Кошти використовуються для фінансування безпілотників і військової техніки для російських солдатів на фронті в Україні

Черниці з монастиря Святої Єлизавети у Мінську підозрюються у збиранні грошей на потреби російської армії, зокрема у Німеччині. Білоруська правозахисниця Наталія Василевич активно розслідує діяльність цього монастиря. В рамках своєї ініціативи «Християнське бачення» вона поставила собі завдання об’єднати церковних діячів зі своєї країни для спільної протидії насильству та репресіям в авторитарній країні. Ця боротьба мала наслідки для Василевич та колег: її організація з того часу заборонена в Білорусі як «екстремістська група». Сама Василевич більше не живе на батьківщині. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на німецьке видання Hamburger Abendblatt.

 «Християнське бачення» роками збирає докази того, що критики називають прихованою діяльністю черниць, аби поінформувати європейських партнерів монастиря. Зокрема, Шведська церква у середині грудня 2025 року застерегла свої громади від співпраці із черницями з Мінська.

«Вони опосередковано підтримують російський режим, і ми не хочемо в цьому брати участь», – заявила Ліза-Гун Бернерстедт, голова цивільної оборони Шведської церкви.

У попередженні йшлося про те, що доходи монастиря використовуються для потреб російської війни в Україні і що він нібито підтримує тісні контакти із російською військовою розвідкою. Міністр міграції Швеції Йохан Форссель навіть оголосив про плани розслідувати питання депортації черниць.

Діяльність черниць розповсюджується по всій Європі. В останні роки вони були гостями на різдвяних ярмарках у різних містах, продаючи свої товари. Одним із таких міст є Щецин у Польщі, де активісти протестували проти кіоску, організованого монастирем на місцевому різдвяному ярмарку. Організатори згодом розірвали контракт із черницями. Подібний кіоск було також заборонено у Вінчестері (Великобританія).

«Різдвяні ярмарки завжди були у центрі уваги», — пояснює Василевич.

Там продають продукцію монастирських майстерень, а також товари з Китаю, які видають за монастирську продукцію. Останнім часом немає жодних підтверджень активності представників монастиря на німецьких різдвяних ярмарках. Однак у 2025 році вони відвідали Дюссельдорф, де презентували свої товари на заході у Будинку Герхарда Хауптмана.

Вінфрід Хальдер, директор Фонду Будинку Герхарда Хауптмана, який займається збереженням культурної спадщини німців з колишніх східних територій, наголошує, що на той час вони не знали про висунуті проти черниць звинувачення. Більше того, це був зовнішній захід, проведений на їхній території. Фонд виключає будь-яку подальшу співпрацю з монастирем.

Найбільші німецькі церкви дотримуються аналогічної позиції. Євангелічна церква в Німеччині (EKD) поінформована про звинувачення, але не підтримує жодних віднгсин із монастирем. Конференція католицьких єпископів також заперечує будь-яку співпрацю.

За словами Василевич, черниці зосереджені на Німеччині. Вони нібито переправляють готівку з Німеччини до Білорусі. Через кордон також перевозяться товари. Частина цих грошей йде на потреби російської армії.

Повідомляється, що кошти, зібрані у Європі, використовуються для фінансування безпілотників і військової техніки для російських солдатів на фронті в Україні.

За цю підтримку черниці отримують значне політичне визнання на батьківщині: у своїй промові під час візиту до монастиря у січні 2023 року білоруський диктатор Олександр Лукашенко згадав, що черниці збирали пожертви для російських солдатів на фронті. Він стверджував, що їх за це критикують підкуплені дезертири.

«Вони роблять правильну справу. Ми допомагаємо нашим російським братам – я цього ніколи не приховував», – заявив Лукашенко.

Дослідження польського телеканалу Belsat підтверджують контакти білоруського монастиря з Німеччиною. Отримані журналістами та доступні в інтернеті записи містять розмову з жінкою, яку Belsat ідентифікує як черницю. Вона детально розповідає про діяльність монастиря Святої Єлизавети. Серед іншого, з’ясовується, що помічникам у Німеччині не вдалося дістати необхідні ліки від опіків. Черниця також підтверджує, що монастир надає підтримку російській армії «засобами радіоелектронної боротьби», включаючи системи захисту від безпілотників та радіостанції.

Хто саме є «помічниками у Німеччині», залишається незрозумілим. Однак, мабуть, монастир отримує гроші з Берліна, де асоціація «Друзі монастиря Святої Єлизавети» збирає пожертви для черниць. У відповідь на запит асоціація написала про «необґрунтовані заяви (…), які можуть значно підірвати репутацію монастиря Святої Єлизавети в Європі за його цінну громадську працю. Сам монастир дотримується аналогічної позиції, посилаючись на «необґрунтовані заяви» та «наклепницькі твердження».

Невідомо, чи використовуються зібрані асоціацією кошти у Німеччині на потреби російської армії в Україні. Берлінське управління захисту конституції відмовилося коментувати звинувачення на адресу асоціації. Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що не має інформації з цього питання.

Проте, депутат німецького парламенту Робін Вагнер, який входить до комітетів Бундестагу із закордонних справ та оборони, вважає за необхідне вжити заходів.

«Релігійна громада не повинна бути прикриттям для підтримки військових злочинів та злочинів проти людяності. Це було б не лише цинічним зловживанням релігією, але й злочином у Німеччині. Тому німецькі правоохоронні органи повинні ретельно розслідувати діяльність цих осіб і діяти відповідним чином», – закликав Вагнер.

Отже, чи загрожують монастирю найближчим часом наслідки? Керівництво, схоже, цього не боїться. На їхньому інтернет-сайті відкрито представлена ​​позитивна позиція щодо російського режиму. Наприклад, цитується промова Андрія Лемешонка, настоятеля монастиря Святої Єлизавети, в якій він дякує Путіну за «надію», яку той подарував «народу».

У Росії діяльність монастиря сприймається прихильно; у будь-якому разі, відносини із Кремлем та російським лідером Володимиром Путіним, схоже, тісні. Восени 2025 року Путін нагородив Лемешонка Пушкінською медаллю – нагородою, яку раніше отримала німецька блогерка Аліна Ліпп. Вона мешкає на окупованих територіях східної України та звідти поширює проросійську пропаганду та дезінформацію.

У світлі цього Василевич підкреслює, що не вся Білоруська православна церква підтримує війну.

«Це лише монастир. Багато людей у ​​Білорусі теж прагнуть миру. Але вони не можуть вільно висловлювати свої думки», – зауважила Василевич.