Замість того, щоб намагатися відновити свою інфраструктуру радянських часів, серйозно зруйнований енергетичний сектор і промисловість, Україна за міжнародної підтримки може створити глобальну вітрину нової декарбонізованої економіки, заснованої на відновлювальних джерелах енергії, електрифікації, цифрових рішеннях і промислових інноваціях

Війна Росії проти України триває вже дев’ятий місяць поспіль, тому збитки українській економіці, інфраструктурі та навколишньому середовищу продовжують накопичуватися. Крім людських втрат — тисячі загиблих або поранених українців і мільйони переміщених осіб — грошові витрати обчислюються сотнями мільярдів доларів, і перспектива залучення значних іноземних інвестицій під час війни виглядає похмуро.

Про це йдеться в аналітичній публікації Анна Акерман, політичного аналітика Міжнародного інституту сталого розвитку, Наталії Андрусевич, голови правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» та Олега Савицького, керівника кампанії «Разом вистоїмо» на сторінках Bulletin of the Atomic Scientists, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Незважаючи на обмежені фінансові та людські ресурси, українці вже працюють над плануванням реконструкції та розвитку. Деякі з них пережили російську окупацію та почали фізично ремонтувати, відбудовувати та реабілітувати свої громади. Інші вітали приплив внутрішньо переміщених осіб, яким потрібно житло, робота та можливість для їх дітей відвідувати школу. Українці, які живуть поблизу лінії фронту, повинні забезпечити стійкість своєї найважливішої інфраструктури до постійних атак ворога.

Відновлення країни та допомога у відбудові громад коштуватиме чимало, і дискусії про те, як і хто фінансуватиме відбудову, вже почалися. 25 жовтня канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн очолили Міжнародну експертну конференцію з питань відновлення, реконструкції та модернізації України в Берліні, на якій президент Володимир Зеленський виступив із програмною промовою. Лідери Німеччини та Європейського Союзу, а також провідні міжнародні експерти чітко дали зрозуміти, що під час реконструкції Україні необхідно провести радикальні зміни та повноцінно реалізувати євроінтеграційні реформи.

З часом інституційне фінансування та приватні інвестиції мають створити збалансований процес економічного розвитку. Як підкреслили офіційні особи, цей процес має бути узгоджений із вступом до Європейського Союзу та цілями Європейської зеленої угоди, програми економічного розвитку, щоб зробити Європу кліматично нейтральною до 2050 року. За підтримки Європейського Союзу, Україна може стати важливою партнеркою інших держав-членів у досягненні цієї амбіції.

Планування відновлення в розпал війни

У квітні 2022 року президент Володимир Зеленський створив Національну раду з відновлення України від наслідків війни. Пізніше уряд представив бачення та основні принципи відновлення під час Конференції з відновлення у Лугано, на додаток до проекту плану відновлення для 24 секторів, включаючи інфраструктуру, економічне відновлення, енергетичну безпеку, екологічну безпеку та охорону здоров’я. Незважаючи на те, що проект плану містить низку екологічних елементів і окремий блок екологічної безпеки, йому бракує узгодженого зеленого бачення та наскрізних елементів, пов’язаних із цілями кліматичної нейтральності та декарбонізації.

Багато активних громадян і посадових осіб, які беруть участь у плануванні реконструкції, розуміють, що під час відбудови вони повинні прагнути стати високостійкими до майбутніх криз, забезпечити передовий захист населення та відновлювати водночас найкращі екологічні та ефективні стандарти. Щоб досягти цього, група з понад 50 неурядових організацій виступає за відновлення, яке надає пріоритет розвитку зеленої економіки та інтеграції екологічної та кліматичної політики в усіх секторах.

Післявоєнна відбудова України – це не лише швидке відновлення зруйнованої інфраструктури, промисловості чи житлових будинків. Післявоєнне відновлення матиме значний вплив на розвиток країни в середньо- та довгостроковій перспективі та визначить напрямок розвитку на багато років. Ось чому планування післявоєнного відновлення має бути зеленим.

Ця модель реконструкції має бути спрямована на побудову економіки майбутнього в Україні, економіки, яка зростає, а її негативний вплив на довкілля зменшується. Зокрема, вона має підтримувати зростання валового внутрішнього продукту без викидів парникових газів, а у центрі економічного розвитку має бути захист природи та якість життя громадян. Щоб забезпечити це, уряд має розробити надійну основу для зелених інвестицій та інновацій.

Безпека через сталість

Деякі українці вже переконалися у перевагах сталого розвитку ще до війни. Мешканці Славутича на півночі України мали змогу заряджати свої електронні пристрої та залишатися на зв’язку із зовнішнім світом протягом 30-денної російської окупації завдяки кооперативу сонячної фотоелектричної енергії. Місто, де проживає більшість працівників Чорнобильської зони та Зони відчуження, було відрізане від решти країни на початку повномасштабного вторгнення Росії.

А місто Вознесенськ Миколаївської області на півдні України почало планувати відновлення у червні. На початку березня тут відбулися запеклі бої між російськими окупантами та українською армією, які завершилися перемогою останньої. Після цього Вознесенськ прийняв багато внутрішньо переміщених осіб, але перебував під регулярними обстрілами.

Як підписант Європейської Угоди мерів з 2009 року, Вознесенськ працював над диверсифікацією та декарбонізацією свого енергопостачання та іншими кліматичними заходами, які допомагали містянам пережити найскладніші часи цього року. Наприклад, муніципалітет вклав кошти у виробництво твердопаливних брикетів. Це допомогло перетворити органічні речовини (наприклад, гілки від обрізаних дерев) на тепло для домогосподарств. З огляду на постійну небезпеку перебоїв у постачанні газу та електроенергії, наявність палива та енергії місцевого виробництва є безцінною.

Зелені цілі

На початку 2020 року Україна заявила про свої наміри стати частиною Європейської зеленої угоди та сприяти досягненню кліматичної нейтральності. У довоєнний період було налагоджено діалог на високому рівні з Європейським Союзом щодо Європейської зеленої угоди, а також були зроблені перші спроби включити відповідні цілі та завдання до стратегічного планування України.

Якщо Україна стане повноцінним елементом Європейської зеленої угоди, це суттєво посилить поточну ситуацію в Європейському Союзі з низки питань. Наприклад, увесь аграрний сектор України, навіть у його нинішньому стані, може сприяти забезпеченню продовольчої безпеки та екологічної стійкості. Наприклад, використання пестицидів і добрив (причина значного тиску на навколишнє середовище) в Україні є набагато нижчим за «амбітні» цілі скорочення, встановлені Європейським Союзом

«Зелена» модель післявоєнного відновлення України потребує підтримки міжнародних партнерів, насамперед ЄС, та фундаментальної зміни їхнього бачення ролі та місця України в майбутній європейській та світовій економіці та торгівлі. Побудова кліматично нейтральної економіки в Україні можлива лише в рамках глобальних зусиль зі створення міжнародних зелених виробничих ланцюгів як частини сталої глобальної економіки.

Чим може допомогти міжнародна спільнота

Міжнародні фінансові інституції та донори, які беруть участь у допомозі для відновлення в Україні, мають забезпечити повну прозорість і підзвітність, надаючи громадянському суспільству доступ до інформації та процесів ухвалення рішень відповідно до Орхуської конвенції. Це має ключове значення для запобігання маніпуляціям з міжнародним фінансуванням, яке може бути використано неналежним чином для підтримки приватного захоплення критично важливої інфраструктури та нестабільної ділової практики, як-от розширення виробництва викопного палива.

Передусім, міжнародне фінансування має бути спрямоване на декарбонізацію, стійкість місцевої економіки та енергетичну незалежність, починаючи з початкових етапів відновлення української економіки, тому не зарано починати планувати зараз. Ці три стовпи зеленого та безпечного майбутнього України мають бути рушійною силою для всієї міжнародної допомоги.

Інфраструктурне фінансування має бути скероване на створення та нарощування внутрішнього потенціалу України для розвитку технологій відновлюваної енергетики, енергоефективності, електрифікації та промислових інновацій. Це може початися з екологічних рішень для надання допомоги під час війни та негайних гуманітарних потреб, які можуть створити основу для подальшого прогресу у ключових сферах.

Наприклад, забезпечення зимовим житлом внутрішньо переміщених осіб від європейських виробників модульних будинків з нульовим енергоспоживанням може допомогти запровадити швидкі та ефективні методи та технології будівництва в Україні. Такі ініціативи, починаючи з проектів гуманітарної допомоги та закінчуючи сучасними програмами соціального житла, можуть допомогти побудувати нові ланцюжки постачання та налагодити місцеве виробництво. Це, у свою чергу, дозволить Україні прискорити впровадження будівельних стандартів з нульовим енергоспоживанням і прискорити прогрес у досягненні енергетичних і кліматичних цілей у будівельному секторі.

Допомога на відновлення також може бути інвестована в комплексні рішення з енергоефективної модернізації зношених або пошкоджених багатоквартирних будинків. Після виконання та ретельного документування, проекти модернізації та рішення можна розширити до тисяч будівель і значно скоротити витрати завдяки стандартизації та масовим ланцюгам поставок. У разі реалізації ці житлові рішення можуть створити тисячі зелених робочих місць, покращити соціальні умови в українських містах, скоротити попит на природний газ і зменшити викиди парникових газів. І це лише деякі можливості, якщо декарбонізація стане пріоритетом економічного відновлення України з першого дня.

Набагато більше можливостей для створення зелених робочих місць і досягнення енергетичної безпеки та стійкості, підвищення рівня життя та соціально-економічних переваг можна відкрити за допомогою подібних підходів в інших ключових секторах, включаючи енергетику, транспорт і промисловість. Сьогодні важко заперечити кореляцію між кліматичною політикою, енергетичною безпекою та геополітикою. Замість того, щоб намагатися відновити свою інфраструктуру радянських часів, серйозно зруйнований енергетичний сектор і промисловість, Україна за міжнародної підтримки може створити глобальну вітрину нової декарбонізованої економіки, заснованої на відновлювальних джерелах енергії, електрифікації, цифрових рішеннях і промислових інноваціях.