Окрім війни в Україні, на обсяги виробництва пшениці та зростання цін вплинули погодні умови

Світові ціни на пшеницю різко зросли через перебої з експортом із Чорноморського регіону, спричинені тривалою російсько-українською війною та змінами погодних умов, що призвели до посухи й суттєвого скорочення обсягів виробництва. Протягом серпня 2026 року Росія та Україна активізували удари по зернових терміналах одна одної в Чорному морі. Росія є найбільшим у світі експортером пшениці, а Україна входить до десятки провідних виробників зерна, тому ці атаки негативно позначилися на світових поставках пшениці та зернових культур. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на Al-Jazeera.

Як російсько-українська війна впливає на вартість пшениці?

Протягом серпня 2026 року удари по морпортах, суднах і зернових об’єктах у контексті російсько-української війни порушили роботу зернових терміналів і змусили перевізників відкладати або скасовувати завантаження вантажів у піковий сезон експорту.

Хоча російські ракетні обстріли вплинули на експорт українського зерна, атаки українських безпілотників в Азовському морі також різко скоротили обсяги відвантаження Росією зерна та пшениці. Водночас атаки на російські морпорти Новоросійськ і Тамань призвели до зростання вартості перевезень із портів РФ у Чорному морі.

За даними Міністерства інфраструктури України, у липні 2026 року країна зазнала 35 російських атак на судна у портах, 22 — у морі та 67 — на портову інфраструктуру. Для порівняння: загальна кількість ударів по суднах за весь 2025 рік становила лише 14.

Джо Глаубер, почесний науковий співробітник офісу генерального директора Міжнародного інституту дослідження продовольчої політики (IFPRI), зазначив, що проблема полягає не стільки в обсягах виробництва пшениці, скільки у вартості її доставки покупцям і споживачам.

«У Росії та Україні є чимало пшениці, і зрештою вона потрапить на ринок. Але зараз це неможливо або ж супроводжується дуже високими витратами, що й відобразилося на цінах на пшеницю. У світі багато пшениці, тому питання не в її наявності, а у доступності за ціною», — пояснив він.

Єгипет, найбільший у світі імпортер пшениці, зазвичай витрачає на її закупівлю близько 3 мільярдів доларів на рік. У першій половині 2026 року понад 82% своїх запасів країна отримала з Росії та України.

Індонезія — другий за величиною імпортер пшениці — у період 2023-2024 років закупила в України зерна на 361 мільйон доларів, а в Росії — на 102 мільйони доларів. Зазвичай Індонезія отримує 15-20% необхідної пшениці саме з цих двох країн.

Представник Асоціації виробників борошна Індонезії повідомив, що наявних запасів достатньо для задоволення поточних потреб у продовольчій пшениці.

«Але в нас немає надлишкових запасів. Нам доводиться шукати інших постачальників — наприклад, Болгарію, Австралію, Румунію та Аргентину — щоб отримати зерно, яке не надходить із Росії та України», — зазначив посадовець.

Яку роль відіграють зміни клімату?

Окрім війни в Україні, на обсяги виробництва пшениці та зростання цін вплинули погодні умови.

За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), станом на 1 липня 2026 року прогнозована врожайність у США — країні, що також є одним із найбільших експортерів пшениці, — становить «46,7 бушеля з акра; це на 0,1 бушеля менше, ніж прогнозувалося, і на 8,2 бушеля менше за торішній середній показник у 54,9 бушеля з акра».

«Якщо цей прогноз справдиться, то врожайність у США стане найнижчою з 2015 року. Цьогорічний низький урожай зумовлений тривалим скороченням посівних площ під пшеницею в США та масштабним впливом посухи на виробництво твердої червоної озимої пшениці (HRW) у штатах Великих рівнин. Прогнозується, що загальні обсяги пропозиції пшениці будуть на 13% меншими порівняно з попереднім роком, хоча значні початкові запаси дещо пом’якшують наслідки меншого врожаю», — зазначили в USDA.

За оцінками Служби закордонного сільського господарства Міністерства сільського господарства США (USDA), загальний обсяг виробництва пшениці в Канаді — шостому за величиною виробнику цієї культури у світі — у 2026–2027 виробничому році прогнозується на рівні 34,6 млн метричних тонн. Це на 13% менше порівняно із попереднім роком, що зумовлено скороченням посівних площ і поверненням до показників урожайності, нижчих за середні.

Через хвилі спеки, які охопили європейські країни протягом останніх трьох місяців, обсяги виробництва пшениці в ЄС також знизилися. За прогнозами COCERAL — європейської асоціації, яка займається торгівлею зерновими, олійними культурами, рисом, бобовими, кормами для тварин і засобами агрозабезпечення, — надмірна спека призведе до скорочення врожаю зернових у 2026 році приблизно на 9 млн тонн, до 286 млн тонн.

Очікується також, що у 2026 році погодне явище Ель-Ніньйо спричинить посушливіші, ніж зазвичай, умови у Південній півкулі, внаслідок чого Південна Африка та Австралія можуть зіткнутися із посухою.

Як пом’якшити наслідки цієї ситуації?

У липні 2022 року було укладено «Чорноморську зернову ініціативу», яка мала на меті забезпечити безпечний експорт зерна, продовольства та добрив з українських портів, щоб стабілізувати та знизити світові ціни на продукти харчування.

За даними ЄС, доки ця угода діяла, з України вийшло понад 1000 суден із зерном та іншими харчовими продуктами. Однак у липні 2023 року Росія вийшла з угоди.

Експерти зазначають, що знайти вирішення нинішньої кризи зовсім непросто.

Зниження цін наразі вимагало б суттєвої зміни воєнної стратегії як з боку Росії, так і з боку України. Водночас наслідки зміни клімату можна було б пом’якшити завдяки державній політиці, спрямованій, зокрема, на вдосконалення управління водними ресурсами у сільському господарстві — наприклад, шляхом використання водосховищ для підтримки посівів у посушливі періоди та зменшення втрат урожаю.

Крім того, як пояснив Глаубер, хоча існують альтернативні маршрути для вивезення зерна з Росії та України, вони є дорогими; він вважає, що відновлення «Чорноморської зернової ініціативи» «значно допомогло б стабілізувати ринок пшениці».

Одним із варіантів вирішення проблеми може стати активніше втручання інших країн.

За словами Глаубера, під час різкого зростання світових цін на зерно у 2022 році інші країни-виробники пшениці, зокрема Індія, збільшили обсяги експорту, аби компенсувати дефіцит.

«Наприклад, у 2022 році Індія продемонструвала рекордні показники експорту. У 2026 році це менш імовірно — передусім через явище Ель-Ніньйо та інші чинники. Вважаю, що у 2022 році світовий ринок пшениці виявив високу стійкість, і очікую, що таку ж картину ми спостерігатимемо й у 2026 році», — підсумував Глаубер.