Як Україна проводить дерусифікацію своєї економіки

Під примусове відчуження підлягають об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів у вигляді рухомого та нерухомого майна, грошей, банківських вкладів, цінних паперів, корпоративних прав, інших активів, розташованих або зареєстрованих в Україні, які безпосередньо або через пов’язаних осіб належать РФ та її резидентам

Про необхідність вирішення проблеми потужного російського впливу в українській економіці кажуть уже давно, але зроблено в цьому аспекті недостатньо. Після початку війни, в Україні розпочалася дерусифікація не лише в соціокультурному просторі, але й в економічній сфері, і процес щомісяця набирає обертів. Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання Interia Biznes, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Протягом багатьох років російські олігархи та політики скуповували українські активи. У підсумку, на час війни громадяни РФ володіли банками та промисловими підприємствами і навіть низкою обленерго», – описує ситуацію один з найбільших українських новинних сайтів «Обозреватель».

А станом на 24 лютого 2022 року в Україні працювало аж 17 488 компаній, власниками, акціонерами чи кінцевими бенефіціарами яких були громадяни Російської Федерації. Розмір російського капіталу в Україні на початку війни оцінювався у 9 мільярдів доларів.

Весняний старт

Закон про націоналізацію російських активів український парламент ухвалив на початку березня 2022 року. Він передбачає націоналізацію майна, що належить Російській Федерації та її резидентам. Рішення про націоналізацію ухвалюється за поданням РНБО до уряду та затверджується указом Президента України.

Термін «резиденти Росії», на який поширюється дія цього закону, включає юридичних осіб, зокрема їх дочірні компанії та представництва, засновником, акціонером, акціонером або бенефіціаром яких безпосередньо або опосередковано є Російська Федерація.

Під примусове відчуження підлягають об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів у вигляді рухомого та нерухомого майна, грошей, банківських вкладів, цінних паперів, корпоративних прав, інших активів, розташованих або зареєстрованих в Україні, які безпосередньо або через пов’язаних осіб належать РФ та її резидентам.

Майно, на яке накладено арешт відповідно до Закону, передається в управління спеціалізованим структурам, державним підприємствам, організаціям і товариствам з часткою державної власності у понад 50%, а кошти надходять до державного бюджету для фонду ліквідації наслідків російської агресії.

Водночас при поглинанні державою, будь-які зобов’язання українських держструктур перед поглиненими російськими компаніями списуються. Хоча цей закон порушив дуже сильні економічні позиції Росії в Україні, він стосувався лише невеликої частини підприємств. Він не охоплював ядро, яким є компанії, що належать громадянам Росії.

Так, навесні 2022 року Верховна Рада України спеціальним законом розширила перелік суб’єктів, майно яких може бути націоналізовано, внаслідок російської агресії, на фізичних осіб, які є громадянами Російської Федерації, а також фізичних осіб, які не мають російського громадянства, але «мають тісний зв’язок з Російською Федерацією, зокрема проживають або здійснюють основну діяльність» на її території. Крім того, на підставі рішення РНБО або суду в порядку, передбаченому для резидентів, «фізичні або юридичні особи (незалежно від громадянства, місця проживання, місця перебування, провадження основної діяльності, тощо) можуть розглядатися у спосіб, який публічно заперечує чи підтримує збройну агресію Російської Федерації проти України, встановлення чи посилення тимчасової окупації частини території України, та які не призупинили та не припинили свою господарську діяльність на території Російської Федерації в період воєнного стану в Україні.

Незважаючи на наявність законодавчої бази для націоналізації російських активів, ці можливості використовувалися дуже обмежено. Як коментують в Україні, затягування такої важливої ​​справи можна пояснити тим, що представники влади сподівались на можливість мирних переговорів і не хотіли вносити «дратівливий елемент» до їх проведення.

Осіннє прискорення

Тема ліквідації російського впливу в українській економіці пожвавилася восени 2022 року. Наприкінці вересня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив, що парламент розгляне новий законопроект про націоналізацію всіх російських активів.

Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про підготовку великого списку російського майна, яке буде націоналізовано. Це сотні будівель, корпоративних прав, земельних ділянок і фінансових активів, які зараз належать безпосередньо російській державі, підсанкційним російським громадянам і компаніям. Всього було оголошено 903 об’єкти російської держави, 79 корпоративних прав і 824 інших активів.

Що буде з російським майном після націоналізації? Роксолана Підласа, віце-керівниця парламентського комітету з питань економічного розвитку, повідомила, що придбані підприємства можуть продовжувати працювати як державні підприємства й товариства, бути приватизованими чи зданими в оренду.

Системна банківська проблема

Однією з найсерйозніших проблем дерусифікації української економіки є випадок із російським «Альфа-банком», який у грудні 2022 року змінив назву на «Сенс-банк». Ще у березні 2022 року НБУ позбавив права голосу акціонерів «Альфа-банку», які потрапили під міжнародні санкції: Михайла Фрідмана, Германа Хана, Олексія Кузьмічова та Петра Авена. НБУ передав право голосу колишньому міністру фінансів Болгарії Симеону Дянкову.

Однак, заволодіти банком, класифікованим НБУ як «системно важливий», нелегко. Чинне законодавство накладало на державний бюджет зобов’язання щодо рекапіталізації таких банків у разі націоналізації. Потреби «Альфа-банку» в цьому плані оцінювалися у мільярд доларів, які не входять до військового бюджету України. Лише у жовтні 2022 року парламент ухвалив спеціальний закон, який звільняє уряд від обов’язку докапіталізації.

Згідно з новими положеннями, націоналізація системно важливого банку під час воєнного стану відбуватиметься в порядку, передбаченому для банків, визнаних неплатоспроможними, але не потребуватиме докапіталізації з боку держави. Придбання такого банку державою за 1 гривню відбудеться незалежно від фактичного розміру регулятивного капіталу банку. Власники націоналізованого банку зможуть отримати різницю між ціною в 1 гривню, яку вони отримали за нього, і реальною вартістю державного пакету акцій, тільки після війни і тільки з тих коштів, які Україна отримає за рахунок російських репарацій.

Хоча шлях до націоналізації відкрито, принаймні поки що, НБУ не має наміру її проводити.

«Націоналізація системно важливого банку можлива лише за умови визнання цього банку неплатоспроможним. На сьогодні ми не бачимо жодних ознак, які б загрожували платоспроможності «Альфа-банку», – заявила на початку січня 2023 року заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, пояснивши, що регулятор буде змушений визнати російський банк неплатоспроможним лише у разі втрати ним ліквідності.