Українська металургія під подвійним ударом: як російські бомбардування та обмеження ЄС загрожують експорту

Російські удари майже паралізували українську металургію, а скорочення квот ЄС загрожує обвалити експорт сталі більш ніж на 60%. Генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков пояснює, чому європейські торговельні обмеження послаблюють економіку України та чому Брюссель фактично створює переваги для російських виробників

Працівники металургійного цеху розливають розпечений метал; видно український прапор і напис «МЕТАЛУРГІЯ: ОСНОВА ПРОМИСЛОВОСТІ МЕТІНВЕСТ — АЗОВСТАЛЬ».

Юрій Риженков, генеральний директор компанії «Метінвест» – найбільшого металургійного підприємства України в інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Rundschau розповів про те, як російські атаки та європейські квоти на сталь гальмують розвиток української економіки. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

Frankfurter Rundschau: Чи вважаєте ви, що зможете відновити виробництво?

Юрій Риженков: На жаль, протягом останніх місяців металургійна промисловість стала цілеспрямованою мішенню атак. Йдеться не лише про «Метінвест», а й про ArcelorMittal у Кривому Розі та Interpipe у Дніпрі. ArcelorMittal уже заявила, що не зможе відновити роботу, доки тривають бойові дії. Ми оцінюємо, як можна відремонтувати обладнання та відновити виробництво, але поки що зарано говорити, коли і як це вдасться зробити. Руйнування дуже серйозні.

Frankfurter Rundschau: Наскільки серйозним є вплив цієї зупинки на українську економіку?

Юрій Риженков: До подій, які розпочалися у 2014 році, металургійна промисловість забезпечувала близько 10% валового внутрішнього продукту України та понад 30% її експорту. Відтоді багато підприємств було зруйновано, але донедавна галузь залишалася однією з опор економіки. Це серйозний удар.

Frankfurter Rundschau: Тим часом Європейський Союз запровадив обмежувальні квоти на імпорт української сталі. Що ви про це думаєте?

Юрій Риженков: Це стало дуже неприємною несподіванкою. Квоти, виділені Україні кілька місяців тому, означають скорочення експорту сталі більш ніж на 60% порівняно з 2025 роком. Це негативна тенденція, яка додається до інших проблем. Наприклад, ми підтримуємо європейські зусилля з декарбонізації, але становище України при цьому не враховується. З 2022 року ми боремося за виживання, тому зараз інвестувати в декарбонізацію неможливо. Ми очікували, що в Брюсселі Україні дозволять здійснити поступовий перехід. До того ж блокада Чорного моря не дає нам змоги експортувати продукцію в інші регіони, тому європейський ринок має для нас життєво важливе значення. Скорочення квот на 60% — це ще один удар.

Frankfurter Rundschau: Але ЄС і надалі купує російську сталь…

Юрій Риженков: Це правда: ми бачимо, що до Європи продовжують надходити величезні обсяги російської сталі. Квоти поступово скорочуються, але їх ще далеко не обнулено. Це парадоксальна ситуація: наші союзники завдають нам удару обмеженнями, тоді як наші вороги й надалі мають доступ до ринку.

Frankfurter Rundschau: Хіба не суперечливо, що ЄС ставить українську економіку в невигідне становище, тоді як у Європі скаржаться на те, наскільки обтяжливою є допомога Україні?

Юрій Риженков

Юрій Риженков: У цьому й полягає суперечність сучасної європейської політики. З одного боку, ми вдячні за підтримку. З іншого — мені важко зрозуміти рішення, яке обмежує можливості України самостійно забезпечувати себе та змушує нас просити про додаткову допомогу. Це нелогічно.

Frankfurter Rundschau: Росія намагається паралізувати вашу діяльність, атакуючи дороги, автозаправні станції, залізниці, супермаркети та склади. Як довго ви зможете витримувати такий тиск?

Юрій Риженков: Європейський Союз надає масштабну допомогу, і саме це дає Україні змогу триматися. Доки ЄС підтримуватиме нас, Україна зможе й надалі вистояти. Водночас атаки на економічну інфраструктуру мають значні наслідки та потребують активнішої участі наших союзників, щоб ми могли продовжувати цю боротьбу.

Frankfurter Rundschau: Ви маєте на увазі посилення підтримки ланцюгів постачання та виробничих підприємств, зокрема оборонної промисловості?

Юрій Риженков: Я не є експертом з оборонного виробництва, але мені здається, що це необхідно.

Frankfurter Rundschau: Певні європейські кошти для Києва затримуються в Брюсселі, оскільки їхнє надання пов’язане з проведенням конкретних реформ в Україні. Серед них — підвищення податків на онлайн-покупки, тоді як люди уникають супермаркетів, бо ті стали небезпечними місцями. Чи доцільно це?

Юрій Риженков: Я розумію, що Україна має провести певні реформи, щоб отримати доступ до частини європейської допомоги. Наше політичне керівництво розглядає це питання. У довгостроковій перспективі необхідно буде реалізувати всі реформи. Але чи правильний зараз час для цього і чи є такий підхід доцільним — вирішувати українським політикам та їхнім європейським партнерам. Я впевнений, що українські політики налаштовані рішуче продовжувати рух до вступу в ЄС і проводити реформи у відповідний час. Відкритим залишається питання, чи настав для цього відповідний момент.

Frankfurter Rundschau: Що ви маєте на увазі?

Юрій Риженков: Ми вже заявляли, що нашою метою є вступ до ЄС. Тому Союзу потрібна довгострокова стратегія щодо того, як він супроводжуватиме процес вступу України загалом. Ми готові продовжувати шлях європейської інтеграції. Є лише одне застереження: наразі ми не маємо можливості самостійно профінансувати необхідні величезні інвестиції, але наша рішучість це зробити залишається незмінною. Тим часом Брюссель хоче не допускати українську пшеницю на ринок ЄС — нібито для «захисту європейських фермерів».