Засновник організації Марк Мазероль хоче допомогти родинам з усіх країн світу повернути тіла загиблих добровольців на війні в Україні

Канадець Марк Мазероль хоче принести «мир родинам», члени яких загинули на полі бою в Україні як іноземні добровольці, а саме подолати болісний процес повернення тіл і поховання їх поблизу дому. Рештки його сина Патріка Мазероля ще знаходяться на полі бою в Україні через дев’ять місяців після того, як він загинув під час атаки російського безпілотника. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на канадське видання CTV News.

Мазероль вважає, що інші канадські родини, а також сотні, якщо не тисячі, інших родин у всьому світі зіткнулись із трагічною реальністю: їхній син чи донька були вбиті на полі бою в Україні, а їх рештки ще належить повернути.

15 лютого 2025 року 23-річний Патрік Мазероль з Інкермана, штат Нова Британія у Канаді вирушив до Європи. Патрік сказав батькам, що їде на двотижневу відпустку до Великобританії. Снігова буря призвела до того, що Патрік пропустив свій перший рейс до Великобританії. Зі сльозами на очах його батько розповідає, що насправді він купив квиток на літак для свого сина, вважаючи, що робить йому батьківську послугу.

«Якби я знав, у чому насправді полягав його план, я б на місці розірвав його паспорт», — стверджує Марк Мазероль.

Відстежуючи мобільний телефон свого сина за кордоном, Мазероль швидко зрозумів, що Патріка немає у Великобританії, він – в Україні.

Він не українець і не мав родинних чи особистих контактів з Україною. Він просто відчув потребу допомогти і стати добровольцем. Раніше Патрік записався на службу у канадські війська, але згодом покинув її, вирішивши, що це йому не підходить.

Патріка зарахували до Першого міжнародного стрілецького батальйону Третьої десантно-штурмової бригади Збройних сил України. 94 дні він воював на передовій на сході України. 1 вересня 2025 року Патрік загинув, коли осколок російського безпілотника влучив йому в голову.

Побратими Патріка – «Тарзан» з Південної Африки та «Одін» зі США, неодноразово спостерігали, як він кидається на ворожий вогонь, щоб дістати полеглих солдатів на полі бою, врятувавши багато життів.

«Він побіг у відкрите поле, щоб схопити одного солдата. Над головою стоять безпілотники. Залитий кров’ю, він просто вибіг туди й схопив цього солдата, без укриття, щоб захистити його. Одного разу воїн втратив свідомість, і український солдат залишив його, а Патрік побіг і забрав. Таким був Патрік. Він завжди хотів допомогти, не боячись втратити власне життя», – згадує Одін.

У той день, коли Патріка вбили, вони ховалися від сильного обстрілу. Одін і Патрік притиснулися один до одного під поваленим деревом. Тарзан ховався за окремим деревом. Коли обстріл закінчився, Одін вигукнув: «Чи всі у порядку?» Патрік мовчав.

Через два дні Марк Мазероль отримав звістку про загибель сина у бою. Через два тижні йому зателефонували з уряду Канади. Майже три тижні знадобилося українським військовим, щоб повідомити про смерть Патріка.

Відтоді Марк працює над поверненням рештків свого сина до Канади за обмеженої допомоги канадського чи українського уряду.

«Я точно знаю, де знаходяться рештки Патріка. Це під Луганськом, біля російського кордону на східному фронті. Там постійні обстріли, і ми не можемо до нього дістатися», – зазначає Марк.

Він заснував власну організацію під назвою Міжнародна ліга військовополонених і безвісти зниклих іноземних добровольців в Україні. Сім’ї в Канаді та в усьому світі почали звертатися до нього з проханням знайти рештки їхніх близьких, які наразі вважаються зниклими безвісти.

«Моя мета як організації — зібрати всі сім’ї з усього світу та інші організації-однодумці та створити центр у Києві, щоб усі могли працювати разом. У війні в Україні бере участь 90 країн. Іноземні бійці як України, так і Росії загинули, і їх ніхто не врахував. Ми хочемо допомогти сім’ям, незалежно від того, на якій стороні конфлікту воювали їхні близькі. Це такі люди, як мій син, які заслуговують на те, щоб про них розповіли та поховали належним чином. Те, що ми намагаємося створити, — це повний спектр послуг, від пошуку, до ДНК, доступу до належних легальних каналів в Україні, до того, щоб нарешті повернути останки їхніх близьких додому, до їхніх родин», — повідомив Марк Мазероль.

Через рік після того, як його син виїхав до України, Марк здійснив власну подорож до Києва у пошуках рештків свого сина та у спробі отримати підтримку, аби допомогти своїй організації розпочати роботу. Він виявив, що система повернення тіл загиблих солдатів погано підготовлена.

Третя окрема десантно-штурмова бригада ЗСУ підтримує повний зв’язок із родиною Патріка Мазероля. Крім того, Посольство Канади в Україні знає про цю ситуацію.

Сім’я Мазероль місяцями чекає підтвердження того, що ДНК Патріка, яку вони надали, а також ДНК його батька Марка, завантажено в базу даних в Україні.

Міністерство закордонних справ Канади відмовилося коментувати, що уряд може зробити, аби допомогти таким сім’ям, як Мазероль, діти яких поїхали воювати в Україну і зараз пропали безвісти.

«Нехай Бог благословить його душу. Патрік не заслуговує на те, щоб його тіло залишили лежати на землі після жертви, яку він приніс. Він не єдиний. Багато сімей досі шукають безвісти зниклих родичів на цій жахливій війні», – підкреслює Марк Мазероль.

Час не зміг залікувати його рану від втрати єдиного сина.

«Мій син Патрік розпочав місію. Я хочу закінчити цю місію і так чи інакше поверну його додому у Канаду», – підсумував Марк.