Тотальне скорочення кількості туристів спостерігається навіть в тих країнах, які не мають спільного кордону з Україною

Коли у минулому році Джулі часто літала у Варшаву, то планувала провести уїк-енд у польській столиці, оглядаючи визначні пам’ятки, прогулюючись її парками та смакуючи пирогами. Про це йдеться у спеціальному репортажі CNN, повідомляє Foreign Ukraine.

Але коли прийшов час першої поїздки — червень 2022 року — люди навколо не були впевнені у тому, що їй варто їхати.

«Моя мама та кілька друзів сказали: «Варшава знаходиться дуже близько до України, ти не хвилюєшся? Але я не хвилювалась і не вагалась», — каже дівчина.

Джулі, яка воліла не називати свого повного імені, відвідала Варшаву чотири рази за останні шість тижнів і закохалася в це місто.

«Це захоплююче місто з такою багатою історією. Старе місто було відбудовано після війни, і воно прекрасне. Тут є чудові парки, гарна погода влітку — це казкове місце, і люди дуже доброзичливі. Я повернусь завтра — я не думаю, що взагалі є будь-які підстави для занепокоєння», – каже вона.

На жаль, не кожен потенційний мандрівник відчуває те саме, що й вона. Польща не тільки має спільний кордон з Україною, але й фотографії біженців, які перетинають кордон, здається, посилюють відчуття у свідомості людей про руйнівний ефект для туристичної індустрії.

Наприкінці березня, заступник міністра спорту й туризму Польщі Анджей Гут-Мостовий повідомив ЗМІ, що кількість скасувань туристичних візитів з боку іноземних відвідувачів зросла на 30-40%.

Європейська авіакомпанія Jet2 навіть призупинила рейси до Польщі в березні, хоча у вересні вони будуть відновлені, але це занадто пізно для відпочивальників, оскільки літній сезон завершується.

Це тенденція, яку можна побачити по всій Східній Європі. Туроператор Last Night of Freedom, який влаштовує парубочі та дівочі вечірки по всій Європі, зафіксував падіння бронювань до польського Кракова на 60% влітку 2022 року.

«Я думаю, що коли почалося вторгнення, люди чули про бомби поблизу кордону, і тепер вони мають цей образ у своїх головах. Але ви не повинні на це зважати. Якщо Росія почне бомбардувати країни НАТО, то ви будете найменше хвилюватись про поїздку до Польщі», — каже засновник Last Night of Freedom Метт Мавір.

Особиста безпека — не єдина причина, чому люди тримаються подалі від туризму.

Люди не хочуть, щоб бачили, як вони святкують у місцях, де, на їх думку, багато біженців. Хтось втратив будинок, а ви в однакових футболках п’єте пиво — таке не варто поєднювати.

Британка Нікола Труп, яка відвідала сім’ю у Варшаві в липні, каже, що цей образ потворних туристів, які розважаються на очах у біженців, просто не відповідає дійсності.

«Можливо, з точки зору міжнародних туристів, це здавалося трохи спокійніше, ніж зазвичай, і я точно помітила, що там більше говорять українською. Хоча, якщо ти не розмовляєш ані польською, ані українською, то не розберешся», – зазначає Нікола.

Джулія Муле, блогер із Вроцлава, погоджується з цим.

«Українці завжди жили у Польщі – це сусідні країни. У березні та квітні було багато ініціатив та центрів, які роздавали пожертви. Якби ви знали, де вони знаходяться, то побачили б там черги матерів і дітей у певний час доби. Це було сумно, але й приємно бачити місця, де надають таку допомогу. І це не вплинуло на ваш відпочинок. Залізничні станції стали пунктами для біженців, але зараз це не так. Стосовно безпеки, то якщо ви думаєте про це раціонально, тоді немає абсолютно жодного ризику», – каже вона.

Загальнорегіональна криза

Така ситуація стосується не лише Польщі. Last Night of Freedom повідомляє, що його бронювання в Будапешт впали на 45%, а в Ригу – на 39%.

Дані Угорського туристичного агентства свідчать про падіння відвідуваності країни на 37% за перші шість місяців 2022 року порівняно з 2019 роком. Кількість туристів зі США скоротилась на 65%. У компанії кажуть, що цифри зростають, і сподіваються, що до кінця року, падіння складатиме лише 10%.

Словаччина, яка має спільний кордон із західною Україною, зафіксувала падіння кількості іноземних відвідувачів на 49% порівняно з 2019 роком, згідно з даними туристичного управління за січень-травень 2022 року.

Важко сказати, скільки людей не приїхали через страх перед пандемією, а скільки людей стурбовані війною в Україні. Столиця Братислава розташована на кордоні з Австрією, за годину їзди від Відня та 16 годин їзди від Києва. Проте, спільного кордону достатньо, щоб відлякати людей.

Така ситуація стосується навіть тих країн, які не мають спільного кордону з Україною. Лійна Марія Лепік, директор Ради з туризму Естонії, каже, що половина із 350 круїзних лайнерів, які мали відвідати Таллінн у 2022 році, були скасовані «безпосередньо через війну», оскільки вони більше не можуть зупинятися у Санкт-Петербурзі – основному пункті призначення круїзу Балтійським морем.

Це ще не всі жахливі новини.

«Ми чули, що війна є причиною для скасування групових поїздок, але ми не бачили безпосереднього впливу війни у статистиці туризму. Кількість відвідувачів поступово зростає з кожним місяцем, але ще не наближається до рівня, який був до пандемії», — каже Лепік.

«Так дешево, як зараз, не буде уже ніколи»

Не всім так щастить. У січні Яцек Легендзевіч сподівався, що 2022 рік стане роком, коли його краківська готельна компанія Jordan Group оговтається від пандемії. Але потім сталось російське вторгнення — і вони втратили 80% групових бронювань за три дні.

«Була потреба негайно приймати біженців з України, і це частково заповнило готель. Але для функціонування нам потрібні були нормальні туристи», – каже він.

Навіть зараз, коли цифри туристичної ради Польщі свідчать про те, що кількість відвідувачів зростає, Легендзевіч, який також є заступником директора Палати готелів у Воєводстві Малопольському, досі є проблеми.

«Іноземних гостей стало менше на 60%. Цей показник втричі гірший, аніж у 2019 році. Я постійно чую, що Польща занадто близька до війни. Я планую користуватись новим слоганом: «Так дешево, як зараз, не буде уже ніколи», – розповідає Легендзевіч.

Регіональні переможці

Цікаво, що дві країни регіону фіксують зростання туристів. У Молдові, яка межує з Україною, у першому кварталі 2022 року було більше іноземних відвідувачів, аніж до пандемії: з 31 000 туристів-нерезидентів у 2019 році до 36 100 у 2022 році.

Тим часом, у Литві, яка межує із Білоруссю та російським ексклавом – Калінінградською областю, до червня кількість відвідувачів становила 88% від рівня 2019 року. Серед цих «відвідувачів» є українці, які втікають від війни, але кількість туристів з Латвії, Великобританії та Сполучених Штатів зросла.

Навіть у Польщі, де загальний обсяг туризму впав на 25% з лютого по травень 2022 року, кількість туристів зі США зросла на 20%. Речник Польської ради з туризму заявив, що скасування маскового режиму, ізоляції та карантинних правил у Польщі у березні відіграли ключову роль у цьому.

«Геополітичний зомбі»

Хоча американські показники Польщі виглядають добре, загалом ситуація не така райдужна.

«Ситуація стала дуже нестабільною та непередбачуваною. Дійсно засмучує і обурює те, що політика впливає на туризм, який допомагає людям збиратися разом», — каже Войтек Манія з Познанської туристичної організації.

У Познані поки що не має цифр на 2022 рік, але Манія каже, що «вплив війни дуже інтенсивний». І хоча ситуація для індивідуальних мандрівників не така вже й погана, групові подорожі обвалились.

За його словами, коли почалося російське вторгнення, скандинавські країни та Іспанія скасували бронювання. Потім до них приєдналася Великобританія, і туроператори «справді масово» скасовували турпоїздки.

За його словами, люди «не враховують географію» і звалюють в одну купу цілий регіон. Насправді, поняття «Східної Європи» та «Західної Європи» – це відлуння радянських часів — і ці концепції настільки вкорінилися у суспільній свідомості, що переважають над простою географією та фактами.

«Минуло понад 30 років після розпаду Радянського Союзу, і раптом він став схожим на геополітичного зомбі, який впливає на такі галузі, як туризм у Центрально-Східній Європі. Війна, розпочата Росією, вплинула на цілий регіон і континент», — пояснює він.

Дорота Войцеховська, директор Польської ради з туризму в Лондоні, зазначає, що такі міста, як «Краків, Гданськ, Вроцлав, Познань і Варшава… розташовані за сотні миль від кордону з Україною.

Відстань між Краковом і Києвом така ж сама, як відстань між Лондоном і Мадридом». Індивідуальні мандрівники з Великобританії починають повертатися.

«Зараз головна мета полягає в тому, аби зосередитися на інформуванні людей про те, що ми в безпеці. Що ми не перебуваємо в стані війни, ми не на лінії фронту, і у нас немає натовпів біженців, які таборують на площах старого міста. На вулицях нічого подібного не відбувається. Туризм базується на емоціях, і раціональні аргументи не доходять до людей, тому до них важко достукатись», – вважає Манія.

Спокуса переліку побажань

Можливо, є ще один фактор, який знижує цифри туристичної галузі: після двох років пандемії, рух «Revenge travel» спостерігає, як люди бронюють турпоїздки за списком побажань, а це означає, що головні напрямки прогинаються під тиском, а менш відомі місця залишаються поза увагою. Зазначимо, що Revenge travel — це модне слово в ЗМІ, яке виникло у 2021 році, коли світ почав відкриватися після пандемії, і люди вирішили надолужити втрачене у туризмі.

Це одна з теорій Тома Сміта, регіонального генерального менеджера Intrepid Travel у Європі. Його бестселерами цього року є велотур по Дунаю та Центральній Європі, який включає Австрію, Чехію, Угорщину, Словаччину та Польщу. У 2019 році це була Росія й тривала поїздка по Молдові, Україні та Румунії.

«Це більше стосується тенденцій після пандемії, а не війни. Люди витрачали місяці на роздуми про те, куди вони завжди хотіли поїхати, тому не дивно, що вони вибирають «ключові туристичні центри» Центральної та Східної Європи», – зазначає Сміт.

При цьому, Сміт вважає, що Польща та Румунія зазнали величезного падіння, пов’язаного з російським вторгненням.

«Нещодавно я подорожував до Румунії, і хоча там було кілька туристів, місцеві жителі помітили значне падіння туризму, особливо в районі дельти Дунаю, найближчому до України. Коли розпочалось вторгнення, була деяка стурбованість щодо подорожей до Східної Європи загалом. Тепер люди побачили, що війна обмежується лише Україною і тому вони почуваються більш впевнено. Але коли йдеться про країни, які межують з Україною, є ще деяка стриманість. На жаль, це час, коли місцеві жителі потребують туризму як ніколи, оскільки вони оговтуються від пандемії. Люди можуть не бути впевненими, чи доцільно відвідувати ці країни, але, подорожуючи туди, ви підтримуєте їхні зусилля щодо допомоги українським біженцям», – пояснює Сміт.

Подорожуйте зараз заради допомоги біженцям та власної насолоди

«Ба більше, це прекрасні місця, які варто відвідати. Кінець літа і початок осені — один із найкращих періодів для туризму. Справді тепло, сонячно і не надто спекотно. Є гори, узбережжя, міста… і хоча ціни ростуть, але якщо вам платять у фунтах або доларах, то сума чеку у ресторанах буде для вас смішною», – наголошує Муле.

Манія із Польщі погоджується з такою думкою.

«У нас була велика українська меншина до війни і зараз вона ще більше зросла. У Польщі ми прийняли мільйони біженців. Багато людей працюють у туристичній сфері, готелях та ресторанах. Якщо ви хочете підтримати біженців, підтримайте їх, приїхавши до Польщі, і шукайте українські ресторани чи місця, де вони працюють. Таким чином, ви можете підтримати туризм, а також біженців, які намагаються побудувати своє нове життя. Отже, чим більше ви підтримуєте Польщу, тим більше ви підтримуєте Україну», – закликає Манія.