Україна і Молдова зараз, мабуть, перебувають у кращому становищі напередодні зимового опалювального сезону, аніж у попередні роки

Росія, можливо, сподівалася, що опалювальний сезон, який розпочнеться 1 жовтня, розпочнеться з ажіотажу і завдасть ще більшого болю неспокійним енергетичним ринкам Європи. Проте, поки що у Кремлі немає чому радіти. Новини в останні дні вересня про диверсії на російському газопроводі «Північний потік», допомогли підвищити європейські ціни на газ, але ненадовго. Ринки майже відразу відкоригувалися та залишаються у тенденції до зниження. Навіть завуальовані погрози «Газпрому» припинити транзит газу через Україну та його рішення скоротити постачання до Молдови не викликали паніку. Про це йдеться в авторській колонці Аури Сабадус, експерта Міжнародного центру дослідження товарних ринків на сторінках Atlantic Council, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Україна відреагувала спокійно, відкинувши заклики «Газпрому» припинити арбітражний розгляд і наполягаючи на тому, що російська компанія зіштовхнеться з наслідками за те, що заплатила менше, ніж вона зобов’язана за контрактом, за заброньовану пропускну здатність. Тим часом, Молдова навіть продавала газ Україні, щоб отримати вкрай необхідні готівкові кошти.

Святкувати, звичайно, поки що рано. Росія ще може спробувати завдати шкоди двом країнам із наближенням зимового сезону, повністю припинивши постачання до Молдови та виконавши свої погрози – призупинити транзит газу через Україну. Це заморожування транзиту може статися вже наступного місяця. Тим не менш, незважаючи на низку законних побоювань і величезні виклики, і Україна, і Молдова зараз, мабуть, перебувають у кращому становищі напередодні зимового опалювального сезону, аніж у попередні роки.

Україна почала захищати себе від енергетичної зброї Володимира Путіна ще до початку російського вторгнення наприкінці лютого 2022 року. Мабуть, найважливіше те, що Україна модернізувала свою газотранспортну систему для історичного реверсування потоків. Понад 40 років Україна транспортувала російський газ до Європи через потужну транспортну систему, яка використовувалася для потоків зі сходу на захід. Однак, коли Росія погрожувала перенаправити транзит на свої нові трубопроводи «Північний потік» через Балтійське море, Україна зрозуміла, що її власну транзитну систему потрібно буде підготувати до реверсу потоків, щоб забезпечити фізичний доступ до поставок із сусідніх європейських країн.

Україна не купує газ безпосередньо в Росії з 2015 року, але альтернативні поставки, які вона отримала з Європи, залежали від російського транзиту зі сходу на захід. Завдяки модернізації, запровадженій оператором газової мережі, Україна тепер може імпортувати з Європи майже 20 мільярдів кубометрів на рік, або дві третини свого довоєнного споживання, незалежно від того, чи здійснюється транзит газу через Україну.

Найбільшою проблемою з початку війни була не відсутність доступу до імпортних потужностей, а забезпечення фінансування. Наразі Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і західні партнери, такі як Канада, запропонували фінансову підтримку на суму близько 1 мільярда євро. Цих грошей може бути недостатньо для закупівлі великих обсягів газу, оскільки ціни на газ були рекордно високими, але потреби України в імпорті наразі обмежені, оскільки попит скоротився майже вдвічі через знищення Росією української інфраструктури та різке падіння економічної активності під час війни. Як наслідок, більшість внутрішнього споживання тепер покривається за рахунок обсягів місцевого виробництва.

Критично і всупереч усьому, Україна також синхронізувала свою систему передачі електроенергії з європейською протягом кількох тижнів після початку вторгнення Росії. З початку комерційних обмінів Україна експортує надлишки виробленої електроенергії до сусідніх Молдови, Румунії, Угорщини та Словаччини. Ці потоки можуть бути спрямовані назад, щоб полегшити імпорт, особливо якщо Росія знищить або захопить більше виробничих потужностей цієї зими та створить дефіцит внутрішньої пропозиції.

Через історичну залежність від російського імпорту, Молдова залишається однією з найбільш вразливих країн Європи до скорочення поставок, маючи обмежений доступ до альтернативних ресурсів і не маючи власних складських потужностей. Тим не менш, за останні місяці влада Молдови досягла певного прогресу у зменшенні енергетичної незахищеності країни. Молдова передала 50 мільйонів кубометрів газу в румунські та українські сховища, які може забрати вже цієї зими. Країна також отримала кредит у розмірі 300 мільйонів євро від ЄБРР, який може допомогти забезпечити достатню кількість газу на один місяць.

Щоб впоратися з повним обмеженням російського газу, Молдові все одно доведеться різко скоротити попит на електроенергію та газ і забезпечити максимальну ефективність роботи всієї енергетичної системи. Наразі в цьому напрямку зроблено деякі важливі кроки. Молдова заснувала державну компанію з гуртової торгівлі електроенергією та газом «Енергоком», яку зараз очолюють і консультують західні експерти з великим досвідом торгівлі, і чиє кінцеве завдання — гарантувати безпеку постачання в країні.

Тим часом, після майже трьох років судової тяганини, наприкінці вересня Молдова запустила віртуальний реверс у своїх точках з’єднання з Україною та Румунією. Це означає, що замість того, щоб фізично переміщувати газ в обох напрямках, поставки можуть бути зведені на кордоні. Загалом 4 млн кубометрів на день також можна фізично експортувати з України до Молдови, але віртуальні потоки корисні для спрощення операцій і, що найважливіше, для зниження транспортних витрат.

Наразі свопи залежать від того, чи Молдова імпортує російський газ або від обсягів, які зберігаються в Україні й транспортуються Трансбалканським коридором. У майбутньому, мабуть, стане можливим впровадження більш складних операцій, які полегшать транспортування газу, отриманого з Греції чи Туреччини, до Молдови та України за зниженими цінами.

Оскільки російське вторгнення триває, а кінця війни не видно, у наступні зимові місяці може спостерігатись дефіцит енергії як в Україні, так і в Молдові. Однак є відчуття, що крига скресла. Аналогічно до того, як Європейський Союз зменшив свою залежність від імпорту російського газу з минулорічних 40% до 7% у 2022 році, Україна та Молдова також вчаться позбуватись залежності від російських енергоносіїв.