В Україні побудували на чверть більше нових вітроелектростанцій, ніж у Польщі

У 2025 році Україна побудувала близько 324 МВт нових вітроенергетичних потужностей. У Польщі за той самий період додалося 256 МВт. Різниця становила 68 МВт, тобто український показник був приблизно на 27% вищим. Це порівняння привертає увагу насамперед через умови, в яких розвивається українська енергетика: триваючу війну, атаки на інфраструктуру, проблеми з мережею та ускладнений доступ до фінансування

Попри війну, Україна за рік побудувала більше нових вітроенергетичних потужностей, ніж Польща. Різниця не надто велика, але її важко ігнорувати, коли одна країна стикається з атаками на інфраструктуру, а інша — переважно з інвестиційними бар’єрами. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на Globenergia.

324 МВт в Україні, 256 МВт у Польщі

За даними Української вітроенергетичної асоціації, у 2025 році в країні було побудовано 324 МВт нових вітроенергетичних потужностей. При цьому потрібно розрізняти будівництво об’єктів і початок комерційного виробництва електроенергії. Наприкінці грудня 2025 року близько 40% нових потужностей уже були під’єднані до мережі та виробляли електроенергію. Решта установок проходили випробування, а їхнє повноцінне введення в експлуатацію планувалося не пізніше першого кварталу 2026 року. У Польщі приріст вітроенергетичних потужностей у 2025 році становив 256 МВт. Отже, Україна побудувала на 68 МВт більше нових установок.

Український сектор розвивається попри воєнні втрати

Масштаб інвестицій особливо важливий з огляду на ситуацію в українській електроенергетичній системі. Наприкінці 2025 року загальна потужність українських вітроелектростанцій становила близько 2,3 ГВт, з яких приблизно 1,3 ГВт розташовувалися на тимчасово окупованих територіях.

Сектор продовжує розвиватися, попри втрату доступу до частини наявних установок. За даними Української вітроенергетичної асоціації, до кінця першого кварталу 2026 року від початку повномасштабної війни було встановлено загалом 703 МВт нових вітроенергетичних потужностей.

Водночас українська галузь сама вказує на серйозні перешкоди. Серед них — обмеження мережі, воєнні ризики, ускладнений доступ до фінансування, нестабільність регуляторного середовища та нестача кваліфікованих працівників.

Польська наземна вітроенергетика розвивається повільно

Показник у 256 МВт привертає увагу до бар’єрів розвитку наземної вітроенергетики в Польщі. Згідно зі звітом Канцелярії прем’єр-міністра Польщі (KPRM), на який посилається галузь, 70% опитаних компаній вітроенергетичного сектору стикалися з дезінформаційними атаками. 80% повідомили про їхні негативні наслідки, а 67% вказали на ускладнення у взаємодії з органами місцевого самоврядування та іншими зацікавленими сторонами. Ці дані описують реальну суспільну й комунікаційну проблему, однак у польського ринку є й інші причини такого результату.

Мінімальна відстань у 700 метрів досі діє

Одним із найважливіших бар’єрів залишаються правила розміщення вітроустановок. У Польщі досі діє мінімальна відстань у 700 метрів між новою турбіною та житловою забудовою. Закон, який передбачав можливість скоротити цю відстань до 500 метрів, у 2025 році було ветовано.

Натомість у 2026 році запровадили спрощення для модернізації наявних вітропарків. У певних випадках репауеринг, що дає змогу збільшити потужність установки максимум на 30%, можна провести без отримання нового екологічного рішення. Однак правило про відстань у 700 метрів для розміщення турбін це не змінило.

Проблема також є частиною ширшої європейської ситуації. WindEurope називає основними обмеженнями для нових інвестицій тривалі дозвільні процедури, затримки з підключенням до мережі та надто повільне зростання попиту на електроенергію.

Різниця у 68 МВт показує темпи розвитку двох ринків

Різниця у 68 МВт не свідчить про значний розрив між Польщею та Україною. Однак сам факт, що країна, яка веде війну, змогла за рік побудувати більше нових вітроенергетичних потужностей, ніж Польща, є чітким орієнтиром для оцінки темпів внутрішніх інвестицій.

Дезінформація — одна з проблем, на яку вказує польська галузь. На темпи будівництва також впливають правила розміщення вітроустановок, підготовка інвестиційних проєктів, доступ до мережі та можливість пройти шлях від планування до запуску турбіни. Показник у 256 МВт демонструє, що за нинішніх умов нові наземні потужності в Польщі зростають повільно.