Запаси зерна стають політичним питанням після того, як протести фермерів у багатьох країнах стають помітними на вулицях

Польща та інші сусідні держави погодилися допомогти вивозити зерно з України на світові ринки після того, як російське вторгнення заблокувало експорт. Частина цього зерна нині накопичується у Східній Європі та загрожує місцевим фермерам. Профіцит був спричинений вузькими місцями в інфраструктурі та тим, що фермери відкладали продаж торішньої продукції. Запаси зерна стають політичним питанням після того, як протести фермерів стають помітними на вулицях. Про це йдеться в аналітичній публікації Bloomberg, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Місцеві виробники притримали свій урожай в очікуванні підвищення цін після війни. Натомість, більший глобальний спад призвів до зниження цін, внаслідок чого фермери у Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині та Болгарії зіткнулися з нижчими доходами і намагаються спустошити свої запаси до того, як влітку очікується новий урожай.

Політичні лідери, які від початку кинулися підтримувати Україну, починають скаржитися.

«Ми маємо допомогти Україні у транспортуванні та продажу зерна до країн за межами ЄС. Але це не може бути зроблено за рахунок польських фермерів і місцевих ринків», — написав у Facebook прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, який чотири місяці тому пропонував 20 мільйонів доларів за допомогу Україні в експорті зерна до Африки.

За його словами, Європейська комісія має обмежити обсяг українських поставок зерна, що надходять до Європейського союзу, бо це дестабілізує місцеві ринки.

Надлишок дуже локальний. Експорт України на світові ринки, як і раніше, набагато нижчий за довоєнний рівень, оскільки угода щодо вивезення зерна з чорноморських портів залишається хиткою.

Російське вторгнення викликало побоювання з приводу загострення кризи голоду, оскільки ціни на продовольство підстрибнули до рекордного рівня, а величезна кількість українського зерна та олії застрягли. Уряди були змушені втрутитися, щоб забезпечити потік постачання, а Східна Європа перетворилася на транзитний маршрут. Хоча деякі порти знову відкрилися, темпи відвантаження є обмеженими. Залізничний, автомобільний та річковий транспорт, як і раніше, мають вирішальне значення.

Імпорт до Польщі зріс до 2,45 млн тонн у 2022 році з приблизно 100 000 тонн у попередні роки, що перетворилося на масштабний захід для залізничної мережі. Рухомий склад довелося змінювати, бо шляхи були не такими, як в Україні, і затримували перевезення. Пріоритет у залізничних перевезеннях також віддавався вугіллю, яке Польща була змушена імпортувати після заборони постачання з Росії.

У червні 2022 року міністр сільського господарства Польщі Хенрік Ковальчик сказав виробникам не продавати зерно, оскільки ціни навряд чи впадуть. Але еталонні ф’ючерси на пшеницю у Чикаго впали майже вдвічі порівняно з рекордами, досягнутими відразу після початку війни, оскільки величезні врожаї інших ключових постачальників, таких як Росія та Австралія, розвіяли побоювання щодо дефіциту пропозиції. Попит на імпорт зерна також знижується у таких ключових регіонах, як Північна Африка — один із основних ринків пшениці в ЄС.

Невдоволення може мати і політичні наслідки. Польща та Словаччина очікують на вибори наприкінці цього року, і фермери є важливим електоратом. В опитуваннях лідирує колишній прем’єр Словаччини, який відкидає санкції проти Росії та постачання зброї в Україну. Болгарія перебуває у схожій ситуації. Польща прийняла понад мільйон українських біженців і була одним із найбільших постачальників військової та гуманітарної допомоги Києву.

Румунські фермери вирушили до Брюсселя, щоб протестувати перед будівлею Європейської комісії, розмахуючи транспарантами з написом «Румунські фермери заслуговують на повагу!». Румунія – один із найбільших виробників кукурудзи та пшениці в ЄС, забезпечила понад половину українського експорту зерна по суші з початку війни.

За словами Развана Філіпеску, віце-президента Асоціації фермерів-виробників регіону Добруджа у Румунії, торік імпорт зріс до 570 000 тонн.

Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що кризового фонду ЄС у розмірі 56 мільйонів євро (61 мільйон доларів) для фермерів недостатньо.

У листі до президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн, Болгарія та чотири держави ЄС, що оточують Україну, закликали блок збільшити фінансову підтримку фермерів, розглянути можливість купівлі надлишків зерна для гуманітарної допомоги або навіть обмежити імпорт з України.

Словаччина хоче, щоб ЄС співпрацював із Всесвітньою продовольчою програмою ООН, аби забезпечити вивезення українського зерна з країн-членів.

Проте, українські поставки зерна також можуть відіграти роль у поповненні будь-якого дефіциту у Європі. Посуха в ЄС минулого літа знищила внутрішній урожай кукурудзи, що вимагало додаткового імпорту, аби заповнити дефіцит. Проте, постачання, швидше за все, скоротяться найближчими місяцями, оскільки війна завдає удару по врожаю.

Тим часом, лють фермерів продовжує вихлюпуватися назовні. У Болгарії виробники зерна на три дні заблокували прикордонні переходи із сусідньою Румунією, вимагаючи компенсацій.

«Майже 80% урожаю соняшнику 2022 року залишається нереалізованим, а у фермерів залишилося понад 3 млн тонн пшениці минулого року», – повідомив Красимир Аврамов, засновник Національної асоціації зерновиробників Болгарії.

65-річний Веслав Грін вирощує кукурудзу, пшеницю, ріпак та буряк на сімейній фермі площею 320 гектарів (791 акр) у Рогові на сході Польщі. Він каже, що ціни на зерно впали на 40% і йому ще потрібно продати сотні тонн.

«Щороку приблизно в цей час у мене були надлишки. Але я ніколи не мав такого величезного профіциту, як зараз. Мої ділові партнери затримують платежі, а мені потрібні гроші, бо я мушу почати вирощувати зерно уже зараз», – скаржиться Грін.