Військова потужність Росії, розбіжності між союзними країнами у Європі та втомлене від війни американське суспільство не дозволяють США розглядати варіант силової реакції на вторгнення Путіна

Протягом десятиліть американські президенти від Демократичної та Республіканської партій демонстрували прямолінійну позицію, коли протистояли іноземним супротивникам, які не підкоряються їхнім вимогам. Як далеко зайдуть США, щоб завадити Ірану отримати ядерну зброю? «Обговорюються всі варіанти», — сказав президент Барак Обама у 2013 році, дослівно повторивши слова, які сказав його попередник-республіканець президент Джордж Буш-молодший у 2006 році. А як щодо Північної Кореї? «Обговорюються всі варіанти», — сказав президент Дональд Трамп у перший рік свого перебування на посаді. Ці слова є дипломатичним кодом війни, військових ударів чи розгортання сухопутних військ. Але вони ще не пролунали з вуст чинного президента Джо Байдена, незважаючи на його попередження про те, що напад Росії на Україну змінить світ і стане найбільшим вторгненням з часів Другої світової війни. Про це йдеться в аналітичній публікації The Atlantic, повідомляє Foreign Ukraine.

Адміністрація Байдена збільшила постачання зброї в Україну, підготувала 8500 військовослужбовців США для захисту союзників по НАТО у Східній Європі та пригрозила «жорсткими» санкціями щодо Росії у відповідь на вторгнення. Сам Байден попередив, що президент Росії Володимир Путін зіштовхнеться із «величезними наслідками». Але американський президент фактично виключив військовий наступ, в якому американські війська безпосередньо захищатимуть Україну.

«Ми не плануємо вводити американські війська в Україну», – заявив Байден.

Вражає той факт, що після багатьох років глибоких політичних розбіжностей щодо зовнішньої політики та ролі Сполучених Штатів у світі, навряд чи хтось у Вашингтоні, допускав би інший варіант. Натомість потенційне вторгнення Путіна в Україну виявило рідкісний консенсус між демократами та республіканцями: США не збираються воювати, щоб зупинити російського президента.

«Є деякі речі, які ми повинні прояснити, і одна з них полягає в тому, що американський народ, відверто кажучи, не підтримає відправлення сотень тисяч американців в Україну. Мої виборці не будуть підтримувати розгортання американських військ, як це було в Афганістані та Іраку, і ми повинні чесно це визнати», – заявив сенатор-демократ від Коннектикуту Кріс Мерфі, член парламентського Комітету з міжнародних відносин.

Інший член Комітету з міжнародних відносин від Демократичної партії, сенатор від штату Орегон Джефф Мерклі, заначив, що погрожувати війною такій ядерній державі, як Росія, було б «величезною помилкою».

Навіть традиційні яструби серед республіканців не закликали до війни.

«Українці не просять, щоб американські війська прибули в Україну», – заявив сенатор-республіканець від штату Огайо Роб Портман.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем із Південної Кароліни підтримав розгортання військ США для посилення НАТО і закликав Байдена запровадити додаткові та жорсткіші санкції щодо Росії, але цим його позиція і обмежилась.

Інший член Комітету з міжнародних відносин, сенатор-республіканець від Індіани Тодд Янг, заявив, що Байден має негайно відправити війська до Східної Європи, але ухилився від відповіді на запитання про ймовірне відправлення військ в Україну.

«Є низка інших варіантів, щоб стримати російське вторгнення і покарати Путіна, зокрема санкції щодо газопроводу «Північний потік — 2» та прискорення доставки летального озброєння українським військовим. Якщо Путін продовжить вторгнення в Україну, наші союзники в НАТО (Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія) опиняться на передовій проти Росії», – зазначив Янг.

Україна не є членом НАТО, тому США не зобов’язані боротися за її захист у разі нападу. (Один із пріоритетів Путіна — утримати Україну поза альянсом і у сфері впливу Росії.) Однак у 1991 році США та коаліція його союзників застосували військову силу після того, як Ірак Саддама Хусейна напав та анексував сусідній Кувейт, який також не був членом НАТО і його американці не зобов’язані були захищати.

Тривалі й дороговартісні війни ХХІ століття в Афганістані та Іраку, безсумнівно, зменшили громадську підтримку військових інтервенцій за кордоном під керівництвом США. Трамп виграв номінацію від республіканців, а згодом став президентом у 2016 році, критикуючи вторгнення до Іраку (і збрехавши про свою колишню позицію з цього приводу). Його приязні стосунки з Путіним сприяли підвищенню іміджу російського лідера серед виборців-республіканців. Рішення Трампа призупинити військову допомогу Україні спровокувало перший із двох його імпічментів, ініційований Палатою представників США, яку очолювали демократи.

Соціологічна компанія YouGov опитала американців з приводу того, як США мають відреагувати, якщо Росія вторгнеться в Україну, запропонувавши їм варіанти відповіді – від неучасті у конфлікті до військового нападу на Росію. Двома найменш популярними варіантами були ті, які передбачали розгортання американських військ в Україні: лише 11% респондентів заявили, що США мають відправити війська для боротьби на боці українців, і лише 4% респондентів підтримали напад США на Росію.

Трамп зараз зберігає відносне мовчання щодо загрози російського вторгнення в Україну. Він розкритикував поведінку Байдена, не уточнивши, що саме він зробив би інакше. Найбільші розбіжності останніми тижнями виникли між республіканськими чиновниками, які вважають, що США мають підтримати Україну, і такими діячами, як Такер Карлсон, ведучий телеканалу Fox News, який засудив підтримку США «корумпованої східноєвропейської країни, що стратегічно не має для них значення». До речі, Карлсон був одним із перших прихильників війни в Іраку, але зараз він об’єднався з іншими критиками американської зовнішньої політики, попередивши, що оборонні підрядники розпалюють конфлікт з Росією, аби набити свої кишені.

Члена Палати представників Тома Малиновські, демократа з Нью-Джерсі та колишнього помічника держсекретаря турбують не стільки погляди Карлсона, а саме вплив, який він чинить на мільйони своїх глядачів, а також громадську думку, яку він може відображати. Минулого тижня Малиновські написав у Твіттері, що до його офісу почали надходити дзвінки від виборців, які дивилися програму Карлсона і «засмучені тим, що США не на боці Росії». Малиновські зазначив, що це був перший випадок, коли ведучий кабельного телеканалу викликав таку помітну реакцію серед виборців.  За його словами, досі більшість лідерів Республіканської партії у Конгресі рішуче підтримували Україну у відповідь на агресію Путіна.

Як і всі інші, Малиновські не підтримує розгортання американських військ в Україні, щоб зупинити Путіна, доки Росія не нападе на союзника по НАТО. Він підтримує санкції проти російської економіки, але коли його запитали, чи це втримає Путіна, він відповів: Не знаю.

Адміністрація Байдена, яка інколи вважала російське вторгнення в Україну неминучим, не виглядає зараз упевненою. Можливості США обмежені військовою потужністю Росії, розбіжностями між союзними країнами в Європі та американською громадськістю, яка втомилася від війни.