Субсидії на екологічно чисту енергію скоротились і це може уповільнити перехід України до альтернативної енергетики

Ще задовго до того, як розпочалась пандемія коронавірусу, прагнення України використовувати більше відновлюваних джерел енергії у своєму енергобалансі були під загрозою. Понад рік тривали дискусії щодо рівня фінансових стимулів, які держава надає енергетичним компаніям за інвестиції в екологічно чисту енергію. Про це йдеться в аналітичній публікації EuroNews, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

У березні 2020 року в Україні почали з’являтись перші випадки захворювання на коронавірус, що призвело до запровадження карантину, який боляче вдарив по економіці країни. У Києві швидко усвідомили, що підтримка найщедрішої схеми субсидування відновлюваних джерел енергії у Європі є політично складним завданням, коли тисячі людей втратили роботу.

За словами Олександри Гуменюк, директорки Європейсько-українського енергетичного агентства, уряд в березні 2020 року почав затримувати частину платежів за так званими зеленими тарифами і це поставило на межу банкрутства багато компаній у сфері альтернативної енергетики.

У липні 2020 року Верховна Рада України ухвалила новий закон, який значно скорочує зелені субсидії. Держава погасить заборгованість по затриманим платежам перед енергетичними компаніями, яка складає близько 430 мільйонів євро.

«Меморандум про взаєморозуміння, який реалізований у новому законі покладає велику відповідальність на уряд і це добре. По-друге, уряд зобов’язався повністю погасити свій борг перед компаніями з альтернативної енергетики. Але нам ще потрібно подивитись чи це буде виконано», – зауважує Гуменюк.

Нещодавно ухвалений закон скорочує субсидії на сонячну енергію на 15% і на вітряну генерацію – на 7,5%. Це вочевидь знизить прибутковість відновлюваних джерел енергії за рахунок ефективного зниження ціни за одиницю проданої енергії.

Юрій Кубрушко, керуючий партнер провідної консалтингової групи в енергетичному секторі Imepower вважає, що цей закон буде важким випробуванням для енергетичних компаній, але він допоможе стабілізувати ситуацію в Україні.

Бідність проти найдорожчої зеленої енергії у Європі

Попередня система зелених тарифів існує в Україні уже декілька років. Зелений тариф забезпечує виробникам фіксовану ціну на відновлювану енергію, яка є більш вищою, аніж на інші види енергії. Субсидії були запроваджені для збільшення частки відновлюваних джерел енергії у загальному енергобалансі країни.

Завдяки цій політиці, частка зеленої енергії збільшилась з 3,4% у 2014 році до 6,7% у 2017 році. Кінцева мета полягала у тому, щоб досягти 11% у 2020 році, але невідомо чи вона була досягнута.

«Ціна – це головне питання. У нас не може бути найдорожчої зеленої енергії у Європі, коли ми маємо такий рівень бідності. Ми усі плаваємо в одному човні. Не може бути такого, щоб країна та бюджет програвали і ми платили завищену ціну за зелену енергію. Ми не хочемо обмежувати інвестиції, а прагнемо усвідомити цінність цієї енергії. Це наша відповідальність перед країною», – заявив у травні 2020 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Декілька компаній висловили занепокоєння з приводу затримання платежів зі сторони уряду, назвавши це примусом.

Джефрі Берлін, засновник компанії Ukraine Power Resources, яка займається вітроенергетичними проектами в Україні, заявив, що такі дії можуть занести Україну до чорного списку для зарубіжних інвесторів до завершення президентського терміну Володимира Зеленського.

«Як ви розумієте, якщо такі низькі виплати триватимуть ще два-три місяці, усьому сектору загрожує дефолт та банкрутство. Ці перемовини були в умовах, коли «пістолет приставили до вашої голови». У компаній не було іншого вибору і вони змушені були піти на цю угоду», – поскаржився Кубрушко.

Він висловив сподівання на те, що повернеться стабільність і сектор відновить роботу, але додав при цьому, що у випадку проблем з виплатою субсидій, «можна буде усіх запрошувати на поховання інвестицій в Україну і не лише в альтернативну енергетику».

А Гуменюк нагадала про небезпеку втрати довіри інвесторів до України та її влади. За її словами, Україна з політичною нестабільністю та війною на Донбасі – це країна з високим рівнем ризику і тому фінансові вигоди повинні бути надто високими, щоб виправдати інвестиції.

Чи є підстави для оптимізму при переході України на зелену енергетику?

Олександр Харченко, керуючий директор Центру енергетичних досліджень України налаштований більш оптимістично. Він зазначив, що скорочення зелених субсидій може уповільнити енергетичний перехід України, але це не буде надто драматичним. За його словами, споживачі оплачують зелені тарифи у своїх рахунках за електроенергію і політикам стає все важче пояснювати більш високі ціни.

«Український уряд незадоволений результатами і аналогічну думку можуть висловити інвестори, але вони знайшли рішення десь посередині. Це добре і результати більш-менш реалістичні та відповідають здоровому глузду. Тим не менш, багато українців не готові платити більше за відновлювану енергію», – підкреслює Харченко.

А от на думку Берліна, потрібні більш високі тарифи, тому що уряд гарантував закупівлю відновлюваної енергії лише на 9 років. Це викликає потребу у підвищенні тарифів, оскільки виробникам зеленої енергії необхідно швидко окуповувати свої інвестиції. Він додав, що за умови пролонгування цього періоду більш ніж на 9 років, низькі субсидії ще можна проковтнути.

Україна згідно з Паризькою угодою про зміни клімату 2015 року зобов’язалась до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 40% порівняно з показниками 1990 року. Україна уже скоротила свої викиди на 64% до 2016 року, внаслідок економічних проблем після розпаду СРСР. Тим не менш, дехто побоюється, що скорочення субсидій позначиться негативно на переході до зеленої енергетики. Зараз 90% енергії в Україні формують вугільні та атомні електростанції, а 10% – сонячні та вітрові.

Українська асоціація відновлюваних джерел енергії раніше підрахувала, що скорочення екологічних субсидій приблизно на 15% призведе до 50-відсоткового падіння прибутків компаній.

«Зміни не є такими драматичними, вони можуть вплинути на перехід України до зеленої енергетики, але не вб’ють її. Завжди є ризик, що деяким інвесторам це не сподобається і вони не готові до скорочення прибутків. Звісно, у нас є чітке розуміння, що це ризик, але з іншої сторони, якщо зелені тарифи знизять вдвічі, то це означатиме термін окупності інвестицій зросте з 2 до 4 років. Ми знаємо, що багато інвесторів у Європі вкладають гроші у проекти з окупністю 15 років», – резюмує Харченко.