На відміну від західних постачальників, цей підхід значно скоротив терміни поставки, зміцнив вітчизняну оборонну промисловість України та зменшив навантаження на навчання, пов’язане з іноземними системами

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, іноземна військова підтримка українських збройних сил переважно здійснювалася з існуючих запасів — часто старого обладнання, яке планувалося вивести з експлуатації. Хоча ця допомога була життєво важливою для утримання лінії фронту, вона незабаром виявилася нестійкою. Данія взяла на себе ініціативу у розробці нового підходу. Після пожертвування свого парку застарілих винищувачів F-16 та всіх артилерійських знарядь, у 2024 році Копенгаген став піонером «Данської моделі». Про це йдеться в аналітичній публікації Стефана Гедлунда, професора Уппсальського університету (Швеція) на сторінках ліхтенштейнського видання Geopolitical Intelligence Services, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Суть нового підходу полягала в стратегії оборонних закупівель, яка дозволила Данії безпосередньо фінансувати виробництво озброєння і військової техніки в українських оборонних компаніях. На відміну від західних постачальників, цей підхід значно скоротив терміни поставки, зміцнив оборонну промисловість України та зменшив навантаження на навчання, пов’язане з іноземними системами. Використання знайомих систем вітчизняного виробництва підвищує ефективність українських захисників.

Уряд Данії тісно співпрацював з Міністерством стратегічних галузей промисловості України, якому було запропоновано надати список пріоритетних проектів. Данія мала оцінити рекомендовані оборонні компанії, аби переконатися, що вони мають необхідні навички та належні гарантії для запобігання нецільовому використанню коштів. У перший рік ініціативи було поставлено Україні озброєння на суму 590 мільйонів євро, що фінансувалося Данією, Ісландією, Швецією та Європейським фондом миру (EPF).

Хоча початкове фінансування було скромним і становило менше 0,5% від загальної військової допомоги Україні з 2022 року, прецедент був значним. Участь EPF слугувала потужною підтримкою, сигналізуючи про те, що данська модель розглядається як життєздатний шлях уперед.

У січні 2025 року тодішній міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що «приклад Данії надихне інші країни на впровадження подібних ініціатив, оскільки сприятиме майбутній безпеці Європи та світу». Кілька країн запозичили цей приклад. У 2025 році нову модель прийняли такі країни, як Канада, Литва та Нідерланди.

Новий підхід Європи

Оскільки українські оборонні виробничі потужності є привабливими цілями для російських атак, Данську модель було розширено, щоб дозволити виробництво зброї та обладнання на данських заводах, де виробництво захищене від цих загроз. Коли інші скандинавські країни приєдналися до цієї ініціативи, почала формуватися основа для майбутньої моделі військово-промислової співпраці між Україною та Європою.

Стратегічне значення цього підходу стало очевидним під час конфлікту між США та Ізраїлем з Іраном. Сподівання на багатомільйонні ракети для перехоплення недорогих безпілотників виявилося не тільки фінансово недоцільним, але й означало, що довговічність буде на користь Ірану. Хоча передові ракетні арсенали США та Ізраїлю швидко виснажувалися, Іран продемонстрував, що має значні резерви дешевих безпілотників та ракет у своєму розпорядженні. Навіть найсучасніші військові сили світу намагалися ефективно захищатися від викликів, що виникають унаслідок сучасної війни з використанням безпілотників.

У цьому контексті, коли президент України Володимир Зеленський запропонував допомогу, зазначивши, що Україна має багаторічний досвід ведення саме такого виду війни за допомогою безпілотників, президент США Дональд Трамп поблажливо відповів, що Зеленський — остання людина, від якої він прийме допомогу.

Однак для багатьох інших урядів пошук української експертизи став пріоритетом. До кінця березня 2026 року кілька країн Перської затоки, такі як Об’єднані Арабські Емірати та Катар, підписали з Києвом 10-річні оборонні угоди. Враховуючи перевірену винахідливість та інженерний досвід України у розробці озброєння, надання прямої фінансової підтримки не лише забезпечує хорошу окупність інвестицій, але й сприяє співпраці.

Для компаній, які виробляють передову зброю, тісне партнерство з Україною пропонує унікальну можливість отримувати зворотний зв’язок у режимі реального часу від українських військових, які використовують цю зброю проти російських цілей та безпілотників іранської розробки. Враховуючи швидку еволюцію сучасного поля бою, важливість такого негайного зворотного зв’язку неможливо переоцінити.

Бізнес-можливості в Україні

Окрім геополітичних та безпекових міркувань, що мотивують уряди, компанії оборонного сектору мають вагомі причини скористатися новими можливостями. Україна висловила вдячність за готовність скандинавських партнерів постачати найсучасніші системи озброєння. Двома помітними прикладами є норвезька вдосконалена зенітно-ракетна система (NASAMS) та шведська артилерійська система Archer, обидві з яких продемонстрували високу ефективність. Крім того, Україна досягла угод зі Швецією щодо винищувачів Saab Gripen.

Хоча уряди можуть претендувати на визнання за свій значний внесок в оборону України, саме компанії, що виробляють ці системи озброєння, отримують унікальні можливості для підвищення своїх можливостей завдяки реальному бойовому досвіду проти Росії. Зі зростанням попереджень про потенційний збройний конфлікт між Росією та НАТО, оборонна промисловість не лише очікує розширення ринку, зумовленого зростанням державних витрат на оборону, але й стикається із висококонкурентним середовищем. Виробники, які встановлюють міцні відносини з Україною, ймовірно, отримають значну перевагу.

Швеція та Saab, які вже надали свої вдосконалені літаки раннього повітряного попередження та управління (AWACS) Erieye, просувають плани щодо винищувачів Gripen, які стануть основною частиною – потенційно основою – майбутніх військово-повітряних сил України.

За межами традиційних танків

Стає зрозумілим, як, ймовірно, розвиватимуться технологічні та промислові відносини між Україною та Європою. Поряд зі створенням власних виробничих потужностей в Україні, європейські оборонні компанії будуть заохочувати до налагодження тісних партнерських відносин з інноваційними українськими компаніями, які мають цінний безпосередній досвід сучасної війни.

Суть цієї трансформації і те, як деякі виробники традиційної оборонної продукції ще не оцінили спритність української винахідливості, була підкреслена, коли генеральний директор німецької компанії Rheinmetall Армін Паппергер назвав українське виробництво безпілотників «домогосподарками із 3D-принтерами», порівнявши їхню роботу з «грою у Lego».

Хоча компанія швидко вибачилася, репутації було завдано значної шкоди. Це зауваження викликало масове обурення, що спонукало президента Зеленського пожартувати: «Якщо кожна домогосподарка в Україні дійсно може виробляти безпілотники, то кожна домогосподарка могла б бути генеральним директором Rheinmetall».

Цей інцидент підкреслив важливість швидкої адаптації до мінливих реалій поля бою. Хоча Rheinmetall готова залишатися одним із провідних європейських виробників зброї, вона повинна визнати, що сучасне поле бою позбувається залежності від важкої наземної техніки, яка є дуже вразливою до атак дронів. У цьому контексті Україна бере на себе ініціативу у прокладанні нового шляху.

Поєднання усталених високотехнологічних можливостей провідних скандинавських виробників зброї з інноваційним духом українських інженерів, які вміють адаптувати безпілотники та іншу зброю до потреб нових розробок, створює справжній безпрограшний сценарій. Учасники данської моделі отримають значну вигоду, зміцнюючи довіру зі своїми українськими партнерами.

Ця співпраця дозволить отримувати зворотний зв’язок у режимі реального часу та обмін життєво важливими розвідувальними даними, що має вирішальне значення для опанування всього спектру інновацій на полі бою, від високорозвинених, капіталомістких технологій до недорогих, заснованих на людській винахідливості досягнень. Оскільки російський досвід у сучасній війні з використанням безпілотників продовжує зростати паралельно з українським, така співпраця забезпечить важливу бізнес-перевагу та перевагу в безпеці.