Молдова зосереджує кілька сприятливих умов для вербування: економічна вразливість, регіональна мобільність, відносно легкий доступ до української території та мовна сумісність із середовищем, в якому працюють російські координатори

У квітні 2025 року молодий чоловік зі світло-каштановим волоссям зайшов на невелику залізничну станцію у центрі України, де пробув годину, перш ніж підійти до металевої шафи. У непримітній сірій коробці розміщувалося електрообладнання, яке контролює критично важливі функції залізниці, включаючи світлофори та перемикання колій. Пошкодження пристрою може призвести до зіткнення або, щонайменше, паралізувати рух потягів у Вінницькій області. Про це йдеться у журналістському розслідування Проекту із висвітлення організованої злочинності та корупції, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Стоячи перед шафою, 26-річний Віктор Герус витягнув пляшку з рідиною для запальничок і облив нею спортивну сумку. Потім він підпалив сумку та засунув її у верхню частину дверцят шафи. Він записав свою роботу на смартфон і надіслав відео куратору, який дистанційно керував диверсією через Telegram.

Відповідь була швидкою: візуальні ефекти були недостатньо хорошими.

«Залий це в щілини! Вогонь має горіти, чувак. Це якась нісенітниця, просто тліюча ганчірка. Нам за це лайно не платять», – написав куратор ламаною російською мовою, згідно з повідомленнями, перехопленими Службою безпеки України (СБУ).

Цей тип вандалізму за наймом став дедалі поширенішим після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. По всій Європі підпали, бомби, перебої у залізничному русі та складніші шпигунські та вбивчі змови здійснювалися новобранцями, завербованими у соціальних мережах, таких як Telegram.

Європейські чиновники підозрюють, що цією кампанією зрештою керує російська розвідка, але Кремль це постійно заперечує. Хоча фізична шкода від цих операцій може бути обмеженою, аналітики стверджують, що метою є підрив відчуття безпеки та порядку на континенті, поширення страху, невдоволення та розколу.

В Україні кілька нещодавніх випадків вказують на конкретну та підступну мету: хоча пожежа, влаштована Герусом на залізничному вокзалі Вінниці, зрештою не призвела до серйозних перебоїв у русі потягів, цей акт був використаний для підживлення дезінформаційного наративу про насильницький рух опору, який протистоїть уряду у Києві та підтримує Росію.

За вказівками свого куратора, Герус зняв пожежу на відео, тримаючи аркуш паперу з написом «Україна проти», написаним російською мовою, поруч із датою 4 квітня 2025 року. Пізніше відео було опубліковано на проросійському Telegram-каналі з підписом, у якому стверджувалося, що це було здійснено членами українського дисидентського руху.

Однак Герус навіть не українець. Він та ще один молодий чоловік, яких затримала влада протягом 48 годин після пожежі, приїхали автобусом із сусідньої Молдови, щоб здійснити цей акт. Двох чоловіків було засуджено за диверсії і засуджено до 10 років позбавлення волі у лютому 2026 року.

Судові записи свідчать, що вони назвали своїм мотивом фінансову компенсацію — близько 300 доларів США.

У розмові з Вінницького слідчого ізолятора, де він відбуває покарання, Герус сказав, що лише коли його попросили написати знак, він зрозумів, що «це якимось чином пов’язано з війною».

«Саме тоді мене осяяло, що щось не так. Особливо повідомлення — воно одразу викликало в моїй свідомості якісь тривожні асоціації. І я зрозумів, що відбувається щось погане», – зазначає Герус.

Він не один. Українські прокурори повідомили, що з 2024 року ще 18 іноземців були засуджені за звинуваченнями, пов’язаними з диверсією, приєднавшись до списку сотень українців, яких було засуджено за аналогічні дії з часу вторгнення Росії у 2022 році.

В СБУ підозрюють, що роботою зрештою керує російська розвідка, зазначивши, що з 2023 року спостерігається посилення таких нападів.

«У них беруть участь неповнолітні, люди з наркотичною або алкогольною залежністю та інші особи, вразливі до вербування, якими легше маніпулювати для незаконної діяльності», — йдеться у заяві СБУ.

Деякі з цих диверсійних актів, зокрема ті, що здійснюються іноземцями, такими як Герус, використовуються проросійськими пропагандистськими мережами, щоб створити враження «підпільного руху», який «чекає на якесь звільнення» від Москви.

«Цей наратив «був закладений з самого початку повномасштабного вторгнення РФ, щоб служити приводом і виправданням для війни», — вважає Костянтин Гоздуп, керівник відділу моніторингу дотримання вимог Вінницької прокуратури.

Незначна меншість українців позитивно ставиться до Росії, але немає жодних доказів загальнонаціонального чи насильницького руху проти влади.

«Рух опору вимагає координації; він передбачає певну єдність між цими силами. Це все спорадичні випадки, коли російські спецслужби вербують окремих людей через соціальні мережі. Диверсантів зазвичай мотивує фінансова винагорода», — вважає Любов Цибульська, експертка з гібридної війни, яка очолює неурядову організацію Join Ukraine, що консультує уряд з питань інформації та безпеки.

За її словами, метою Москви є «створити розкол між народом та політичним і військовим керівництвом».

Речниця Telegram повідомила, що месенджер є «платформою для мирного висловлювання думок та конфіденційності, а не війни», і що «спроби вербувати людей для саботажу регулярно припиняються».

«Вступайте до наших лав»

У своєму розпорядженні, що санкціонує затримання Геруса, судді кваліфікували його акт підпалу як частину «значного збільшення диверсійної діяльності спецслужб держави-агресора».

У розпорядженні йдеться, що російські спецслужби вербували диверсантів шляхом «залякування, шантажу або матеріального стимулювання».

Зазначається, що слідчі не змогли встановити особу куратора Геруса на ім’я Денис Станчу, який здійснював платежі через криптовалюту.

Репортери не змогли самостійно підтвердити пряму причетність Росії, а Станчу, ім’я, яке, за словами влади України, є псевдонімом, не відповів на запити про коментарі, надіслані у Telegram.

Канал Telegram, який пізніше поширив відео та має понад 19 000 підписників, був створений у квітні 2024 року, і в ньому як контакт вказано російський номер телефону. Канал регулярно публікує відео та фотографії того, що виглядає як диверсії в Україні, та приписує їх членам свого так званого руху, часто використовуючи фразу «Україна проти мобілізації».

«Вступайте до наших лав. Ми будемо навчати, скеровувати та підтримувати! Кожен може допомогти», – регулярно додається в російськомовних публікаціях.

23 липня 2024 року канал поділився двома відео пожеж, які були описані як «результати нічної вилазки в Одесі».

«Це не все, що ми робили вночі, але деякі речі ми знімаємо на відео, деякі – ні, а деякі речі ми публікуємо після тривалої паузи», – йдеться у публікації.

Репортери знайшли інші подібні Telegram-канали, які поширюють антиурядову риторику та закликають людей підтримати рух та приєднатися до нього, іноді обіцяючи гроші за їхню роботу.

Андрій Курарару, молдовський експерт з питань безпеки та державної політики, сказав, що онлайн-додатки для обміну повідомленнями стали дешевим – і низькоризиковим – інструментом вербування для російської розвідки.

«Ви можете ідентифікувати вразливих осіб, дати їм вузьке завдання, запросити відео як доказ і заплатити їм без прямого контакту. Цей тип саботажу дедалі більше нагадує підпільний ринок гіг-економіки, а не традиційні шпигунські мережі. Ті, хто здійснює вандалізм, часто навіть не розуміють, чиїм інтересам вони служать», – додав він.

«Я не хотів завдати шкоди Україні»

І Герус, і його спільник, 26-річний молдовець Юріє Лупу, якого також засудили до 10 років за диверсію, належать до тієї вразливої категорії, яку шукають вербувальники: молоді чоловіки мали обмаль грошей та проблемну історію з наркотиками та законом.

Лупу підтвердив журналістам, що спочатку отримав повідомлення у Telegram від користувача на ім’я «Денис Станчу», в якому йому пропонували можливість «заробити трохи грошей».

Стриманий та неохоче спілкуючись, Лупу зазначив, що не знає, чому з ним зв’язалися або хто насправді цей чоловік, але він запросив свого друга Геруса, бо йому також потрібні були гроші.

Герус був звільнений з молдавської в’язниці лише кілька місяців тому, відбувши чотири роки за наркотики.

«Після того, як я вийшов, мені було важко знайти роботу. Я міг заробляти лише близько 10-15 євро на день, завантажуючи товари на ринку. Цього вистачає лише на те, щоб купити трохи їжі ввечері, і все», – скаржиться Герус.

Мати Геруса розповіла RISE Moldova, що він захопився синтетичними наркотиками, але був «боязким» юнаком, який здебільшого сидів удома за комп’ютером або телефоном. Він жив з матір’ю, бабусею та молодшим братом у двокімнатній квартирі в центрі Кишинева, але хотів знайти житло зі своєю дівчиною.

Він повідомив, що їде до України шукати роботу, бо багато будинків потребували реконструкції через війну.

«Моє здоров’я вже постраждало», – сказала мати зі сльозами на очах про страждання, які вона пережила через ув’язнення сина.

Він також провів час у в’язниці за злочини, які пов’язані із наркотиками. За словами його матері, він страждав на епілепсію, що ускладнювало втримання роботи. Роботодавці звільняли його, щойно дізнавалися про діагноз або ставали свідками його нападів.

Згідно із судовими документами, молоді чоловіки планували розділити гроші, які отримають від роботи в Україні. Станчу надіслав Лупу 200 доларів через криптогаманець, аби покрити витрати на їхню поїздку до України, і пообіцяв додаткові 100 доларів за роботу.

Герус розповів журналістам, що не розумів значення залізничної шафи, перш ніж підпалити її.

«Я не хотів завдати шкоди Україні, чесно кажучи. Я проти війни. Я за мир у світі загалом. Я б зробив усе, щоб почати жити своїм життям повністю з нуля», – додав він.

Більше молдавських новобранців

Хоча інші іноземні диверсанти в Україні прибули з більш віддалених регіонів, таких як Балкани, країни Близького Сходу та сама Росія, щонайменше ще двоє також були родом із Молдови.

«Молдова зосереджує кілька сприятливих умов для вербування: економічна вразливість, регіональна мобільність, відносно легкий доступ до української території та мовна сумісність із середовищем, в якому працюють російські координатори», — пояснив Курарару.

У жовтні 2025 року громадянин Молдови отримав пропозицію через WhatsApp спалити українську військову техніку в обмін на гроші.

Він прибув до Одеси, де одного вечора підпалив автомобіль, що належить неурядовій організації військових капеланів. Потім він поїхав до Київської області, де так само вчинив з автомобілем, яким користувався водій та електрик військової частини.

Як і у випадку з ретрансляційною шафою, дії були зняті на відео з написом «Україна проти». Потім ці відео були опубліковані на тому ж Telegram-каналі та оформлені як акт українського опору.

«Учасники руху спалили позашляховик Збройних сил України», – йдеться у підписі до одеського відео.

У лютому 2026 року районний суд Києва засудив молдавця до п’яти років позбавлення волі за незаконні дії проти українських військових та навмисне пошкодження майна.

У 2024 році російські ЗМІ висвітлювали дії, скоєні іншим громадянином Молдови, як доказ повстання українців проти свого уряду.

Анонімний користувач через Telegram у липні 2024 року пообіцяв йому 1000 доларів за підпал військової техніки у Вінницькій області. Його також затримали та засудили до семи років позбавлення волі.

Кінга Редловська, аналітик з питань фінансів та безпеки лондонського аналітичного центру RUSI, зазначила, що ці диверсійні операції організовані таким чином, що посилюють сприйняття їх, як «локальних та спонтанних, навіть коли вони керуються ззовні».

«У вас є слабко пов’язані особи, невеликі платежі, часто у криптовалюті, та дуже мало відстежуваної структури. Це забезпечує можливість заперечення, але також формує сприйняття – створює враження, що нестабільність походить зсередини», – підсумувала Редловська.