За словами Анджея Северина, історія українсько-польських відносин складна, якщо не сказати трагічна та сповнена злочинів, але це минуле, яке не повинно впливати на те, що відбувається сьогодні, коли справжнього ворога в особі Росії плутають з Україною

Анджей Северин, актор театру та кіно, театральний режисер та генеральний директор Польського театру імені Арнольда Шифмана у Варшаві закликав усіх громадян Польщі продемонструвати свою солідарність з Україною і підтримувати її, доки вона не переможе Росію. Про це він заявив в інтерв’ю польському виданню Rzeczpospolita, переклад якого пропонує Foreign Ukraine.

Rzeczpospolita: Ви активно підтримуєте Україну, хоча громадські настрої у Польщі щодо її громадян дещо змінюються?

Анджей Северин: Тенденції ніколи не визначали те, що я роблю, лише мої переконання та почуття. Українці заслуговують на слова подяки, поваги та допомогу, яка виправдана найпростішою людською порядністю.

Rzeczpospolita: Але деякі поляки відвертаються від українців?

Анджей Северин: Багато з нас – люди віри. Вчення Христа говорить про допомогу людям у біді, так само, як ми робили це на початку агресії Росії проти України. Причина, чому я вважаю, що ми повинні допомагати, також полягає в простому розрахунку.

Rzeczpospolita: Якому розрахунку?

Анджей Северин: Я навмисно використав це слово, яке можна інтерпретувати негативно. Політичний розрахунок. Ті чоловіки та жінки у Польщі, які нападають на громадян України тут, які б’ють дітей та жінок – окрім того, що це дуже осудливо – просто наївні. Вони наївні люди, бо не усвідомлюють, що поразка України – це поразка Польщі.

Rzeczpospolita: Можливо, їхнє ставлення випливає зі складних історичних відносин між Польщею та Україною?

Анджей Северин: Вони мислять короткостроково. Я розумію, що історія українсько-польських відносин складна, якщо не сказати трагічна та сповнена злочинів, але це минуле, яке не повинно впливати на те, що відбувається сьогодні. Ми не повинні бути агресорами на своїй батьківщині. Ми не повинні плутати ворога, Росію, з українцями. Це повна плутанина термінів. Я звертаюся до поляків не дозволяти маніпулювати собою.

Rzeczpospolita: Повертаючись до політичних розрахунків?

Анджей Северин: Ті, хто розпалює антиукраїнські настрої, зацікавлені в отриманні влади. Я звертаюся до наших громадян не дозволяти маніпулювати собою. Росіяни виграють війну, коли йдеться про вплив на громадську думку на моїй батьківщині. Не забуваймо, хто намагається нами маніпулювати. Ми програємо інформаційну війну.

Rzeczpospolita: Звідки, на вашу думку, береться ця ворожість деяких поляків до українців?

Анджей Северин: Ймовірно, все складніше, ніж я бачу. Я не соціолог, політолог і не політик. Я звичайний громадянин, який виступає публічно. Якщо ви не знаєте, про що йдеться, то це про гроші. Люди в Європі, люди в Польщі та самі українці, мабуть, очікували чогось іншого, ніж те, що станеться після початку війни. Акти солідарності, свідками яких ми були та в яких брали участь, були нестерпними — поляки з одного боку, українці з іншого. Питання Волині, ці злочини, відіграли значну роль. Я був у Перемишлі та спілкувався як з поляками, так і з українцями, і я знаю, наскільки це складно і водночас як просто. Я знаю, що ця трагедія була спільною трагедією наших українських партнерів. Виявилося, що акт президента Володимира Зеленського про надання підрозділу української армії назви Української повстанської армії був важким для сприйняття польським суспільством. Водночас бракувало бажання до діалогу. Кожна країна має свою історію, і одна країна не повинна диктувати історію іншій. Однак є ситуації, які варто враховувати. Все це вимагає діалогу, а для діалогу потрібен час. Різні політичні сили шукають привід для розпалювання настроїв, які приведуть їх до влади.

Rzeczpospolita: Чи помилився Володимир Зеленський, назвавши один із підрозділів Збройних сил України на честь героїв УПА?

Анджей Северин: Ви просите режисера, актора чи постановника, який не є політиком, оцінити політичний вчинок, тому я відповім: так. Я не знаю обставин цього рішення, але шкода, що не було певного осмислення цього питання в оточенні президента України. Це складне питання, і кожен крок, кожне слово має значення, тому що різні політичні сили шукають привід для розпалювання настроїв, які приведуть їх до влади. Також була реакція президента Кароля Навроцького, який вирішив позбавити президента України ордена Білого Орла. Я також шкодую про це рішення.

Rzeczpospolita: Як ви думаєте, чому поляки зараз відвертаються від українців?

Анджей Северин: Я думаю, що вони, частково, стали об’єктом маніпуляцій. Якщо хтось каже, що українські біженці мають пріоритет у сфері охорони здоров’я у Польщі, це очевидна брехня, яку легко використовувати як привід для ворожості до українців.

Rzeczpospolita: Як українці нам загрожують?

Анджей Северин: Як так сталося, що вони раптом стають жертвами агресії, навіть більше, ніж, можливо, росіяни, які з’являються на вулиці? Я не можу цього збагнути. Ще й знущатися над дітьми, жінками… Бути агресором проти таких людей – це поза моїм розумінням людського співіснування. Попри все, наше суспільство значною мірою чудове. Ми маємо в собі надзвичайні, мудрі, спокійні та добрі сили, і ми повинні їх проявляти.

Rzeczpospolita: Тривають дебати щодо того, чи варто Польщі надалі підтримувати Україну військово та фінансово?

Анджей Северин: Я волію не коментувати цю тему, бо просто нічого про це не знаю. Однак я знаю, що потрібно докласти всіх зусиль, аби перешкодити Росії виграти війну проти України. Стосовно деталей, то я не маю права їх навіть обговорювати. Чи передавати танки, шоломи, літаки… Я відмовляюся відповідати на це питання.

Rzeczpospolita: Нещодавнє соціологічне опитування Rzeczpospolita засвідчило, що 67% респондентів підтримують депортацію з Польщі українських чоловіків мобілізаційного віку, які не працюють легально. Як ви можете це прокоментувати?

Анджей Северин: Я знаю такі погляди: «Що вони тут роблять? Вони повинні бути в окопах». Якщо хтось не хоче брати участь у війні, він має на це право. Я знаю, що це жахливо, бо помирають їхні співвітчизники, а вони кажуть, що не хочуть воювати. В ізраїльській армії є солдати, які відмовляються служити через релігійні переконання. Слово «депортація» жахливе. Я цього не хочу. І я точно не хотів би, щоб мій син загинув в окопах.

Rzeczpospolita: Ви провели 33 роки у Франції. Чи стикалися ви коли-небудь з ворожістю із боку інших акторів чи режисерів, які вважали, що ви забираєте їхню роботу, погрожуєте чи шкодите їм?

Анджей Северин: Можливо, хтось там колись так думав, але я ніколи не стикався із жодним актом ворожості чи агресії у Франції через моє польське походження. Польща стає багатою країною, з чудовою економікою, визнаною в усьому світі. Люди живуть краще. Країна виглядає чудово. Я багато подорожую Польщею, спілкуюся із сотнями людей. Питання в тому, що ця українка робить, аби погрожувати тим, хто був агресивним до неї? Що вона робить? Якої шкоди завдає ця дитина, яка ходить до польської школи і вивчає польську мову? Що роблять українці, які працюють і платять податки, аби заважати нам? Що це за термінологія, яку певний лідер використовує з початку війни – «українізація Польщі»? Що це за нісенітниця? Присутність українців у Польщі має бути для нас можливістю. Серед них є освічені люди. Є люди з іншим культурним походженням. Чому б не збагатитися цим? Вони ж також християни, заради Бога.

Rzeczpospolita: Деяких поляків може дратувати той факт, що українці їздять на кращих автомобілях або одягаються так, що це натякає на заможність?

Анджей Северин: Це повне відхилення. Час від часу я бачу дорогі автомобілі з українськими номерами. Ну і що? Заради Бога! Я закликаю всіх виявити свою солідарність з Україною, яка бореться за перемогу. Ми повинні підтримувати Україну, доки вона не переможе Росію.