Ключовим джерелом бензину для країн Центральної Азії був найбільший російський нафтопереробний завод у місті Омськ на південному заході Сибіру, але він припинив роботу після атак українських безпілотників на початку липня 2026 року

Протягом 2026 року зграї українських безпілотників знищували російські нафтопереробні заводи та паливні склади від анексованого Криму до Балтики та західного Сибіру. Десятки мільйонів росіян стикаються з дефіцитом палива та багатогодинними чергами на автозаправках – з періодичними криками та бійками. А ті, хто живе у регіонах, що межують із Казахстаном, включаючи низку міських центрів вздовж річки Волга, найгустонаселенішого регіону Росії, їдуть до найбагатшої на нафту країни Центральної Азії, часто сотні кілометрів, лише щоб заправитися. Про це йдеться в аналітичній публікації Al-Jazeera, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Незважаючи на те, що наприкінці травня 2026 року уряд Казахстану заборонив експорт бензину, прикордонники повідомляють про сотні спроб контрабандою провезти пальне до Росії в каністрах, імпровізованих паливних баках або у гігантських бензовозах. Деякі працьовиті контрабандисти заради цього перетинають другий за довжиною сухопутний кордон у світі, який простягається на 7644 км через безплідний степ.

Хоча Казахстан може похвалитися трьома гігантськими нафтопереробними заводами радянської епохи, ціни на паливо в країні уже зросли на 15,6%.

Дефіцит протягом тривалого часу

Інші країни Центральної Азії також відчувають наслідки, особливо Киргизстан і Таджикистан, які раніше отримували до 90% свого бензину з Росії.

«Вони постраждали найбільше. Зокрема, Таджикистан купував російське паливо зі знижкою як плату за політичну лояльність, а не тому, що Путін такий добрий», – підкреслює Галія Ібрагімова, молдовський експерт із Центральної Азії з Carnegie Politika.

Ключовим джерелом бензину для країн Центральної Азії був найбільший російський нафтопереробний завод у місті Омськ на південному заході Сибіру.

Але він припинив роботу після атак українських безпілотників на початку липня 2026 року, які пошкодили установку для перегонки сирої нафти.

Приблизно в той час Киргизстан почав регулювати ціни на бензин і звернувся до інших колишніх радянських країн за допомогою, аби «забезпечити стале постачання палива».

Киргизькі експерти прогнозують, що довгострокові проблеми на російських нафтопереробних заводах вирішуватимуться місяцями або навіть роками.

«Обладнання для нафтопереробних заводів — це не поставка з інтернет-магазину чи супермаркету. Дефіцит, який виник, триває вже давно», — каже Олжас Байдільдінов, киргизький експерт з енергетики.

Уряд Киргизстану пообіцяв забезпечити щонайменше половину потреб країни, але після модернізації найбільшого нафтопереробного заводу країни.

Допомога Китаю у бурінні

Таджикистан особливо вразливий, оскільки внутрішня переробка нафти становить 0,5% від спожитого там бензину. Водії вже стикаються з дефіцитом палива та обмеженнями у 20 літрів на автомобіль на деяких заправках.

«Є проблеми як у [переробці нафти], так і в логістиці», – заявив Далер Джума, заступник міністра енергетики Таджикистану, оголосивши, що уряд накопичив запаси палива, яких вистачить «принаймні на 60 днів».

В середині серпня 2026 року він відвідав Тегеран і підписав угоду про постачання 2,5 мільйона тонн нафти, бензину та дизельного палива з Ірану.

За допомогою експертів гігантської державної Китайської національної нафтової корпорації Таджикистан активізував пошук перспективних нафтових родовищ.

До кінця 2026 року вони повинні подати звіт про сейсмічні розвідки, метод швидкої оцінки потенційних запасів нафти.

«Потім ми вирішимо, де можемо почати буріння», – зазначив Ільхомджон Оймухаммадзода, головний геолог Таджикистану.

Резерви Узбекистану на зиму

І Киргизстан, і Таджикистан раніше перепродували російський бензин Узбекистану, регіональному економічному гіганту з населенням майже 39 мільйонів осіб.

Узбекистан переробляє власну нафту на бензин, задовольняючи близько двох третин своїх потреб, а решта палива зазвичай надходить з Росії. Проте новий дефіцит змусив уряд країни накопичувати стратегічний резерв.

«У нас є окремий план на осінь і зиму, ми створили достатньо резервів. Я можу з упевненістю сказати, що у нас достатньо резервів на два-три місяці», – заявив Умід Мамадамінов, заступник міністра енергетики Узбекистану.

Тим часом багато узбецьких водіїв раді, що перевели свої двигуни на скраплений природний газ, хоча величезні бензобаки займають більшу частину багажника.

«Я перейшов на газ 15 років тому і заощадив багато грошей», – наголосив Азамат Толіпов, водій таксі із Ташкента.

Війна Сполучених Штатів та Ізраїлю проти Ірану призводить до зростання світових цін.

«Країни Центральної Азії конвульсивно шукатимуть нових постачальників, але враховуючи те, що відбувається в Ормузькій протоці, навіть якщо вони знайдуть альтернативу, вона буде дорожчою», – прогнозує Ібрагімова.

КНР, здається, єдина держава, яка виграє від паливної кризи у країнах Центральної Азії, оскільки продажі електромобілів китайського виробництва різко зросли ще до її початку.