Деякі аналітики розглядають африканську операцію України як недорогий і потенційно вигідний захід, оскільки він змушує Росію розпорошувати свої ресурси

12 вересня 2026 року американський телеканал CNN повідомив, що близько 15 українських операторів безпілотників працюють із «Фронтом визволення Азаваду» (FLA) на півночі Малі. За словами двох українців, які перебувають там, ця група не бере участі у боях на передовій; натомість вони навчають бійців і допомагають в організації операцій. Один з українських операторів розповів CNN, що координує дії повстанців дистанційно, а також зазначив, що українці допомогли захопити місто Кідаль на початку 2026 року. Тоді повстанці-туареги та бойовики, пов’язані з «Аль-Каїдою», здійснили одночасну атаку на місто, внаслідок чого російські збройні сили були змушені відступити. Сергій Єледінов, засновник незалежної аналітично-консультаційної платформи Convoy Africa опублікував на сторінках African Arguments аналіз позицій семи сторін, залучених до війни у Малі та цього «українського епізоду»: їхні інтереси, здобутки та втрати. Foreign Ukraine пропонує з ним ознайомитись.

Київ

Інтерес. Стратегія, яку окреслив Кирило Буданов ще на посаді очільника Головного управління розвідки (ГУР): завдавати ударів по Росії всюди, де вона присутня. Деякі аналітики розглядають африканську операцію як недорогий і потенційно вигідний захід, оскільки він змушує РФ розпорошувати свої ресурси.

Здобутки. Повідомляється, що українські оператори дронів допомагають FLA виявляти та атакувати російські колони; за словами одного з українських операторів, саме за їхньої участі було захоплено Кідаль. Проте 15 фахівців — навіть за умови ідеальної логістики постачання обладнання — не здатні суттєво підвищити рівень підготовки повстанців чи докорінно змінити характер бойових дій. Кідаль був захоплений силами FLA та угруповання JNIM.

Втрати. У 2024 році, після того як речник ГУР Андрій Юсов заявив, що повстанці в районі Тінзауатена отримали всю необхідну інформацію, Малі та Нігер розірвали дипломатичні відносини з Україною. Разом із Буркіна-Фасо вони звернулися до Ради Безпеки ООН зі скаргою, звинувативши Україну у спонсоруванні тероризму. Тоді Міністерство закордонних справ України заперечило причетність і підтвердило свою безумовну повагу до суверенітету інших держав. Минуло два роки — і українські фахівці вже працюють із FLA на території Малі. З 2023 року Україна відкрила в Африці вісім нових дипломатичних представництв, і ця історія підриває їхню роботу.

Є й внутрішні наслідки. Кожен такий фахівець у Сахелі — заради невизначеного результату — означає, що одним фахівцем менше там, де вирішується доля самої України. Нарешті, існує прецедент. Право України на самооборону не підлягає сумніву. Проте політика Києва у Малі перетнула межу, визначену не лише нормами міжнародної спільноти, але й партнерством між Україною та США. Це створює небезпечний прецедент для міжнародного права: включення підтримки міжнародного тероризму у логіку протистояння із супротивником. Якщо одна держава може чинити так, то це може робити будь-яка держава.

Москва

Інтерес. Утримати Малі як опорний пункт «Африканського корпусу» у Сахелі та зберегти репутацію Росії як надійного гаранта збереження режимів.

Втрати. За даними ACLED, на які посилається Міжнародне радіо Франції, у період із липня 2024 року по серпень 2026 року у Малі загинуло понад 200 російських бійців. «Африканський корпус» спроможний лише на тактичні маневри; оперативний прорив неможливий без залучення додаткових збройних сил, а чисельність і якісний склад російського контингенту в Малі суттєво не змінилися. Час працює проти Москви. Економічного підґрунтя також немає: військова присутність так і не перетворилася на інвестиції, а проєкт будівництва золотопереробного заводу поблизу Бамако залишається без фінансування вже понад рік. Існує й репутаційний аспект: у звіті ООН щодо прав людини зазначається, що в березні 2022 року в населеному пункті Мура малійські війська та «іноземний військовий персонал» убили понад 500 осіб. Утім, ситуація докорінно не змінилася. «Африканський корпус» фактично залишається єдиною зовнішньою силою та інструментом підтримки режиму Ассімі Гоїти.

Здобутки. Наратив — і доволі вагомий. Невдачі Росії у Малі тепер мають готове пояснення: «український слід». У 2024 році МЗС Росії оперативно використало факт розриву відносин між Малі та Україною, представивши це як наслідок підтримки Києвом тероризму. Втрату Кідаля буде подано в тому ж ключі. Київ сам надає докази: заяви Юсова, відеозвернення посла України Юрія Пивоварова (через яке МЗС Сенегалу викликало його для надання пояснень), а тепер — інтерв’ю учасників операції телеканалу CNN. Будь-який напад на колону, яку супроводжує «Африканський корпус», трактуватиметься як причетність Києва до підтримки терористів. За інформацією Міжнародного радіо Франції, 28 вересня 2026 року угруповання JNIM влаштувало засідку на колону «Африканського корпусу» поблизу міста Ніоно (регіон Сегу). Спочатку по техніці було завдано ударів безпілотниками; унаслідок цього загинуло щонайменше четверо росіян. Ніщо не пов’язує цей напад із FLA чи північчю, проте тепер легко приписати Україні використання дронів під час засідки, влаштованої угрупованням JNIM.

Бамако та Альянс держав Сахелю (AES)

Інтереси. Збереження режиму та відновлення контролю над північчю країни.

Втрати. Території та представники вищого керівництва. Місто Кідаль, яке армія повернула під свій контроль за підтримки ПВК «Вагнер» у листопаді 2023 року, було знову втрачено у квітні 2026 року. Того ж місяця загинув міністр оборони Бамако Садіо Камара.

Здобутки. Поразки можна пояснити зовнішнім втручанням, а не недоліками власної стратегії режиму. «Український епізод» ідеально вписується у наратив, який Бамако просуває з 2022 року: Захід підтримує тероризм у Сахелі. У серпні 2022 року Малі звернулося до Ради Безпеки ООН, звинувативши Францію у постачанні зброї та розвідувальних даних джихадистським угрупованням; Париж ці звинувачення відкинув.

Тепер цей наратив отримав відсутній раніше елемент: партнера Заходу, власні фахівці якого відкрито визнають співпрацю із союзниками «Аль-Каїди». Це дозволяє Бамако перекласти відповідальність за власні невдачі на інших. Ця тактика застосовується в усьому Альянсі держав Сахелю (AES): у Нігері бойовиків регулярно називають «найманцями», а державне телебачення поклало на Францію відповідальність за серпневий заколот. Існує також дипломатичний аспект: Бамако може використовувати цей аргумент у переговорах із Вашингтоном.

Вашингтон

Інтереси. У лютому 2026 року Міністерство фінансів США скасувало санкції проти Садіо Камари та двох інших малійських посадовців. На початку 2026 року керівник Бюро у справах Африки Державного департаменту відвідав Бамако, Уагадугу та Ніамей. Метою візитів було налагодження співпраці у сфері безпеки, звільнення американця Кевіна Райдаута (викраденого у 2025 році) та отримання доступу до корисних копалин. 31 серпня 2026 року до Конгресу було внесено двопартійний законопроєкт (H.R. 10195), який закликає адміністрацію розробити стратегію протидії експансії угруповання JNIM.

Втрати. Україна, яку Вашингтон підтримує в Європі, діє всупереч його інтересам у Сахелі. Кожне повідомлення про присутність українців поруч із бойовиками JNIM посилює позиції Бамако на переговорах і змушує адміністрацію США обирати між двома партнерами.

Здобутки. Жодних.

FLA

FLA — це рух за незалежність Азаваду, а отже, сепаратистський рух.

Інтереси. Контроль над північчю та вага у переговорах.

Здобутки. Кідаль, технології, підготовка.

Втрати. Відтерміновані, але значні. У січні 2024 року Бамако розірвало Алжирську мирну угоду 2015 року, тож тепер переговори із FLA ведуться через посередників: Того, Алжир та Лівійську національну армію Халіфи Хафтара. В очах Бамако, Москви і — що важливіше — Вашингтона, «український слід» остаточно пов’язує FLA з угрупованням JNIM. Сепаратистів стає дедалі важче відрізнити від джихадистів, пов’язаних із міжнародною терористичною організацією «Аль-Каїда», а з терористами ніхто не веде переговорів. Поки що Бамако погоджується на обмін полоненими та угоди — на кшталт тієї, завдяки якій «Африканський корпус» залишив Кідаль. Проте можливості для таких домовленостей звужуються.

Алжир

Інтереси. Стабільний південний фланг і збереження ролі головного посередника на півночі Малі.

Втрати. Ускладнення позиції. Алжир є одним із посередників для FLA: саме він сприяв виведенню «Африканського корпусу» з Кідаля. Відносини з Бамако, заморожені після того, як у 2025 році Алжир збив малійський безпілотник поблизу кордону, відновилися лише в липні 2026 року; при цьому ще в лютому Бамако звинувачувало Алжир у підтримці «терористичних» угруповань. Участь України в бойових діях біля алжирського кордону робить посередника вразливим: будь-яке звинувачення на адресу FLA тепер автоматично лягає і на тих, хто веде з нею діалог.

Здобутки. Більша свобода дій. Нова «війна безпілотників» безпосередньо біля кордонів дає Алжиру — основним постачальником зброї для якого залишається Росія — вагомий аргумент на користь закупівлі російських ударних дронів (наприклад, типу «Герань»). Це можна представити як відповідь на нову загрозу, а не як жест прихильності до Москви. Проте факт такої закупівлі наразі не підтверджено.

JNIM

Інтерес. Витіснити державу й узяти під контроль територію.

Вигоди. Найбільші з усіх можливих, причому без жодних витрат. FLA та JNIM — формально різні організації, проте 25 квітня 2026 року вони вперше офіційно узгодили свої дії та спільно штурмували Кідаль; до того ж, 82 малійські солдати, звільнені у серпні 2026 року, утримувалися обома угрупованнями. Їхня взаємоузгодженість ґрунтується як на ідеологічній єдності, так і на координації на рівні штабів: спільними є прихильність до шаріату та боротьба проти Бамако.

За даними французького Фонду стратегічних досліджень (Fondation pour la recherche stratégique), після укладення угоди з JNIM організація FLA, яка переважно дотримується світських поглядів, вочевидь, погодилася на певні форми шаріату, що впроваджуються через звичаєве право. За такого рівня співпраці підтримка FLA фактично означає опосередковану підтримку JNIM. JNIM отримує технічне підсилення, не маючи жодних прямих контактів із Києвом.

Друга вигода для JNIM — політична. Сили, які мали б спільно боротися проти цього угруповання, натомість зайняті зведенням рахунків одна з одною.

Втрати. У цій ситуації — жодних. Єдиний ризик — увага Вашингтона, яка, згідно із законопроєктом H.R. 10195, спрямовується безпосередньо на JNIM.

Баланс

Київ: тактичний плюс, стратегічний мінус. Москва: військовий мінус, плюс у площині наративів; її незамінність залишається беззаперечною. Бамако: територіальний мінус, дипломатичний плюс. Вашингтон: чистий збиток. FLA: плюс сьогодні, мінус завтра. Алжир: дипломатичний мінус, але водночас — більша свобода дій у закупівлях зброї. JNIM: вигода без жодних витрат.

Ця кампанія коштує Києву дорожче, ніж Москві. Київ вважає, що завдає удару по Москві, тоді як на практиці — готує союзників для ісламістських терористів. Перемагає той гравець, якого ніхто не запрошує за стіл переговорів.