Зараз понад 50 000 жінок служать в українських збройних силах, а також багато жінок стали відомими захисниками своєї країни на міжнародній арені

Поки триває другий рік повномасштабного російського вторгнення в Україну, надзвичайна стійкість українського народу продовжує дивувати світ. Одним із найяскравіших аспектів боротьби України з російською агресією є видатна роль жінок. Про це йдеться в авторській колонці Адрієнн Росс, відомої міжнародної консультантки із глобальних питань та експертки з комунікацій на сторінках Atlantic Council, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Український парламентар Марія Іонова вважає, що внесок, який роблять українські жінки, вартий того, щоб поділитися з міжнародною аудиторією.

«Це такий актив для нашої країни, історії успіху жінок, які зробили так багато для задоволення дуже нагальних потреб», — каже вона.

Іонова підкреслює зусилля українських жінок заповнити важливі гуманітарні прогалини на ранніх етапах війни в той час, коли багато міжнародних гуманітарних організацій переживали труднощі.

Незважаючи на те, що українські жінки недостатньо представлені в державних і місцевих органах влади, вони стали відомими захисниками своєї країни на міжнародній арені. Частково це результат воєнного стану, через який більшість українських чоловіків призовного віку не можуть покинути країну. Українські жінки не стикаються з такими обмеженнями, і вони прийняли виклик представляти Україну у світі як неофіційні посли.

Відома громадська активістка та колишній народний депутат України Ганна Гопко є частиною цього нового класу послів військового часу. Протягом кількох тижнів після російського вторгнення, вона заснувала Міжнародний центр української перемоги у Варшаві. За минулий рік вона звернулася до політиків і обраних посадових осіб у 14 країнах, зокрема кілька разів відвідала Вашингтон.

Як і багато активних українських жінок на міжнародній арені, Гопко переживає довгі періоди розлуки з родиною та говорить про емоційний обов’язок служити.

«Усі жінки, матері, сестри, дружини, доньки борються за нашу перемогу, свободу і незалежність. Ми робимо це, тому що сповнені любові, але жертви, пов’язані з цим, можуть бути неймовірно болісними», – підкреслює Гопко.

Перша леді України Олена Зеленська багато в чому втілює посилення міжнародної ролі, яку відіграють жінки. До війни Зеленська не була публічною персоною і взагалі уникала уваги. Проте, вона вийшла на світову арену з дедалі більшою впевненістю та довела, що є дуже ефективним послом, не в останню чергу, коли докоряла лідерам бізнесу та політикам під час нещодавнього виступу на Всесвітньому економічному форумі на початку 2023 року.

Міжнародні візити Зеленської дали світовій аудиторії більш особистий погляд на жахи російського вторгнення. Під час звернення до членів Конгресу США влітку 2022 року вона представила графічні зображення наслідків російських авіаударів. Виступаючи перед британськими парламентарями у Вестмінстері, вона розкрила тривожні подробиці російського сексуального насильства проти цивільного населення в окупованих регіонах України. Завжди усвідомлюючи свій статус першої леді України, вона також могла говорити привабливо як дружина і як мати.

Ще одна видатна фігура – українська правозахисниця Олександра Матвійчук, яка керує Київським Центром громадянських свобод, який у 2022 році став першою українською організацією, яка отримала Нобелівську премію миру. Матвійчук використала високий авторитет, який приносить Нобелівський лауреат, щоб закликати міжнародну спільноту озброїти Україну та притягнути Росію до відповідальності.

«Ми не можемо вибрати країну, в якій ми народилися, чи період, у якому ми живемо, але ми завжди можемо вибрати, чи бути активною людиною та реагувати на виклики, чи бути пасивними та байдужими», – каже вона.

Вплив українських жінок на військові зусилля країни ніде не є більш очевидним, ніж на передовій. Зараз в українських збройних силах служать понад 50 000 жінок, багато з них беруть участь у бойових діях.

Народна депутатка України Марина Бардіна, співголова парламентської фракції «Рівні можливості», яка займається підтримкою гендерної рівності в українському повсякденному житті, каже, що одним із їхніх поточних пріоритетів є забезпечення того, аби українські жінки, які служать в армії, мали все необхідне, включаючи належну форму. Вона зазначає, що незважаючи на те, що рекордна кількість українських жінок йде добровольцями на військову службу, вони також часто стикаються з дедалі більшими обов’язками вдома.

«Особливо важкий тягар у цій війні несуть українські жінки. Коли вбивають їхніх чоловіків, батьків, братів і синів, їм залишається піклуватися про сім’ю, до якої часто входять діти та літні родичі. Коли лікарні та школи руйнуються або змушені закриватися, внаслідок воєнних руйнувань, вони втрачають роботу, а також перспективи на майбутнє», – зазначає Марія Іонова.

Оскільки війні, розв’язаній Володимиром Путіним у лютому 2022 року, не видно кінця, українські жінки, схоже, зіткнуться з новим стресом і душевним болем у найближчі місяці.

Гопко намагається з точки зору філософії оцінювати виклики, які чекають попереду.

«У нас немає розкоші плакати чи бути слабкими. Ми повинні бути сильними, тому що на кону – майбутнє наших дітей і онуків; майбутнє нашої нації», – резюмує Гопко.