Олександра Олійникова регулярно звинувачує російських тенісистів в ігноруванні воєнних злочинів в Україні

25-річна українська тенісистка Олександра Олійникова не може «мовчати», поки «людей вбивають», і продовжує різко критикувати російських тенісисток за те, що вони не засуджують війну в її країні. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на BBC.

Вона грала проти росіянки Діани Шнайдер у третьому раунді Відкритого чемпіонату Франції та негативно висловлювалася про свою суперницю перед матчем.

Після поразки з рахунком 7-5, 6-1 у Парижі, емоційна Олійникова розпочала свою прес-конференцію, зачитавши зі смартфону підготовлену заяву із різкими формулюваннями.

«Я знаю, що деякі люди воліли б, аби я мовчала. Але те, що я роблю, — це не політика, а людяність. Коли людей вбивають, коли гинуть діти, коли насильство виправдовується або прославляється, ми не можемо вдавати, що нічого не відбувається. Ми не можемо відводити погляд. Ми не можемо захистити тих, хто підтримує або виправдовує такі дії», – заявила Олійникова.

Перед матчем вона звинуватила Шнайдер у підтримці російського вторгнення в Україну. Звинувачення Олійникової значною мірою ґрунтується на тому, що Шнайдер грала на показовому заході в Санкт-Петербурзі, спонсорованому «Газпромом» – державною російською газовою компанією.

«Я думаю, це те саме, що грати в нацистській Німеччині за офіцерів гестапо на турнірі, організованому компанією, яка побудувала Освенцим. Для мене немає жодної різниці», – підкреслила Олійникова.

Під час Відкритого чемпіонату Франції вона також прикрасила свою сумку для ракеток тритоном, символом української армії, а іншу – прапором України. На другій сумці у неї також є біло-червоно-білий прапор, історичний символ Білоруської Демократичної Республіки.

У правилах WTA зазначено, що логотипи, гасла та символи, які пов’язані із політичними рухами, не дозволені для демонстрації до, під час та після матчів. У правилах турнірів Великого шолома такого положення немає.

У її квартирі у Києві не було ані електрики, ані води, коли вона тренувалася до Відкритого чемпіонату Австралії у січні 2026 року. І її батько, і її хлопець – військовослужбовці.

«Якщо я буду мовчати, то не розумію, що я тут роблю. Як я можу? Якщо я не спробую зробити все, аби допомогти Україні виграти цю війну, моє життя буде зруйноване. Людей, яких я люблю, уб’ють. Мене вб’ють. Я не бачу для себе іншого варіанту», – наголосила Олійникова.

На Відкритому чемпіонаті Австралії Олійникова також розкритикувала провідних російських та білоруських гравців, включаючи чемпіонів Великого шолома Данила Медведєва та Арину Собаленку, за те, що вони не висловлюються проти режимів у своїх країнах.

«Я хочу миру, і якби я могла щось змінити, то обов’язково це зробила», – сказала Сабаленка на прес-конференції.

А Медведєв заявив, що поважає погляди Олійникової, які поставили її на перетин спорту та свободи слова.

Олійникова наполегливо вимагала від WTA вжити заходів проти гравців, які беруть у ньому участь. У WTA заявили, що вони «однозначно» засуджують війну Росії проти України, але додали, що це «надзвичайно чутлива ситуація».

«Усі спортсмени WTA мають право висловлюватися. Водночас WTA прагне підтримувати професійне та шанобливе середовище для всіх спортсменів, незалежно від національності чи країни походження», – додала керівна організація.

Наприкінці квітня 2026 року Олійникова написала у соціальних мережах, що WTA «погрожували» їй «штрафами у десятки тисяч доларів» та дискваліфікацією з турнірів за критику конкретних гравців.

«Я надалі говоритиму так, як є. Я не дозволю їм зламати мене, і я не дозволю їм змусити мене замовкнути. Зрештою, я просто не можу змиритися з таким рівнем тиску та цензури, бо тоді я не бачу сенсу», – написала вона.

Олійникова заявила, що всі українські гравці, зокрема дворазова півфіналістка Вімблдону Еліна Світоліна та нещодавня чемпіонка Відкритого чемпіонату Іспанії Марта Костюк, висловлюють «абсолютну солідарність» з її діями. Українські тенісистки надалі відмовляються тиснути руки російським суперницям після матчів.

Наразі Олійникова є лише 65-ою ракеткою у світі, хоча це значно краща позиція, аніж рік тому, коли вона була далеко за межами першої 200.

Її батько повідомив, що це був дворічний процес дорослішання та набуття необхідного терпіння. Не лише для того, аби використати силу головної мотивації до успіху, але й для того, щоб грати з її унікальним стилем, який вимагає надзвичайної концентрації та дисципліни.

«У неї сильніша мотивація, ніж у будь-якої іншої гравчині», – підсумував він.