Завдяки застосуванню цієї давньої практики, Україна демонструє власну могутність і рішучість, а також слабкі сторони свого ворога – підвищуючи моральний дух в Україні та зміцнюючи підтримку міжнародної спільноти

На День незалежності у Києві відбулась виставка знищеної та захопленої російської військової техніки, як навмисне глузування над провальним планом президента Росії Володимира Путіна щодо переможного параду на Хрещатику. Така виставка є відлунням давньої традиції демонстрації захопленої зброї у військового супротивника. Про це йдеться в аналітичній публікації Ані Фрі, кандидатки історичних наук з Каліфорнійського університету у Девісі на сторінках The Conversation, повідомляє Foreign Ukraine.

Наприклад, стародавні греки зазвичай споруджували те, що вони називали тропаїнами – тріумфальні монументи, зроблені з дерев і прикрашені трофейними обладунками, зброєю та шоломами – на згадку про перемогу у битвах. У класичному грецькому епосі «Іліада» згадується, як Одіссей знімає з мертвого ворога його обладунки для подальшого ритуального приношення Афіні – богині війни.

Стародавні римляни продовжили цю практику, а також розвинули традицію військових тріумфів, парадів у Римі, щоб продемонструвати військову здобич, зокрема рабів, мистецтво, золото та зброю. Тоді багаті благодійники часто купували здобич і дарували її римській громадськості для стаціонарних виставок, які символізували владу Римської імперії.

Експозиції трофеїв у сучасну епоху

Наприкінці XVIII та на початку XIX століть, коли Наполеон очолював французькі війська для завоювання та пограбування інших країн, зокрема Італії, разом із зброєю ворога він повернув викрадене мистецтво. Його тріумфальні процесії у Парижі навмисно нагадували римську традицію. Потім об’єкти виставляли у Луврі.

Викрадення культурних цінностей стало ознакою колоніального насильства, наповнюючи західні музеї награбованими цінностями, які належали колонізованим націям. Наразі ця практика заборонена міжнародним гуманітарним правом, хоча це фактично не зупиняє розкрадання.

Однак, захоплення зброї супротивника, зазвичай, вважається військовою здобиччю. Різні країни використовували демонстрацію захопленої ворожої зброї, щоб викликати патріотизм і підняти моральний дух у народі.

У 1918 році Трафальгарська площа Лондона була перетворена на «зруйноване село», яке наповнене німецькою зброєю. Це була частина рекламної кампанії з продажу облігацій, щоб продовжувати платити за поточний військовий конфлікт, пізніше відомий в історії як Перша світова війна. Бойові трофеї були одним із найбільших джерел виставкових матеріалів для Британського Імперського військового музею на початку його заснування.

Під час Другої світової війни, Радянський Союз масово використовував виставки трофейної зброї як засіб пропаганди. Коли Червона армія виграла багатомісячну битву під Москвою у січні 1942 року і почала контрнаступ, нацистська армія, що відступала, залишила велику кількість зброї. Тоді трофеї стали важливою частиною виставок на воєнну тематику у СРСР.

Найбільша радянська виставка трофейної німецької зброї відкрилася у московському Парку Горького 22 червня 1943 року, у другу річницю вторгнення Німеччини в СРСР. На грандіозній виставці під відкритим небом були представлені німецькі танки, літаки, гармати та інша військова техніка.

Виставка продукувала два меседжі. По-перше, ворог був сильним, про що свідчить його інноваційна та потужна техніка, і перемога вимагала багатьох зусиль. По-друге, захоплення зброї свідчило про здатність Червоної Армії та радянського народу подолати й розгромити загарбників.

Подібні виставки відкрилися в багатьох інших радянських містах, зокрема Ленінграді, Мінську та Києві. До кінця 1940-х років експозиції були демонтовані, а зброя була перероблена на металобрухт.

Знущання над ворогом

Відколи Росія вперше напала на Донбас у 2014 році, українці почали демонструвати захоплену зброю як трофеї.

У липні 2014 року Національний музей історії України у Другій світовій війні в Києві представив тимчасову виставку важкої техніки, захопленої у проросійських сепаратистських угруповань. Після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році, Україна продовжувала використовувати виставки захопленої російської зброї як пропаганду, шукаючи як внутрішньої, так і міжнародної підтримки.

У травні 2022 року Національний військово-історичний музей України відкрив виставку знищеної російської військової техніки на Михайлівській площі в центрі Києва. Виставка мала на меті підняти моральний дух українського народу, оспівуючи силу української армії, і принизити ворога, продемонструвавши некомпетентність і моральну зневагу до російської армії та її озброєння.

Залучення міжнародної підтримки

Україна, відправляючи російську трофейну зброю для демонстрації в Польщі та Чехії, шукала підтримки в цих країнах.

11 липня 2022 року міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський відкрив у Празі виставку розгромлених російських танків та іншої зброї. У своїй промові він згадав радянське вторгнення у серпні 1968 року, яке придушило антикомуністичні демонстрації Празької весни, зазначивши, що, «російські танки знову у Празі, але цього разу розбиті та спалені руками українських воїнів».

Завдяки застосуванню цієї давньої практики, Україна демонструє власну могутність і рішучість, а також слабкі сторони свого ворога – підвищуючи моральний дух в Україні та зміцнюючи підтримку міжнародної спільноти.