За цей час загинуло 165 людей, а 920 отримали поранення: серед них – залізничний персонал, пасажири або інші особи, які опинилися поблизу залізничних колій чи потягів у момент нападів

За даними «Укрзалізниці», з початку повномасштабного вторгнення Росії її інфраструктура та поїзди стали об’єктом атак понад 4000 разів. Це включає напади на залізничні станції, локомотивні депо, залізничні ремонтні майстерні та окремі поїзди, що разом виснажує здатність компанії виконувати свою місію. Крім того, повзуча російська окупація української території зробила залізничне сполучення неможливим у багатьох районах. Про це йдеться в аналітичній публікації польського видання New Eastern Europe, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Серед останніх російських атак – напад на поїзд у Дніпропетровській області 12 травня 2026 року, внаслідок якого було поранено провідника; напад 5 травня 2026 року у кількох регіонах України; та напади 22 та 23 квітня 2026 року, внаслідок яких загинули двоє людей. Національна поліція України повідомляє, що загалом з початку повномасштабного вторгнення Росії, після прямих нападів на залізничні об’єкти загинуло 165 людей, а 920 отримали поранення. Серед них – залізничний персонал, пасажири або інші особи, які опинилися поблизу залізничних колій чи поїздів у момент нападів.

Російські атаки на залізничну систему України, що розпочалися ще у 2022 році, неухильно посилюються з осені 2025 року. Росія посилила політику нападів на залізничну інфраструктуру, спрямовуючи її на цілі поблизу західних кордонів України. У грудні 2025 року росіяни здійснили атаки, відправивши дрони через територію Білорусі в бік поїзда поблизу Ковеля, міста приблизно за 60 кілометрів від українсько-польського кордону. 27 січня 2026 року шестеро пасажирів загинули після атаки дронів «Герань» на пасажирський потяг сполученням Чоп-Харків-Барвінкове під час його руху у Харківській області. 4 березня 2026 року російський дрон атакував порожній пасажирський потяг у Миколаєві. 8 березня 2026 року дрон Lancet атакував потяг, який наближався до Сум. 14 березня 2026 року російський дрон атакував регіональний приміський потяг у Сумській області. 24 березня 2026 року російський дрон атакував приміський потяг у Харківській області. Потяги та залізничні станції у Херсонській області вже були об’єктами подібних атак. Але зараз найбільше від цих атак дронів страждають регіони, що межують з Росією.

За словами керівника «Укрзалізниці» Олександра Перцовського, зі січня по березень 2026 року було скоєно 472 напади на потяги та будівлі «Укрзалізниці», внаслідок яких пошкоджено 40 пасажирських та 145 вантажних вагонів, а також 12 станційних будівель. Росіяни також атакують локомотиви. Але «Укрзалізниця» не уточнює точну кількість.

Для українців шкода, завдана залізницям, відображається у скороченні пасажирських сполучень. Через системні напади на залізничну інфраструктуру та поїзди, «Укрзалізниця» із листопада 2025 року призупинила рух потягів для міст Донецької області. Водночас, із розкладу було вилучено кілька приміських потягів у Сумській та Харківській областях, що межують з Росією. «Укрзалізниця» також припинила продаж квитків на потяг, що з’єднує Суми та Харків, не уточнюючи, коли цей маршрут може повернутися.

Враховуючи, що обидва міста є адміністративними центрами регіонів, що безпосередньо межують із Росією, та розташовані приблизно за 25 кілометрів від нинішніх ліній фронту, маршрут потяга вважається занадто ризикованим для експлуатації. Через накопичені пошкодження мереж електропостачання, спричинені російськими авіаударами, станом на 18 березня 2026 року «Укрзалізниця» зупинила прямі потяги на маршрутах з Києва до Харкова. Наразі поїзди завершують свій рейс у Полтаві (місто, розташоване приблизно за 140 кілометрів від Харкова). Потім пасажири пересідають на інший поїзд, який потім тягне тепловоз до Харкова.

Компанія також була змушена відреагувати на загрозу, запровадивши обов’язкову процедуру екстреної евакуації пасажирів, яка діє з березня 2026 року на основі інформації, наданої Повітряними силами України.

Коли нічний поїзд із Харкова до Києва був змушений зупинитися близько другої години ночі на полях Полтавської області, то росіяни одночасно запустили безпілотники разом із балістичними та крилатими ракетами, спрямованими проти кількох регіонів України. Полтавська область, через яку проїжджав поїзд, коли його зупинили, була серед тих, що зазнали нападу. За командою кондуктора з вагона вийшли сонні пасажири, багато з них тримали у руках ковдри «Укрзалізниці». Температура у Харкові вдень перевищувала 15 градусів, і більшість пасажирів у поїзді були одягнені досить легко, але вночі температура опускалася нижче нуля. У тьмяному світлі вогнів поїзда можна було побачити, як на торішній сухій траві виблискував іній.

За кілька хвилин стало зрозуміло, що евакуація потяга була обґрунтованою. У небі було видно спалахи трасуючих куль, а вдалині чулися вибухи. Провідник потяга крикнув у гучномовець пасажирам, щоб вони відійшли від вагонів і сховалися у лісосмузі біля колії. Пасажири чекали на закінчення атаки понад півтори години, здебільшого мовчки. У якийсь момент п’ятирічна дитина закричала у темряві: «Мамо, я втомилася, я спатиму прямо тут, на вулиці». Молода мати сіла на землю, обійняла дитину, намагаючись її заспокоїти. На щастя, пролунав відбій повітряної тривоги і пасажири змогли повернутися до вагонів.

По дорозі до Києва потяг частково скоротив затримку та прибув на кінцеву станцію із запізненням на годину. Він чекав на завершення атаки безпілотника з РФ на Полтаву. Цей напад, на жаль, призвів до загибелі двох людей. Через кілька годин після прибуття потяга до Києва, Олександр Перцовський провів прес-конференцію, на якій пояснив нещодавно запроваджені процедури безпеки та евакуації пасажирських потягів. За його словами, необхідність нових суворих правил була викликана обтяжуючими обставинами: у разі нападу вагон потяга може стати смертельною пасткою для пасажирів, тому краще залишатися поза ним.

Екстрена евакуація пасажирів – не єдиний захід безпеки, над яким працюють в «Укрзалізниці». Радник міністра оборони України Сергій Безкрестнов повідомив, що експерти також працюють над технічними рішеннями – розміщенням засобів радіоелектронної боротьби на локомотивах поїздів.

За словами транспортних експертів, російські атаки на «Укрзалізницю» триватимуть. Вони мають кілька цілей. Олександр Перцовський вважає, що їхня мета — ускладнити життя мирних жителів у прифронтових регіонах та громадах. Водночас колишній заступник міністра транспорту України Василь Шевченко зазначає, що це робиться для того, аби максимально ускладнити виробництво у промислово розвинених регіонах Донецької та Запорізької областей.

Ще одна мета — уповільнити постачання для військових. В Україні існує дуже активна мережа приватних автобусних перевізників, але «Укрзалізниця» залишається ключовим видом транспорту. У 2025 році компанія продала 28 мільйонів квитків на потяги далекого сполучення. Завдяки державним субсидіям на пасажирські квитки, залізниці виконують соціальну функцію, забезпечуючи найдоступніші поїздки для мешканців України. Це означає, що скорочення послуг у низці регіонів країни найбільше вражає найуразливіші верстви населення.

Зменшення кількості залізничних сполучень в Україні зараз доповнюється зростанням цін на пальне через війну в Ірані. Для мешканців таких міст, як Суми, це означає значне зростання цін на проїзд. Квиток на приватний автобус із Сум до Києва зараз коштує 850 гривень, тоді як найдешевший квиток на той самий маршрут потягом можна придбати за 200 гривень.

«Укрзалізниця» докладає зусиль для підтримки існуючих послуг і планує обладнати свої локомотиви технологіями радіоглушіння. Через кілька тижнів після їх впровадження компанія також оголосила про зміну процедур евакуації. Відтепер пасажирів евакуйовуватимуть з поїздів лише за умови загрози повітряної тривоги в межах 50 кілометрів від місця розташування потяга. Але скорочення багатьох маршрутів та додаткові перешкоди для пасажирів не будуть скасовані до кінця війни.