Безпосередні збитки «Нібулона» від війни становлять 416 млн доларів, обсяги компанії у березні-серпні 2022 року скоротилися на 88% і 40% її співробітників досі не можуть працювати через те, що воюють на фронті або ж стали внутрішньо переміщеними особами

Андрій Вадатурський був у Франції, коли пролунав телефонний дзвінок, який він так довго боявся почути: російська ракета знищила будинок його батьків на півдні України і загинула його мати. Протягом трьох неймовірно довгих годин він зберігав надію, що вижив його батько – шанований засновник одного з найбільших сільськогосподарських підприємств України, але згодом його теж знайшли мертвим під завалами. Про це йдеться в аналітичній публікації Bloomberg, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Я поцілував своїх дітей і поїхав в Україну. Я їхав і плакав. Я не знав, що можу так довго плакати», — розповів Андрій Вадатурський у своєму першому інтерв’ю після теракту 31 липня, коли за кілька днів він обійняв посаду власника та виконавчого директора Nibulon Ltd.

За кілька годин після атаки речник Офісу президента України заявив, що курс ракети «не залишає сумнівів у тому, що мішенню були саме Вадатурські, і ця тема детально висвітлювалась у національних ЗМІ». Ракетний обстріл відбувся лише за день до того, як Росія дозволила першому судну з початку війни відплисти із сусідньої Одеси згідно з угодою про повернення українського зерна на світові ринки та стримування шаленого стрибка цін на продовольство в усьому світі.

Хоча судово-медичне розслідування ще триває, за попередніми даними, Олексій Вадатурський та його дружина Раїса були вбиті однією з високоточних зенітних ракет С-300, якими російські війська місяцями обстрілювали різноманітні об’єкти в їхньому рідному місті Миколаєві. За словами їх сина Андрія, перед світанком подружжя сховалось у своєму підвалі. Після першого вибуху лише за 50-60 метрів уздовж їхньої вулиці; друга ракета врізалася у будинок приблизно через 15 хвилин, і вибухнула неподалік того місця, де вони сиділи.

У 74 роки старший Вадатурський став неперевершеною постаттю у Миколаєві та всій Україні. Незважаючи на те, що він був жорстким гравцем у здебільшого корумпованій галузі, він викликав масове захоплення за те, що інвестував значні кошти у свою компанію і ніколи не переносив її штаб-квартиру — чи власний дім — у більш гламурні та лояльні до оподаткування місця за кордоном.

У 2000-х роках Вадатурські перетворили свою компанію на основу сільськогосподарської інфраструктури України, величезну мережу зернових силосів, елеваторів, барж і кораблів, здатних доставляти зерно з полів усієї країни до Чорного моря та за її межі. Незважаючи на те, що «Нібулон» був значним виробником (на початку війни він обробляв 75 000 га), він експортував більш ніж у 10 разів своєї продукції. Компанія витратила 600 мільйонів доларів на новий флот із 82 суден під українським прапором, який був побудований у Миколаєві та зараз там здебільшого залишився.

За словами нового власника та генерального директора компанії, розвиток річки Дніпро як логістичної артерії для зерна знизив витрати на транспортування від ферми до порту лише до 3 доларів за тонну. Він і його батько мріяли продовжити свій річковий шлях на північ через Білорусь і вийти до Балтійського моря.

Але через блокування чорноморських портів і перерізання Дніпра в Херсоні, де російські війська окупували обидва береги річки, бізнес-модель «Нібулона» стала головною жертвою війни. Зараз транспортування зерна до набагато менших дунайських портів України, а звідти до Констанци в Румунії коштує 154 долари за тонну.

З цим намагався щось зробити Олексій Вадатурський. Вранці перед смертю він відвідав будівельний майданчик для нового зернового терміналу, який вирішив побудувати в Ізмаїлі на Дунаї у відповідь на морську блокаду Росії. Метою було створити життєздатний логістичний маршрут для України, який не залежатиме від чорноморських портів.

Термінал відкрився у вересні, і, навіть якби війна закінчилася завтра, він запропонував би цінний поліс страхування від майбутніх дій Росії. Зараз Андрій Вадатурський також обмірковує, як перекинути свої річково-морські баржі на Дунай, щоб транспортувати зерно вгору за течією та до Європейського Союзу.

Російськомовний Олексій Вадатурський протягом багатьох років мав напружені відносини з Москвою, оскільки переорієнтував свій бізнес на Україну та Європу. До 2009 року, за словами Андрія, «Нібулон» припинив усі бізнесові відносини з Росією. У 2014 році, коли Росія анексувала Крим і влаштувала війну на Донбасі, старший Вадатурський продемонстрував яскраво виражену проукраїнську позицію. У 2018 році Росія запровадила проти нього санкції.

«Для багатьох мій батько був взірцем, не в останню чергу тому, що залишався із мамою у Миколаєві під час регулярних бомбардувань, хоча вони мали можливість знайти безпечний прихисток у будь-якій точці світу», – зауважує Андрій Вадатурський.

Безпосередні збитки «Нібулона» від війни у розмірі 416 мільйонів доларів були значними. Чи то через 20 000 гектарів його сільськогосподарських угідь, які зараз окуповані або стали непридатними внаслідок війни, зернові склади, які були вкрадені російськими компаніями, або ж через блокування Москвою річкового та морського сполучення України.

З рекордних 5,6 млн тонн, експортованих у 2021 році, обсяги компанії у березні-серпні 2022 року скоротилися на 88%. 40% із 6000 співробітників «Нібулону» досі не можуть працювати через те, що воюють на фронті або ж стали внутрішньо переміщеними особами.

Незважаючи на це, Андрій Вадатурський залишається оптимістом щодо майбутнього компанії. Він планує презентувати аргументи для продовження курсу компанії перед деякими із 29 банків — від комерційних установ до міжнародних фінансистів, таких як Європейський банк реконструкції та розвитку — які профінансували частину інвестицій «Нібулону» у розмірі 2,3 мільярдів доларів з моменту його створення.

Андрій Вадатурський вперше з моменту заснування компанії переніс її штаб-квартиру та персонал з Миколаєва в інтересах безпеки та більшої ефективності.

«Нібулон» не буде таким, як раніше. Вже не буде так, як до смерті мого батька», – резюмує Андрій Вадатурський.