Боротьба з корупцією в Україні перетворилась на попіл

Зранку 23 липня 2020 року будинок провідного українського антикорупційного активіста Віталія Шабуніна сильно постраждав, внаслідок чергового підпалу. На щастя, його та сім’ї в той час не було вдома, а батькам Шабуніна вдалось уникнтути цієї пожежі неушкодженими. Тим не менш, цей інцидент розглядається як нове й небезпечне загострення публічної кампанії політичних та фізичних нападів на прихильників реформ в Україні після 2014 року. В той час, коли українські війська продовжують боротись з російською агресією на сході країни, на іншій території триває паралельна боротьба між антикорупціонерами й тими, хто найбільше втрачає від проведення реформ. Про це йдеться в аналітичній публікації Atlantic Council, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Реакція на цей підпал 23 липня була оперативною й обурливою. Центр продії корупції класифікувала його, як «замах». Міжнародна неурядова організація Global Witness засудила це, підкресливши, що боротьба з корупцією життєво важлива для демократії і борцям з корупцією не варто ризикувати власним життям заради цього. Міжнародні партнери України також голосно прокоментували цей напад.

«Я дуже занепокоєний новиною про спалення будинку антикорупційного активіста Віталія Шабуніна. Я закликаю владу розслідувати цю справу, а у випадку умисного злочину – притягнути винуватців до відповідальності. Активісти повинні відчувати себе у безпеці, щоб виконувати свою місію», – заявив тоді посол Євросоюзу в Україні Матті Маасікас.

В унісон із цими заявами засудження виступив і президент України Володимир Зеленський.

«Винуватці повинні бути знайдені й покарані. Як суспільство, нам ще потрібно учитись бути толерантними до тих, у кого є власна позиція щодо дискусійних питань», – зазначив тоді Зеленський.

Проте, враховуючи послужний список Зеленського за останній рік його президентства, багатьох у таборі реформаторів не переконують розмови молодого українського лідера про боротьбу з корупцією.

Зеленський прийшов до влади навесні 2019 року на хвилі популізму, завдяки своїм передвиборчим обіцянкам покласти кінець корупції, в якій більшість українців бачать головну причину проблем в країні. Після перемоги на президентських виборах, він докладає чималих зусиль, щоб відповідати цим вимогам. Зеленський неодноразово саботував захист антикорупційних діячів і звільняв багатьох реформаторів з вищих державних посад, призначаючи на їх місце сумнівних осіб, які пов’язані з попередньою дискредитованою владою.

Важко назвати підпал будинку Шабуніна безпрецедентним. Аналогічний підпал наприкінці 2019 року влаштували у будинку колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтарєвої і за це нікого не покарали. А її наступник Яків Смолій подав у відставку на початку липня 2020 року після скарг на залякування та політичний тиск.

І усі ці події розгортаються на тлі інформаційної кампанії в українських олігархічних мас-медіа, яка вочевидь скерована на дискредитацію реформаторів і відображення їх в якості агентів мерзенних західних держав, схильних до експлуатації України. Це підживлює відчуття того, що стара гвардія вважає президентство Зеленського можливістю відкрито виступити проти програми реформ.

Зараз коли Україна знаходиться не ще одному перехресті власної пострадянської історії, виникають запитання щодо подальшої відданості євроатлантичним амібіціям, які лежать в основі перманентної конфронтації з Росією. Чи збереже президент Зеленський траєкторію руху України на захід або ж одній з найбільших країн Європи доведеться повернутись до геополітичного нейтралітету, за умов якого вона жила протягом останніх 30 років. Атлантична рада попросила низку українських та зарубіжних експертів поділитись своїми думками про наслідки підпалу будинку Шабуніна для майбутнього розвитку країни.

Джон Гербст, директор Євразійського центру Атлантичної ради:

Підпал будинку Віталія Шабуніна – це лише один із чергових нападів на прихильників реформ в Україні. Це нагадує минулорічний підпал будинку Валерії Гонтарєвої, яка провела героїчну роботу з очищення проблемного банківського сектору, зокрема повернення у державну власність корумпованого ПриватБанку. Дії проти Шабуніна, схоже нагадують модель відкату від реформ після відставки уряду Олексія Гончарука у березні 2020 року. Президент Зеленський засудив підпал будинку Шабуніна. Цей елементарний крок є важливим. Коли Гонтарєва у 2019 році втратила свій будинок, то вороги розгорнули проти неї чорну кампанію і президент тоді промовчав. Іноді прогрес просувається великими кроками, а іноді й маленькими. Просвітництво Зеленського є важливим для майбутнього України.

Карл Гершман, президент Національного фонду за демократію:

Кричущий підпал будинку Віталія Шабуніна є сигналом тривоги про те, що антикорупційні активісти в Україні наражаються на серйозну небезпеку. Робота анатикорупційних органів є терміново необхідною і уряду потрібно їх захищати. Їм не варто платити за це своєю безпекою і тим паче власним життям, адже викриття корумпованих чиновників відповідає інтересам України. У своїй публікації на сторінках Washington Post у 2019 році Шабунін справедливо відзначив, що зміна українських політичних еліт ще не означає завершення боротьби з корупцією. Обіцянка викорінити корупцію привела Зеленського до влади. Вона була адресована, як до українців, так і до міжнародних союзників. Рік потому результати роботи Зеленського є неоднозначними. Запуск Вищого антикорупційного суду, банківська реформа та цифровізація роботи державних установ – це усе багатообіцяючі ознаки. Але повернення корумпованих чиновників на керівні посади є загрозливим. Громадянське суспільство проджовжує активно боротись з корупцією в Україні і підтримка активістів зараз є важливою, як ніколи. Українська влада повинна розслідувати залякування й напади з максимальною пильністю. Якщо Україна прагне заручитись політичною й донорською підтримкою Заходу для покращення власної економіки й протидії російській агресії, то повинна продемонструвати міцну відданість боротьбі з корупцією та захисту громадянських активістів.

Мелінда Херінг, заступник директора Євразійського центру Атлантичної ради:

Обурливий підпал будинку Віталія Шабуніна перейшов нову межу. У минулому Шабунін та його команда були мішенню за свої блискучі розслідування проти державних чиновників, але його сім’я жодного разу не перебувала у небезпеці. Президент Зеленський повинен вимагати негайного та незалежного розслідування, а Шабуніну та його сім’ї надати державну охорону, принаймні, до кінця 2020 року. Підпал будинку провідного антикорупційного активіста, в якому він мешкав зі своїими маленькими дітьми та батьками, свідчить про серйозні внутрішні проблеми України. Якщо справа не розкрита й справедливість не встановлена, то це свідчить про те, що прагнення України до інтеграції із Заходом є лише сподіваннями і не більше того. Україні ще потрібно пройти великий шлях, щоб стати сучасною європейською країною. Спроби залякати й завдати фізичної шкоди активістам підривають усі реформи в Україні.

Майкл Карпентер, керуючий директор Центру дипломатії й глобальної взаємодії імені Пенна Байдена:

Атака – це подія, яка свідчить про посилення реваншизму в Україні. Хтось, ймовірно, скаже, що це одноразовий інцидент. Але якщо поглянути на загальний політичний ландшафт України, можна простежити чітку тенденцію: реформаторів витісняють з уряду, олігархи беруть під власний контроль парламентські фракції, а проросійські сили стають більш наполегливими. Більше того, Білий дім та політичні кола Дональда Трампа це заохочують, поширюючи різного роду дурниці про те, що українські антикорупційні активісти й реформатори пов’язані з Демократичною партією Джорджа Сороса. Адміністрація Трампа відвернулась від українських реформаторів і тепер наслідки важко передбачити.

Джонатан Кац, старший науковий співробітник Frontlines of Democracy Initiative, Німецького фонду Маршалла у США:

Безсовісні напади на провідного українського антикорупційного активіста Віталія Шабуніна, на превеликий жаль, є останнім інцидентом, який демонструє небезпечну тенденцію посилення тиску, ворожості та насилля проти активістів та правозахисників в Україні. Винуватці у підпалі будинку Шабуніна повинні бути притягнуті до відповідальності. Заклик до відповідальності й нульової терпимості до таких злочинних дій проти активістів мають підтримати трансатлантичні партнери України у Вашингтоні, Брюсселі та інших країнах, особливо під час зростаючого занепокоєння щодо відданості уряду Зеленського антикорупційним реформам. Ця нахабна атака скерована на стримування активістів й реформаторів, а також для послаблення державного нагляду та верховенства закону із підступною метою відкрити двері для ще більшої корупції зі сторони олігархів та довірених осіб Кремля, вплив яких тільки зміцнюється. Цей інцидент та реакція Києва – можливість для Зеленського показати на якій стороні боротьби з корупцією він стоїть. Нездатність відреагувати на цю та іншу небезпечні атаки на активістів призведе лише до дискредитації уряду Зеленського, стимулювання олігархів та підтримки зусиль Москви щодо дестабілізації демократичної України. За останні декілька місяців західні партнери України стали ще більше побоюватись за відданість президента Зеленського демократичним реформам й боротьбі з корупцією, які необхідні для євроатлантичної інтеграції України.

Даян Френсіс, старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради:

Підпал будинку Віталія Шабуніна став останнім у серії зухвалих ударів по важливим реформаторам відколи українці абсолютною більшістю проголосували проти корупції на минулорічних президентських виборах. У вересні 2019 року колишнього голову Нацбанку Валерію Гонтарєву збив автомобіль у Лондоні, її заміський будинок спалили, а у квартирі провели обшуки. У липні 2020 року її наступник Яків Смолій подав у відставку, посилаючись на «систематичний політичний тиск». Напад на будинок Шабуніна – ще одна спроба тіньових сил тероризувати український народ. Президент Зеленський повинен діяти рішуче. Шабуніну та його сім’ї потрібно забезпечити цілодобову охорону. Без реальних наслідків цей інцидент тільки додасть сміливості опонентам трансформації України.

Брайан Боннер, головний редактор Kyiv Post:

Цей підпал – продовження старої історії. Чи були розкриті які-небудь з цих злочинів? Чи притягнули кого-небудь до відповідальності за злочини, які зафіксовані на плівках Мельниченка, за вбивство Гонгадзе, Шеремети чи Гандзюк? А зараз у нас уже є записи, на яких суддя Павло Вовк начебто хвалиться тим, наскільки нереформованими та корумованими є українські суди. Україна досі живе за законами джунглів. У цьому середовищі журналісти та активісти ризикують власним життям.