Перша хвиля поставок збільшить дальність стрільби 155-мм гармат щонайменше до 60 кілометрів і включатиме снаряди із лазерним наведенням. Досконаліші боєприпаси, які оснащені малими прямоточними реактивними двигунами, можуть збільшити цю відстань більш ніж вдвічі

Українські артилерійські розрахунки мають намір отримати доступ до снарядів великої дальності до кінця літа 2026 року — високотехнологічного інструменту, який, як сподіваються у Києві, значно розширить «зону ураження» на передовій. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на Bloomberg.

Перша хвиля поставок збільшить дальність стрільби 155-мм гармат щонайменше до 60 кілометрів і включатиме снаряди із лазерним наведенням. Досконаліші боєприпаси, які оснащені малими прямоточними реактивними двигунами, можуть збільшити цю відстань більш ніж вдвічі. Усі снаряди будуть сумісні з існуючими 155-мм артилерійськими батареями.

Зона ураження на лінії фронту, де майже все може бути швидко виявлено та атаковано безпілотником, має ширину близько 30 км, що ставить тилові райони поза зоною дії звичайної артилерії. Снаряди більшої дальності можуть відкинути Росію, даючи українським наземним військам простір для безпечного просування, зриву контратак та практично повного прикриття Криму. За словами особи, близької до Міністерства оборони Росії, російські військові не мають стільки артилерійських систем великої дальності, скільки можуть надати західні союзники Україні.

Захоплення території у ключових районах у той час, коли українські ракети вражають російську нафтову інфраструктуру та інші цілі за сотні кілометрів від кордону, надасть Києву вкрай необхідні важелі впливу в його зусиллях щодо припинення війни.

«Якщо російським військам доведеться перемістити гармати, склади та штаби далі на південь, Україна отримає час, простір та живучість. Це також ускладнює будь-який майбутній російський наступ», — вважає Рубен Стюарт, старший науковий співробітник з питань сухопутної війни Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

За його словами, артилерія великої дальності, ймовірно, буде найбільш цінною у Херсоні та Запоріжжі, де відкрита місцевість та відкриті шляхи постачання дають Україні більше цілей. Але на Донбасі навколо добре укріплених міських районів Слов’янська та Краматорська, відстань між арміями супротивника занадто коротка, аби такі снаряди могли щось змінити.

Нещодавні зміни у військовому керівництві України, схоже, не змінили планів, і близько 540 мільйонів доларів було виділено на снаряди великої дальності завдяки підтримці Норвегії, Данії, Литви, Люксембургу та Іспанії, зокрема через Чеську ініціативу, яка збирає снаряди від країн-донорів та постачає їх до України. Німеччина пообіцяла 300 мільйонів євро, що, за словами міністра оборони Бориса Пісторіуса, дорівнює приблизно 50 000 снарядів. Генеральний директор Rheinmetall AG Армін Паппегер заявив, що Україна потребує до 1,2 мільйона таких снарядів на рік.

Артилерійські снаряди з великою дальністю можуть використовувати подкаліберні гільзи, які одягаються навколо невеликих снарядів, щоб використовувати їх з паливними зарядами, призначеними для більших снарядів — складні крила та інші засоби для збільшення відстані польоту. За допомогою GPS вони можуть уражати ціль шириною лише у кілька метрів; версії із лазерним наведенням наводяться на промінь, спрямований на ціль, часто дроном.

Деякі виробники зброї також роками експериментують зі встановленням невеликих прямоточних реактивних двигунів в артилерійські снаряди, збільшуючи їхню дальність до понад 150 кілометрів. Норвезька компанія Nammo AS має один такий проект – Ramjet 155, який розроблений спільно з Boeing Co. і випробувальні польоти польоти ще у 2023 році. Американський оборонний стартап Tiberius Aerospace Inc. має аналогічний керований снаряд Sceptre, який також може стати доступним для України.

155-мм снаряд Assegai V-LAP від ​​Rheinmetall AG може досягати 67 кілометрів при стрільбі зі самохідної артилерійської установки PzH 2000, яку експлуатує Україна. Компанія планує поставити Україні близько 100 000 155-мм снарядів великої дальності у 2026 році.

Серед інших постачальників – Raytheon, BAE Systems та Czechoslovak Group (CSG). CSG та «Українська Бронетехніка» мають на меті виготовити понад 300 000 155-мм снарядів у 2026 році, хоча основна артилерійська продукція CSG має максимальну дальність стрільби 43 кілометри.

«Якщо Україна зможе перекласти частину своїх тактичних потреб на артилерію, це зменшить залежність від дронів, що було б добре. Артилерія, як правило, надійніша та придатніша для використання за будь-яких погодних умов. Зі 7-кілограмовим вибуховим зарядом вона матиме більший вплив на бункер, ніж один безпілотний літальний апарат», – наголосив Сем Кренні-Еванс, військовий аналітик Королівського інституту об’єднаних збройних сил у Лондоні.