкіл і зараз перебуває на початковому етапі своєї військової кар’єри — як оператор дронів.

«Де б ти не був — удома краще», — визнав Денис Костєв.