Щоб запобігти втраті цього молодого покоління, українська влада повинна прагнути створити соціальні умови для їх проживання, як в ЄС

Генеральний директор компанії «Google Україна» Дмитро Шоломко бачить попереду значне зростання стрімко прогресуючого технологічного сектору України, але, зауважує, що цей потенціал зменшується, оскільки софтверні компанії надалі схильні покидати країну у пошуках більш сприятливих умов на Заході. Про це йдеться в аналітичній публікації Білла Брауна, викладача англійської мови в агентстві Bill Brown на сторінках Atlantic Council, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

«Україна зростає швидше, аніж багато країн Східної Європи, але ринок залишається маленьким за обсягами й потребує більше технологічних компаній, які бажають й можуть залишатись в країні. Тут є таке правило: якщо ви хочете стати «єдинорогом» чи просто великою компанією, вам доведеться переїхати за кордон. Єдинорог – це стартап вартість в 1 мільярд доларів. Слабкі закони про авторські права, бюрократія при владі та корупція є ключовими факторами, які змушують технологічні компанії покидати Україну і засновувати фірми у США, Європі та інших країнах», – зазначає Дмитро Шоломко.

Щоправда, не усі українські софтверні компанії прагнуть бути єдиноргами і не всі ІТ-фахівці хочуть виїхати з України. Принаймні, половина молодих технічних фахівців хочуть залишитись на батьківщині.

«Я погоджуюсь, для того, щоб стати єдинорогом, вам потрібно рухатись вперед. І краще місце для переїзду – це США, адже тут знаходиться найбільший у світі ринок для пошуку інвесторів, та й англійську мову легше вивчити, аніж китайську, японську чи німецьку. Але зачарування не завжди відповідає дійсності», – розповідає Андрій Муха, співзасновник та генеральний директор ІТ-компанії Flyaps у Дніпрі.

Цей досвід – одна з причин, чому він залишається у суворому Дніпрі, який у радянські часи був закритим містом і центром розвитку ракетної промисловості. Сьогодні Дніпро – це центр розвитку українських ІТ-компаній на ринку аутсорсингу.

Аутсорсингові компанії виконують контрактні роботи, зокрема розробку програмного забезпечення, ігор та інших додатків, автоматизацію, бухгалтерський облік, обслуговування клієнтів та дизайн веб-сайтів здебільшого для компаній США та Європи, заощаджуючи своїм клієнтам видатки на виконання цієї роботи власними силами. Середня зарплата в Україні зараз складає 350-450 доларів на місяць. Молодші інженери-програмісти можуть заробляти близько 600 доларів на місяць чи навіть більше. Старші інженери-програмісти в середньому заробляють 3000-4000 доларів на місяць.

Муха розпочинав з ракетобудування, а пізніше перейшов в ІТ-сектор. Вивчав ракетобудування у Дніпровському національному університеті, у студентські роки працював на місцевому заводі з виробництва міжконтентальних балістичних ракет «Сатана».

Він каже, що спочатку сподівався продовжити роботу на ракетному заводі після закінчення університету. Але радянська неефективність, низькі зарплати і відсутність ділової кмітливості були справжнім жахіттям і Муха вирішив перейти в ІТ-сектор, який був динамічним та з високими зарплатами.

Кар’єрна траєкторія Мухи є звичною для ІТ-сектора України. На третьому курсі університету, він почав вивчати програмну інженерію, а після цього влаштувався на роботу тестувальником програмного забезпечення. У 2013 році Муха та його колега Олексій Архипенко заснували компанію «Флайпс».

«Практичні аспекти життя у США не завжди виправдовують мрії. Люди, які хочуть жити за кордоном, часто керуються побаченим у фільмах й телесеріалах. Вони ніколи не пробували жити в іншій країні. Вони не знають болі, яку відчуває кожен іноземець. Потрібно з нуля будувати своє життя. Українці за кордоном, як правило, живуть у спільнотах для емігрантів, старанно працюють і не мають зовсім вільного часу. Усе майже так, як в Україні, тільки за кордоном кращі дороги», – жартує Муха.

У лютому 2020 року було опитано 28 студентів з Дніпра про їх кар’єрні перспективи. Усі вони бажають кращого життя, але розділились у думках, чи варто покидати Україну. І далеко не усі бажаючі планують виїхати назавжди. Так, близько 40% опитаних студентів хочуть покинути Україну і 40% хочуть залишитись. Інші 18,5% є відкритими для пропозицій роботи з-за кордону, але не на довгостроковій основі. Для багатьох ІТ-фахівців України привабливість Євросоюзу полягає не лише у більш високих зарплатах, але й високому рівні життя, захисті прав людини та комфортному повсякденному середовищі.

В українській ІТ-індустрії також існує значне занепокоєння щодо правового статусу співробітників. ІТ-сектор стрімко виріс за останні 10 років і став одним з двигунів української економіки, але дуже багато ІТ-фахівців працюють в якості приватних підприємців задля отримання податкових пільг. Це є предметом гарячих дискусій у суспільстві і багато представників ІТ-галузі занепокоєні тим, що зусилля українського уряду з регулювання їх сектору можуть підірвати їх успіх. Зараз ІТ-галузь є конкурентоздатною на міжнародному рівні і може запропонувати персоналу щедрі пакети послуг. Є такі очікування, що активніша участь уряду допоможе придусити бюрократію й повзучу корупцію.

Відтік мізків з ІТ-індустрії України є серйозною проблемою, але її можна подолати. Багатьох ІТ-фахівців приваблює перспектива роботи за кордоном, але є й такі, які бачуть своє майбутнє в Україні. Щоб запобігти втраті цього молодого покоління, українська влада повинна прагнути створити соціальні умови для їх проживання, як в ЄС.

ІТ-індустрія уже знаходиться на правильному шляху і зараз може запропонувати можливості кар’єрного зростання та привабливі зарплати. Основне завдання уряду – вивести армію ІТ-фахівців з правової тіні, не скорочуючи зарплату за рахунок оподаткування і не накладаючи бюроратичного тягаря на галузь загалом.

ІТ-сектор України є важливим стратегічним активом й національною візитівкою, яка сприяє економічному зростанню й змінює сприйняття країни на міжнародній арені. Тепер майбутнє галузі залежить від формування професійного клімату, який переконає молодих й талановитих українських ІТ-фахівців залишатись на батьківщині.