Післявоєнна відбудова Харкова включає п’ять основних пілотних ініціатив, які поєднують збереження, стійкість та інновації

Харків, колись процвітаючий центр промисловості, науки, освіти та культури поблизу північно-східного кордону України, став одним із найбільш постраждалих міст з початку повномасштабного вторгнення Росії. За словами мера Ігоря Терехова, у місті пошкоджено або зруйновано близько 13 000 будівель, зокрема близько 10 000 житлових будинків. Близько 160 000 мешканців Харкова втратили домівки. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на прес-службу ООН.

Попри щоденні російські обстріли, містобудівники, архітектори, інженери та міжнародні організації працюють разом із чиновниками, щоб уявити, яким Харків може стати після війни.

Чекати – не варіант

У центрі цих зусиль знаходиться ініціатива UN4UkrainianCities під керівництвом Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН), яка підтримує відродження та модернізацію Харкова і Миколаєва. Проект спрямований не лише на реагування на надзвичайні потреби, але й на допомогу містам у відновленні розумнішим, екологічнішим та стійкішим способом.

Для багатьох сторонніх людей довгострокове міське планування під час війни може здатися передчасним. Але для тих, хто працює на землі, чекати не можна.

«Україна ще страждає від російських обстрілів, але відновлення та реконструкція мають відбуватись паралельно. Якщо побудувати щось зараз, не думаючи про довгострокову перспективу, через десять років це може перестати служити місту. Таким чином, ми допомагаємо містам думати не лише про надзвичайні ситуації, а й про те, як ці заходи вписуються у майбутнє», – пояснила Тамара Фортес, архітектор і керівниця програми проекту.

Новий генплан

Це майбутнє формується за допомогою нового генерального плану Харкова, зосередженого на стійкій інфраструктурі, доступному житлі, інноваційних громадських просторах та економічному відновленні. Проект поєднує стратегічне планування із пілотними проектами, які перевіряють ідеї в реальних районах.

Одна з найамбітніших зусиль зосереджена на Північній Салтівці, сильно пошкодженому житловому районі.

Те, що починалося як архітектурний конкурс, тепер перейшло у стадію технічної реалізації. П’ять житлових будинків і дитячий садок переплановуються з енергозберігаючим утепленням, модульними розширеннями та посиленням конструкцій.

Мета практична: створити детальну технічну документацію, яку міська влада зможе негайно презентувати донорам, інвесторам або банкам розвитку, коли з’явиться фінансування.

«Ми переходимо від концепцій до впровадження. Не лише аналіз та оцінка, але й надання містам того, що вони можуть побудувати», – каже Фортес.

Сміливі ініціативи

Післявоєнна відбудова Харкова включає п’ять основних пілотних ініціатив, які поєднують збереження, стійкість та інновації.

Один проект зосереджений на відновленні зруйнованого війною історичного центру міста, одночасно адаптуючи старі інтер’єри для сучасного цивільного та культурного використання. Інший має на меті перетворити промислові береги річок на зелені громадські коридори вздовж 25-кілометрової річкової системи міста.

Науково-технологічний район поблизу великих університетів покликаний допомогти утримати молоді таланти та диверсифікувати економіку, а промислові зони, що залежать від вугілля, переосмислюються як чисті виробничі центри, які живляться альтернативною енергією.

Зусилля також виходять за межі інфраструктури. ЄЕК ООН та українські партнери працюють над реформуванням житлової політики на національному рівні, включаючи законодавство про соціальне орендне житло та управління житловим фондом.

«Постійно під загрозою»

Тим часом місцеві чиновники продовжують мати справу зі жорстокими реаліями війни.

«До цього неможливо звикнути. Люди постійно перебувають під загрозою», – зазначає Терехов.

Та все ж він вважає, що зараз настав час думати про те, як відновити місто та уявляти майбутнє.

«Сьогодні люди живуть надією, що ми все відбудуємо», – додав мер Харкова.

Ця надія особливо важлива у місті, відомому своєю архітектурною спадщиною. Постраждали музеї, бібліотеки та історичні будинки Харкова. Терехов згадує удари по знаменитій Державній науковій бібліотеці імені Короленка та історичних будівлях біля міського художнього музею.

«Це перлини України. Деякі будівлі неможливо відновити у тому вигляді, в якому вони були, тому що їх атакували кілька балістичних ракет. Але ми намагаємося зберегти цю архітектуру», – наголошує Терехов.

«Містам потрібно бути готовими»

Україна змушує архітекторів і планувальників переосмислювати сам дизайн міського простору. Нові житлові проекти у Харкові тепер включають підземні зони подвійного призначення, які можуть функціонувати як повсякденна громадська інфраструктура у мирний час і стати укриттями під час війни.

«У мирний час це може бути стоянка, а під час війни — укриття», — пояснює Фортес.

Таке ж мислення застосовується до дитячих садків і шкіл, деякі з яких проектуються із підземними навчальними просторами.

Фортес каже, що цей підхід частково спирається на уроки Фінляндії, де багато міст давно інтегрували інфраструктуру цивільного захисту у повсякденне міське життя.

«Підземні споруди, які використовуються для занять спортом, паркування або відпочинку у звичайний час, можуть швидко перетворитися на аварійні укриття, якщо це необхідно», – підкреслює Фортес.

Вона вважає, що такі ідеї можуть набувати дедалі більшої актуальності далеко за межами України, оскільки міста в усьому світі протистоять не лише війні, але й кліматичним катаклізмам та іншим кризам, які потребують більшої стійкості міст.

«Криза відбувається на місцевому рівні – на вашій вулиці, у вашому домі», – вважає вона.

У Харкові готовність тепер означає більше, ніж укриття та аварійний ремонт. Це означає збереження громад, захист ідентичності та створення причин для того, аби люди залишилися – або колись повернулися.

«Наші міста вже не будуть такими, як до війни. Нам потрібне нове бачення», – підсумовує Терехов.