Це програмне забезпечення збирає потоки розвідувальних даних із поля бою — зокрема відео із безпілотників, перехоплені радіосигнали та супутникові знімки — на єдиній платформі, що допомагає виявляти цілі і розподіляти їх між тисячами розвідувальних і ударних дронів, які діють цілодобово, створюючи «зону ураження» завширшки у кілометри, тому будь-який рухомий об’єкт може бути виявлений і знищений протягом лічених секунд

На екранах, які транслювали відео з дронів у реальному часі, мерехтіли кольорові позначки: зелені — для російської техніки, сині — для українських збройних сил, помаранчеві — для випадків, коли було важко розрізнити своїх і чужих. Раптом одна з рамок спалахнула червоним: система зафіксувала російського солдата, що біг уздовж лісосмуги. Про це йдеться у спецрепортажі The New York Times, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Українські військові, які спостерігали за ситуацією з підземного командного пункту на східному фронті, миттєво перейшли до дій. Черговий офіцер ввів координати російського солдата у комп’ютер. Це автоматично позначило ціль ромбоподібним маркером на цифровій карті бою, доступній усім підрозділам поблизу. Вже за кілька хвилин три ударні дрони були у повітрі й наближалися до цілі.

Перший дрон схибив. Однак черговий офіцер із 1-го окремого штурмового полку ЗСУ передав дані про місце удару та відео атаки операторам дронів із двох інших підрозділів, щоб ті могли спробувати ліквідувати російського солдата.

Увесь цей процес — виявлення, відстеження та удар — базувався на потужному програмному забезпеченні під назвою Delta, розробленому в Україні. Це програмне забезпечення збирає потоки розвідувальних даних із поля бою — зокрема відео із безпілотників, перехоплені радіосигнали та супутникові знімки — на єдиній платформі, що допомагає виявляти цілі.

Далі система розподіляє цілі між тисячами розвідувальних і ударних дронів, які діють цілодобово, створюючи «зону ураження» завширшки у кілометри: у ній будь-який рухомий об’єкт може бути виявлений і знищений протягом лічених секунд.

Полковник Артем Мартиненко, який курує розробку цього програмного забезпечення для Міністерства оборони України, назвав систему Delta «нервовою системою» армії безпілотників, завдяки якій просування російських військ вдалося майже повністю зупинити.

На це вже звернули увагу й західні військові. Деніел Дрісколл, міністр армії США, назвав це програмне забезпечення «абсолютно неймовірним» і визнав, що американським збройним силам доводиться наздоганяти.

«Система управління бойовими діями Delta повністю інтегрує кожен окремий дрон, кожен датчик і кожну вогневу платформу в єдину мережу. Наша система цього не робить», – заявив Дрісколл у Сенаті США.

Сили НАТО усвідомили цей розрив у 2025 році під час навчань в Естонії, де українські підрозділи операторів дронів у ході симуляцій завдали нищівної поразки формуванням Альянсу.

Експерти стверджують, що програмне забезпечення на кшталт Delta — це новий етап розвитку військової справи. Поле бою вже насичене безпілотниками, тому перемога залежить не стільки від їхньої кількості, скільки від швидкості, з якою їх можна спрямувати на ціль.

Історія системи Delta сягає корінням у часи понад десятирічної давнини. У 2014 році група українських добровольців, які протистояли проросійським сепаратистам на сході України, експериментувала із розвідувальними безпілотниками. Ідея полягала в тому, щоб покращити наведення артилерії та замінити застарілі засоби, як-от біноклі.

«Однак дані, зібрані дронами, передавалися надто повільно. Для доведення розвідувальної інформації до артилерійських підрозділів доводилося здійснювати цілий ланцюжок радіодзвінків. До моменту, коли можна було відкрити вогонь, ціль часто вже зникала», – розповідає Ярослав Гончар, співзасновник організації «Аеророзвідка».

Як рішення цієї проблеми група створила систему Delta. Спочатку це програмне забезпечення являло собою спільну цифрову карту, на якій можна було позначати цілі. За словами Гончара, цей проєкт фінансувало НАТО, сподіваючись спрямувати Україну до прийняття доктрини Альянсу стосовно швидкої координації сил на полі бою.

Утім, Гончар визнав, що українська армія протягом багатьох років здебільшого чинила опір впровадженню цієї системи, надаючи перевагу паперовим картам і радіостанціям.

Але на початку 2022 року Росія розпочала вторгнення. Коли колони російських військ стрімко просувалися до української столиці — Києва, Гончара залучили до пошуку їхніх вразливих місць. Працюючи у штабі, розташованому у місті, яке опинилося у майже повному оточенні, він використовував Delta для перетворення потоку розвідувальних даних — зокрема й повідомлень від цивільних, які бачили, як повз їхні будинки проїжджають танки, — на актуальну картину просування ворога. Вже за кілька днів українські підрозділи завдавали ударів по найслабших ділянках, змушуючи російські війська відступати.

«Delta продемонструвала, як краща обізнаність про ситуацію на полі бою може допомогти здолати значно чисельнішого ворога», – зазначив Гончар.

Згодом система поширилася на всі війська, і до літа 2025 року стала єдиною українською системою управління бойовими діями.

Нещодавно цю систему можна було побачити на командному пункті 1-го окремого штурмового полку ЗСУ: десятки екранів у підземному бункері створювали атмосферу, що нагадувала центр управління польотами.

Чергові офіцери сиділи перед екранами, вводячи дані в ноутбуки. Один із них мав на собі три гарнітури — дві на вухах і одну на шиї — та координував дії підрозділів на місцях. Підлога була всіяна зім’ятими бляшанками з енергетичними напоями.

Відкинувшись у геймерському кріслі, командир із позивним «Піротехнік» спостерігав за процесом, поки системи виконували марудну роботу зі збору та узагальнення даних. Він згадував часи, коли доводилося вести тривалі радіопереговори.

«Тепер ти просто сидиш, маєш інтернет, відкриваєш карти й бачиш, хто де перебуває і що робить», — каже «Піротехнік».

Його підрозділ використовував систему Delta для обробки розрізнених повідомлень про виявлення російських військових і техніки. Окремі дані часто не мали жодного значення, але одного разу програмне забезпечення об’єднало інформацію й допомогло виявити замаскований російський артилерійський розрахунок.

Інший офіцер бригади зазначив, що однією із найкорисніших функцій Delta є можливість відстежувати цілі у динаміці. Він відкрив ноутбук і клацнув на карті по червоному ромбу, що позначав російську гаубицю. Праворуч на екрані з’явилася вкладка з інформацією про те, коли вперше помітили цю гаубицю, скільки разів її атакували та які саме підрозділи це робили.

Мета полягає у тому, щоб наступний підрозділ міг бачити цю історію дій і не завдавав удару по об’єкту, який уже виведено з ладу, або не повторював тактичних помилок попередників. Це давня проблема: американські військові, які прибували до Афганістану, часто повторювали помилки попередніх підрозділів через неналежну передачу інформації.

Поєднавши засоби розвідки та ураження, система Delta також скоротила так званий «ланцюг ураження» (kill chain) — час від моменту виявлення цілі до її знищення. Раніше від моменту, коли підрозділ повідомляв про позицію ворога, до перших артилерійських пострілів минало щонайменше 20 хвилин. Тепер цей час становить від 3 до 5 хвилин.

Катерина Бондар, старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, зазначила, що «чим швидший ланцюг ураження, то вищі шанси на перемогу».

У своїй нещодавній статті вона стверджувала, що саме програмне забезпечення, а не безпілотники, визначатиме характер майбутніх війн.

Бондар зауважила, що Росія розробляє аналог Delta, але Україна зберігає перевагу. За її словами, західним арміям варто діяти швидко, аби надолужити згаяне, інакше вони ризикують залишитися позаду.

Український офіцер, який брав участь у навчаннях НАТО в Естонії у 2025 році, згадував, як спостерігав за безперервною появою військової техніки в інтерфейсі Delta — цілі були доступні для знищення буквально в один клік.

«Для нас це було наче свято. Швидкому виявленню цієї техніки сприяло використання штучного інтелекту», — наголошує офіцер із позивним «Кроу».

Українські збройні сили навчають інструменти штучного інтелекту для виявлення цілей на основі мільйонів годин відеозаписів із поля бою, отриманих за допомогою безпілотників.

Данило Цвок, керівник Центру штучного інтелекту при Міністерстві оборони України, презентував нову розробку своєї команди — ШІ-помічника під назвою SPECTR. Цей інтерфейс, що фактично є чат-ботом для умов бойових дій, інтегрований із системою Delta та іншим програмним забезпеченням і здатний відповідати на запитання. Незабаром командири зможуть випробувати цього помічника під час планування атак.

Цвок охарактеризував цей технологічний розвиток як своєрідні перегони озброєнь.

«Перевагу у війні матиме та сторона, яка зможе швидше ухвалювати рішення», — підсумував він.