Українські та зарубіжні експерти, депутати, чиновники і журналісти розповіли, як статус партнерства з розширеними можливостями вплине на амбіції нашої країни в напрямку євроатлантичної інтеграції

НАТО вирішив покращити свої відносини з Україною, офіційно надавши нашій країні статус партнера з розширеними можливостями. Україна з таким статусом приєдналась до 6 інших країн: Австралії, Фінляндії, Швеції, Грузії та Йорданії. Статус партнерства з роширеними можливостями принесе Україні низку потенційних переваг, зокрема покращений доступ до програм взаємодії, а також можливість великого обміну інформацією та досвідом. Про це йдеться в аналітичній публікації Atlantic Council, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Рішення НАТО радісно зустріли в Україні, як сигнал своєчасного підвищення амбіцій країни в напрямку євроатлантичної інтеграції. Багато міжнародних партнерів також були у захваті, чого не скажеш про реакцію Москви, що й недивно, адже Росія уже давно демонструє невдоволення зростаючою присутністю військово-політичного альянсу у Центральній та Східній Європі після 1991 року. Справді, стурбованість Росії щодо потенційно великої ролі НАТО в Україні дуже часто згадувалась в якості ключової причини неоголошеної шестирічної війни між двома сусідніми країнами.

Відношення України до НАТО кардинально змінилось від початку російської агресії навесні 2014 року. До початку військових дій з Росією, українська громадськість не виявляла зацікавленості до євроатлантичної інтеграції. Проте, зараз країна веде нерівноправну боротьбу проти Кремля і тому підтримка членства в НАТО різко зросла. Новий статус України, як «партнера з розширеними можливостями» не варто плутати з перспективою членства в Північноатлантичному альянсі, але він чітко сигналізує про наступний етап поглиблення відносин, які матимуть величезні геополітичні наслідки для регіону. Що означатиме модернізація НАТО для України і як це вплине на амбіції країни в напрямку євроатлантичної інтеграції, – коментують українські та зарубіжні експерти, депутати, чиновники та журналісти:

Александр Вершбоу, науковий співробітник Ініціативи з трансатлантичної безпеки в Atlantic Council, колишній заступник Генерального секретаря НАТО:

Рішення НАТО надати Україні статус партнера з розширеними можливостями уже давно назріло, але все ще залишається важливим етапом в євроатлантичній інтеграції України. Україна була несправедливо проігнорована, коли у 2014 році запустили програму поглибленої співпраці НАТО із найбільш сумісними партнерами. На саміті НАТО в Уельсі влітку 2014 року члени НАТО запросили Грузію, Фінляндію, Швецію, Австралію та Йорданію стати першими країнами із статусом партнера із розширеними можливостями. Але в той же час не погодились підвищити статус України, яка вела бойові дії на Донбасі з російськими військовими. Статус партнера з розширеними можливостями є визнанням прогресу, якого досягнула Україна у покращенні взаємодії із силами НАТО завдяки участі в операціях НАТО від Балкан до Афганістана. Цей статус надає Україні додаткові можливості для участі в навчаннях НАТО, проведенні політичних консультацій з НАТО зі стратегічних питань, а також обміну інформацією та розвідданими про поточні та майбутні загрози. Співпраця між Україною та НАТО, безумовно, є вулицею з двостороннім рухом. Члени НАТО уже отримали значну вигоду з навчань й тренувань з випробуваннями в бою і багато чому навчились з досвіду України, як мішені для російських кібератак, інформаційних операцій та інших форм гібридної війни. Надавши Україні такий статус, НАТО тепер потрібно перейти до повного залучення України в розробку всеоосяжної чорноморської стратегії з протидії посиленню військової потуги Росії в окупованому Криму та її втручання у свободу судноплавства у Чорному та Азовському морях.

Ліза Ясько, народний депутат України від партії «Слуга народу»:

Рішення НАТО надати Україні статус партнерства з розширеними можливостями – чудова новина. Уряд України працював над цим питанням з осені 2019 року і завдяки плідному двостронньому діалогу з Угорщиною були усунуті перешкоди щодо непорозуміння з Будапештом у мовному питанні та реформі освіти. Розширення співпраці між Україною та Альянсом має величезне стратегічне значення для регіональної та глобальної безпеки. Статус партнерства з розширеними можливостями надає нам нові можливості в Україні, Брюсселі та в цілому світі. Зокрема, це відкриває нові можливості для подальшого обміну інформацією та розвідданими, взаємного навчання та участі українських військових в місіях НАТО. В той же час важливо підкреслити, що наша вимога про план дій щодо членства в НАТО залишається актуальною. З врахуванням цього Україна продовжує проводити реформи у сфері безпеки та оборони. У 2020 році вони передбачають зміну військових звань у відповідності до стандартів НАТО. Президент Володимир Зеленський також вніс законопроект про реформу СБУ, що відображає нашу постійну відданість євроатлантичній інтеграції.

Андреас Умланд, провідний дослідник Українського інституту майбутнього:

Хоча ця модернізація НАТО, без сумніву є кроком у правильному напрямку, вона не може стати альтернативою плану дій щодо членства. Натомість, НАТО будуть звинувачувати у відступі від своєї попередньої позиції щодо перспективи членства. Хіба це рішення не було ухвалено на саміті НАТО в Бухаресті у 2008 році? Замість ребрендингу поточної співпраці з Україною, Брюсселю і Вашингтону доцільніше подумати про альтернативні структури, якщо членство в НАТО зараз є неможливим. До ініціативи «Трьох морів» та «Бухарестської групи дев’яти» можуть залучити Україну, Грузію та Молдову. Польщу, країни Балтії та інших близьких друзів Києва потрібно спонукати до укладення пактів про взаємодопомогу з Україною, аналогічних до угоди про партнерство з Туреччиною та Азербайджаном у 2010 році. Вашингтон може розширити свої двосторонні хартії стратегічного партнерства з Києвом і Тбілісі до багатостороннього формату, на кшталт старих Балтійських та Адріатичних хартій. США та Великобританія можуть перетворити Будапештський меморандум 1994 року у належний пакт про безпеку, який нагадує американський військовий договір 1953 року з Південною Кореєю.

Соломія Бобровська, народний депутат України від партії «Голос»:

Партнерство розширених можливостей – це наступний крок на нашому шляху до євроатлантчиної інтеграції. Це передбачає підвищення оперативної сумісності із силами НАТО і подальше ухвалення стандартів Альянсу. Цей новий і покращений статус не дає жодних гарантій майбутнього членства в НАТО, але є важливим кроком, який демонструє наше партнерство і підтверджує нашу відданість цілям та цінностям Альянсу. Багато людей в Україні зараз занепокоєні тим, що державна підтримка урядом подальшої євроатлантичної інтеграції може фактично унеможливити реалізацію планів щодо повернення в російську орбіту. Тому це сигнал про те, що країна надалі віддана меті вступу в НАТО і євроатлантичній безпеці.

Альона Гетьманчук, директор центру «Нова Європа»:

Рішення НАТО надати Україні статус партнера з розширеними можливостями відповідає політиці президента Зеленського, яка полягає у практичній співпраці з військовим альянсом, а не в гучних політичних заявах про майбутнє членство. Цей новий статус також значною мірою відповідає заявленій готовності України продовжувати впровадження стандартів НАТО у збройних силах країни. Це надсилає важливий сигнал українському суспільству, адже у відносинах Україна-НАТО відбуваються позитивні події. В той же час, варто відзначити, що цей новий статус не дає великої доданої вартості у порівнянні з можливостями, які Україна уже мала в рамках особливого партнерства з НАТО. Такі нові можливості, як розширений обмін розвідданими можуть виявитись обмеженими за обсягом. Ключовим питанням зараз буде бажання й здатність українського політичного та військового керівництва ефективно використати потенціал, який з’явиться завдяки цьому статусу.

Володимир Єрмоленко, головний редактор UkraineWorld.org:

Багато українців вважають, що країна зараз застрягла у вакуумі безпеки, тому кожен крок до тісної співпраці з НАТО є важливим. Статус партнера з розширеними можливостями наближає Україну до кінцевої мети – членства в НАТО, синхронно нівелюючи російські заяви про те, що Захід не зацікавлений у цьому. Підтримка Україною членства в НАТО останнім часом зросла з 13% у 2012 році до 51% у 2019 році. Це ілюструє той факт, що більшість українців вважають Росію – найбільшою загрозою безпеці і розглядають членство в НАТО як найбільш надійний шлях до зміцнення національної безпеки. Також важливо підкреслити, що Україна має що запропонувати НАТО. Українські військові стали набагато фаховішими з 2014 року і здобули унікальний досвід боротьби з російською гібридною агресією, який стане в нагоді для НАТО.