Наразі Росія використовує щонайменше п’ять сценаріїв викрадення українських дітей

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, російські військові вивезли тисячі українських дітей. Deutsche Welle поспілкувалася з радницею Офісу президента України з питань захисту прав дітей Дарією Герасимчук, яка розповіла про тактику Росії щодо викрадення дітей і про те, як Україна намагається повернути їх на підконтрольну територію. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з цим інтерв’ю.

Deutsche Welle: Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за звинуваченнями у викраденні українських дітей і вивезенні їх до Росії. Чи тільки вони двоє є відповідальними за це?

Дарія Герасимчук: Задіяно багато людей, особливо представники місцевої влади у різних регіонах Росії, які забрали цих дітей. Усі відеодокази, які залишені представниками російської влади, документуються українськими державними прокурорами та передаються слідчим з МКС. Тому, я думаю, що список підозрюваних буде розширюватися. Видача ордерів на арешт Путіна і Бєлової є історичною подією і першим кроком до визнання геноциду українського народу шляхом викрадення дітей. Відповідно до положень статті 2 Конвенції про геноцид 1948 року, статті 6 Римського статуту МКС та статті 442 Кримінального кодексу України, примусове переміщення дітей з однієї групи до іншої з метою знищення національної, етнічної чи расової групи є елементом геноциду.

Deutsche Welle: Що ви маєте на увазі? Росія викрадає українських дітей, щоб зробити з них росіян?

Дарія Герасимчук: Так, росіяни хочуть поповнити власне населення українськими дітьми. Усі їхні дії свідчать про те, що вони не мають наміру повертати дітей. Росія прискорила процедури усиновлення та натуралізації, а також пропонує безкоштовне навчання дітей з України. Ба більше, росіяни відбирають дітей шляхом проведення так званих медичних оглядів, під час яких дітей розподіляють на різні категорії. Іншими словами, вони вибирають найздоровіших, щоб поповнити власне населення українськими дітьми.

Deutsche Welle: На вашу думку, це частина якогось глобального плану Росії чи це випливає із поточної ситуації?

Дарія Герасимчук: Росія від початку вторгнення в Україну мала чіткий план, що буде робити з українськими дітьми. Його реалізація почалася у 2014 році після анексії Криму. Росіяни змінили громадянство дітей і запустили так званий «Потяг надії», на якому громадяни Росії могли їздити до Криму для незаконного усиновлення дітей. Наразі в Росії існує як мінімум п’ять сценаріїв викрадення дітей. До такого висновку ми дійшли, проаналізувавши подорожі 308 дітей, яким вдалося повернутися до батьків на підконтрольну Києву територію України.

Deutsche Welle: Які це сценарії викрадення дітей?

Дарія Герасимчук: За першим сценарієм росіяни відлучають дітей від сімей під час так званих фільтраційних процесів. Батьків заарештовують без звинувачення, а дітей просто забирають. Був один випадок, коли батька трьох дітей заарештували і не випускали три місяці. На той час діти вже були в Росії, але ми змогли возз’єднати цю сім’ю. За другим сценарієм росіяни вбивають батьків і забирають дітей. За третім сценарієм дітей просто вилучають із сімей. Іноді це відбувається шляхом позбавлення батьківських прав. Часто так буває у «проблемних батьків», які не хочуть співпрацювати з окупаційною владою. Четвертий сценарій – це коли росіяни не дозволяють нам забирати дітей із закладів опіки, які опинилися під російською окупацією. Росія ніколи не бажала дозволити гуманітарні коридори, щоб можна було вивезти цих дітей. Натомість їх викрадають. З початку вторгнення, дітей викрали з чотирьох закладів, і нам вдалося їх повернути з двох. П’ятий і останній сценарій є найбільш частим. По-перше, росіяни створюють погані умови для проживання дітей на окупованих територіях. Потім батькам пропонують відправити дитину на нібито оздоровлення в оздоровчий табір на території Росії. Але діти ніколи не повертаються з цих таборів, їх вивозять кудись без дозволу батьків. Деякі діти, яких нам вдалося повернути, перебували в таких таборах більше року.

Deutsche Welle: Як можна повернути цих дітей?

Дарія Герасимчук: Щоб знайти дитину і повернути її, треба знати, кого шукати. Тому була створена державна платформа «Діти війни». Вона містить актуальну інформацію та особисті дані про дітей, які страждають у Росії через війну. При цьому росіяни максимально приховують наших дітей: то забирають, то намагаються змінити імена і так далі. Тому їх пошуки можуть бути дуже важкими, особливо для маленьких дітей, які не можуть згадати, звідки вони походять. Дуже важливий момент – чи є у розшукуваної дитини родичі на підконтрольній Україні території, які можуть за допомогою української держави організувати опіку та забрати дитину з Росії.

Deutsche Welle: Чи є у вас актуальні цифри щодо викрадених дітей?

Дарія Герасимчук: Усі дані оновлюються щоранку на платформі «Діти війни». Наразі налічується понад 16 тисяч дітей, які були депортовані та примусово вивезені. Це не просто цифра, а список імен на базі інформації від батьків, родичів, представників влади чи свідків. Цю інформацію перевіряють відповідальні органи, і щодо кожної дитини розпочинають окреме розслідування. Тобто ми маємо конкретні цифри. Але частина території України окупована і ми не маємо доступу. Тому тамтешні громадяни не зможуть сказати, хто і коли був викрадений, до моменту звільнення. Йдеться про кілька сотень тисяч викрадених дітей. Російська влада у мас-медіа говорить про «евакуацію» 744 000 українських дітей. Але ця цифра не була підтверджена списками чи особистими даними, тому ми вважаємо, що вона є неточною.