Від 60% до 70% усього бурштину, що видобувається в Україні, — «сірий». Екологічні перевірки призупинено, а компанії для охорони своїх ділянок залучають приватні охоронні структури, озброєні зброєю, що потрапила сюди з фронту

Незаконний видобуток бурштину спотворив ландшафти Рівненщини на північному заході України: у глибині хвойних лісів залишилися лише пні, дрібні чагарники та заболочені калюжі. Угруповання, які діють за принципами мафії, роками вимивали шматки цієї золотої скам’янілої смоли, не зважаючи на довкілля та підживлюючи «чорний ринок», який призвів до спустошення тисяч гектарів землі. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на японське видання The Japan Times.

Бурштин використовують для виготовлення ювелірних прикрас та інших виробів, які мають величезний попит у Китаї.

Україна почала впорядковувати цю галузь лише за кілька років до повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

Однак нині, в умовах війни — наймасштабнішої в Європі з часів Другої світової — коли ресурси держави вкрай обмежені, представники галузі попереджають: крихкий прогрес у наведенні ладу в цьому прибутковому секторі втрачається.

Ринок заполонив нелегальний — так званий «сірий» — бурштин; екологічні перевірки призупинено, а компанії для охорони своїх ділянок залучають приватні охоронні структури, озброєні зброєю, що потрапила сюди з фронту.

«Є дуже великий відсоток недобросовісних надрокористувачів», — зазначає Олег Богельський, співвласник української компанії «Amber Galbin», яка займається видобутком бурштину на Рівненщині.

За його оцінками, від 60% до 70% усього бурштину, що видобувається в Україні, — «сірий».

Україна володіє одними з найбільших у світі запасів бурштину — золотої скам’янілої смоли, яку часто називають «сонячним каменем».

Після розпаду Радянського Союзу у 1990-х роках ділки кинулися наживатися на стрімкому зростанні попиту з боку Китаю.

Масштабний видобуток, контрольований злочинними угрупованнями, призвів до спустошення місцевості: зловмисники вимивали величезні обсяги бурштину за допомогою мотопомп, через що їх прозвали «бурштиновою мафією».

Відсутність законодавства, належного регулювання та механізмів контролю унеможливлював протидію їм. За словами Олени Беліченко, експертки Міжнародної бурштинової асоціації, це був «справжній хаос», що призвів до екологічної «катастрофи».

«Видобуток здійснювався незаконно, довкілля фактично страждало, а наші ресурси розкрадалися протягом 30 років», — зазначив Богельський.

Андрій Лотоцький, директор видобувної компанії «Сонячне ремесло», цілком буденно розповідає про те, як він потрапив у цю галузь.

«Як і всі — нелегально. Ніхто не зважав ані на рослини, ані на дерева. Усе, що траплялося на шляху, просто зносили», – каже Лотоцький.

Іван Свирид із Володимирецького лісгоспу — державного органу, який займається охороною лісів, — згадує, як прибув на одне з місць незаконного видобутку у супроводі кількох поліцейських і побачив там «2000 людей, які копали землю».

«Коли дитина з п’ятого класу не йде до школи, а замість цього вирушає копати бурштин… хіба це не ганьба?», – риторично запитує Свирид.

У 2019 році Україна ухвалила довгоочікуваний закон, який регулює видобуток бурштину і передбачає застосування менш руйнівних методів роботи, а також вимагає, аби розробка надр екскаваторами здійснювалася виключно на основі затверджених планів.

Дозволи видавалися переважно на ділянки, які вже сильно постраждали внаслідок нелегального видобутку; при цьому на приватні компанії покладалося зобов’язання привести ці землі до належного стану.

Обсяги офіційного видобутку та експорту бурштину почали стабільно зростати.

За даними Державної митної служби України, офіційний експорт необробленого бурштину збільшився з 0,61 тонни у 2020 році до 88,83 тонни у 2025 році.

Однак воєнний стан, запроваджений у 2022 році після російського вторгнення, призвів до призупинення планових перевірок та екологічного аудиту. Через це контролюючі органи втратили можливість повноцінно відстежувати ситуацію безпосередньо на місцях.

«Деякі надрокористувачі зловживають своїм становищем, і, можливо, дехто здійснює видобуток незаконно», — визнає Микола Котнюк, голова Бурштинової бізнес-асоціації України.

За його словами, видобутком можуть займатися навіть ті структури, які мають дозволи лише на проведення дослідно-промислових або розвідувальних робіт.

За словами Лотоцького, випадки відверто незаконного видобутку (зокрема, методом гідророзмиву) залишаються «поодинокими».

Як повідомив Борис Індиченко, керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури, з 2024 року в Україні було відкрито 369 проваджень, пов’язаних із незаконним видобутком та зберіганням бурштину.

Серед них — справа щодо злочинної групи, викритої в червні 2026 року. Її очолював місцевий посадовець, а загальна сума завданої довкіллю шкоди оцінюється приблизно у 8 мільйонів доларів.

Згідно зі звітом Intelligence Online, для захисту своїх об’єктів від розграбування компанії залучають приватних охоронців, озброєних зброєю з «чорного ринку», викраденою з лінії фронту.

«Підприємства встановлюють огорожі та облаштовують контрольно-пропускні пункти, а подекуди — залучають охоронців, які можуть бути пов’язані з організованими злочинними угрупованнями», — зазначив Індиченко.

Представники бізнесу, які працюють у правовому полі, закликають державу відновити перевірки та посилити контроль у цій галузі, наголошуючи, що ті, хто порушує правила, отримують несправедливу конкурентну перевагу.

«Якщо ми — сумлінні надрокористувачі разом із державою — сядемо за стіл переговорів, трохи скоригуємо вектори, змінимо напрямок, то безумовно, зможемо стати лідерами у світі», — вважає Богельський.