Успіх проросійських партій на місцевих виборах в Україні вочевидь дуже надихнув Кремль

Після місцевих виборів в Україні, за підсумками яких партія Володимира Зеленського «Слуга народу» зазнала вражаючої поразки, політичні події ще більше загострились. Про це йдеться в аналітичній публікації журналіста, аналітика й підприємця Марека Будзіча на сторінках польського видання Wpolityce, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Проблеми в Україні

Масштаби поразки «Слуги народу» на місцевих виборах можна чітко помітити у великих містах, де у жодного з кандидатів правлячої партії (окрім Кривого Рогу – рідного міста президента) не було шансів на вихід у другий тур мерських перегонів. Хіба що вдалось отримати невелику кількість місць в місцевих радах і це додало сміливості проросійській опозиції, про існування якої уже майже забули. Конституційний суд України наприкінці жовтня 2020 року визнав неконституційними положення законодавства про кримінальну відповідальність за недостовірне декларування доходів високопосадовцями. Це положення українського законодавства було основним інструментом у розпорядженні НАБУ, а його скасування на практиці означає позбавлення цієї установи можливості ефективно боротись з корупцією.

Політичні обставини навколо цієї події також неоднозначні. Подання до Конституційного суду України з цього приводу внесли депутати проросійської партії «ОПЗЖ», яка зміцнила свої позиції після місцевих виборів. Як повідомляють українські ЗМІ, клопотання було передано в Конституційний суд вранці, і уже через кілька годин на закритому засіданні судді (крім чотирьох) проголосували за визнання неконституційним кримінального переслідування за недостовірне декларування. Негайним наслідком рішення Конституційного суду стало закриття доступу громадськості до електронної системи декларування майна чиновників і депутатів, а Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) буде змушена закрити 110 розслідувань щодо недостовірного декларування. Українські оглядачі відзначають, що такої оперативної роботи Конституційного суду не спостерігалося навіть за часів правління Віктора Януковича.

Представники НАБУ підкреслили, що рішення Конституційного суду було ухвалено в умовах «конфлікту інтересів», адже тривало розслідування щодо двох суддів за подання неправдивих декларацій про їхні доходи. У випадку з одним суддею були звинувачення у використанні підробленого документа, а інші звинувачуються в недотриманні адміністративних процедур, пов’язаних з подачею декларації. Все це в сукупності, наводить на думку, що судді винесли вирок у власній справі, не будучи об’єктивними. Крім того, журналісти відомої програми розслідувань «Схеми» з’ясували, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький придбав ділянку в Криму у 2018 році, уклавши угоду, оформлену згідно російського законодавства, що є злочином за українським законодавством.

Демонтаж антикорупційної системи і російський слід

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України зазначив, що рішення Конституційного суду на практиці означає демонтаж всієї антикорупційної системи, побудованої в співробітництві із західними партнерами, які є гарантами перспективи інтеграції країни в європейські структури. У свою чергу, секретар Ради безпеки і оборони України Олексій Данилов вважає, що ухвалення такого рішення пов’язане з російськими «агентами впливу». Можна припустити, що йдеться про Віктора Медведчука.

«Ми відстежуємо дії певної групи людей, спрямовані на руйнування української державності. І рішення, які ухвалюють ці люди, покликані саме заради цієї мети. Я майже не сумніваюся, що країна-агресор може бути причетна до цього», – вважає Данилов.

На терміновому засіданні РНБО за участю президента Володимира Зеленського та членів уряду були ухвалені рішення про негайний перезапуск реєстру електронних декларацій посадових осіб та видання указу, який вимагає від уряду вжити всіх необхідних заходів для забезпечення ефективної роботи НАБУ. Крім того, Зеленський подав до парламенту законопроект про звільнення суддів Конституційного суду та запровадження оцінки роботи українських судів на різних рівнях.

Зміна ставлення Росії

Не виключено, що ця спроба дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні може бути пов’язана зі зміною ставлення Росії до самопроголошених республік на Донбасі. Під час останньої зустрічі у мінському форматі Москва оприлюднила новий мирний план поступок зі сторони України. Найважливіша з них – відмовитися від конституційних положень, які надають автономію бунтівним провінціям на сході України, і погодитися на «особливий статус», який буде діяти до 2050 року. Ще один пункт цього плану – це згода на розпуск збройних формувань, які складаються з громадян інших країн, а також передача контролю над російським кордоном Києву лише через два тижні після визнання результатів місцевих виборів зі сторони ОБСЄ.

Швидка реінтеграція Донбасу з Україною, вочевидь, збільшує політичне значення проросійських сил в українській політиці, яке посилилося після місцевих виборів. Пропозиція Росії про повернення націоналізованих владою підприємств їх колишнім власникам, тобто українським олігархам, може означати, що Кремль затіяв нову політичну гру. Депутати партії «Слуга народу», які пов’язані з олігархом Ігорем Коломойським, можуть ухвалити рішення про відокремлення. Сценарій внутрішніх міжусобиць означатиме, що Зеленський втрачає більшість у Верховній Раді і, можливо, навіть вимагатиме дострокових виборів. І це, здається, те, до чого прагне Росія.