Для росіян Україна виявилася справді дуже важкою мішенню

Коли 24 лютого 2022 року російські військові почали повномасштабне вторгнення в Україну, майже всі вважали, що менша країна приречена на поразку. Президент Росії Володимир Путін і його радники сподівались, що «спеціальна військова операція» триватиме від трьох днів до двох тижнів. Навіть оцінки американської розвідки передбачали швидку перемогу Росії. 14 місяців по тому, після великих втрат, Україна досі стоїть, завдавши серйозних втрат Росії та змусивши її відступити з більшої частини території, яку вона захопила на початку війни. Про це йдеться в аналітичній публікації Business Insider, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Світ зосередився на військових силах, які Росія кинула на Україну, але за кілька місяців до початку вторгнення російський план ґрунтувався на мережі шпигунів. Нещодавній звіт Королівського інституту об’єднаних служб, британського аналітичного центру, показує, як Росія збиралася підкорити Україну та здобути легку перемогу — і як Москва намагалася адаптуватися, коли цей план розвалився.

Курортні путівки та готельні номери

Російські спецслужби почали створювати умови для перемоги задовго до того, як російські війська перейшли кордон України. Згідно зі звітом, за роки до вторгнення російські оперативники проникли в українські спецслужби та інші органи влади та завербували активістів.

Російські шпигуни мали намір використати цих активістів, щоб отримати інформацію про структуру безпеки України та використати свої мережі, щоб підірвати українські оборонні зусилля, паралізувавши ухвалення рішень і переконавши місцеві сили не чинити опір, прокладаючи шлях для прибуття російських військ.

У липні 2021 року російські політичні лідери, схоже, наказали ФСБ підготувати плани окупації України, окресливши, як Росія проникне в український уряд, і вирішити, як використовувати цей доступ під час вторгнення та окупації.

Коли це було зроблено, російським операторам потрібно було передати інструкції своїм агентам в Україні.

«Це потребувало зустрічей», — йдеться у звіті, і восени 2021 року українські агенти «почали їздити у короткі відпустки на курорти Туреччини, Кіпру та Єгипту» — усі місця, які регулярно відвідують російські туристи — «де випадково, вони зустрінуться зі своїми керівниками».

Поки російські спецслужби нарощували операції, розвідувальне співтовариство США почало розсекречувати розвідувальні дані про російські плани. Велика частина планів Росії була зосереджена на окупації, зокрема Києва, який росіяни сподівались взяти протягом трьох днів після нападу. Після того, як російські військові забезпечать охорону міста, їхні сили спеціальних операцій розпочнуть те, що у звіті називають «репресивними операціями».

Дійсно, «росіяни були настільки впевнені, що досягнуть успіху за кілька годин, що їхній апарат підтримки орендував квартири навколо ключових місць, з яких їхні спецпризначенці мали діяти в Києві.

Одним із завдань російських спецоператорів, схоже, було вбивство президента України Володимира Зеленського та деяких із його найближчих радників — місія, яку, як повідомляється, Росія намагалася виконати кілька разів. Кремль навіть склав цільову колоду гральних карт із зображеннями небажаних людей, які будуть «ліквідовані», коли російські війська отримають контроль над Україною.

Цим планам не судилось реалізуватись. Російські десантники, спрямовані для захоплення великого аеропорту під Києвом, швидко були загнані в глухий кут і зазнали великих втрат. Інші російські війська застрягли на шляху до Києва, ймовірно, змусивши деяких менеджерів готелів задуматися про ці бронювання.

Підготовка поля бою

Те, що робили російські офіцери розвідки та спеціальні оператори, — це оперативна підготовка поля бою — іноді її називають оперативною підготовкою оточення — досить незрозуміла місія, під час якої невелика кількість офіцерів розвідки або командос (іноді лише один) розгортається в зоні конфлікту для підготовки оточення до прибуття більшої військової сили.

Наприклад, під час вторгнення в Ірак у 2003 році командос Delta Force дислокувались у цій країні та підготували цільові пакети для точних ударів, а також намагалися знайти президента Іраку Саддама Хусейна.

Складність місії залежить від цілі й типу доступу до неї шпигунів і операторів. Американським операторам було легше проникати у Боснії чи Іраку, ніж, в Ірані, Росії та КНР. Для росіян Україна виявилася справді дуже важкою мішенню.